ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р. Справа № 876/10402/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 161/13263/14 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області про зобов'язання провести перерахунок надбавки до пенсії, як реабілітованій,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області, у якому просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити державну основну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 лютого 2014 року до 31 липня 2014 року.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача протиправними та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити державну основну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 лютого 2014 року до 2 серпня 2014 року.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує те, що Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. У зв'язку з цим, до спірних правовідносин має застосовуватись Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, яка є чинною на даний час.

Оскільки в справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в порядку передбаченому статтею 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач належить до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, позивачу встановлена І група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕ та призначено державну та додаткову пенсії по інвалідності. Також позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі статтею 50 Закону № 796 особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

- інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 54 Закону № 796 в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що Законом України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року № 1622-VII встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Проте, відповідно до вказаного Закону, він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 3 серпня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Таким чином, до спірних правовідносин (період з квітня по серпень) застосовується редакція Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» до внесення змін Законом від 31 липня 2014 року і яка не обмежувала виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з підвищенням до пенсії позивачу, що передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Тому, положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення -суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 жовтня 2014 року у справі № 161/13263/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.