У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.11.06 Справа №17/232д
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кагітіна Л.П. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю:
представників позивача: Фалілеєва Ю.Д., довіреність № 22/121 від 29.11.2005 року;.
представників відповідача -1: Кобець О.С., довіреність № б/н від 01.03.2006 року;
представників відповідача -2: Давидов З.М., довіреність № б/н від 19.06.2006 року;
представників відповідача -2: Бордюг О.В. ліквідатор;
представників третьої особи -1: Кунавіна М.Ф. довіреність № б/н від 01.01.2006 року;
представників третьої особи -1: Босієва Н.Г. довіреність № б/н від 17.07.2006 року;
представників третьої особи -2: не з’явився;
представників прокурора: Хорунжий С.М., посвідчення № 261 від 08.08.2006 року;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Наш банк”, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2005р. у справі № 17/232д
за позовом Прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах – Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства “Нестерянська птахофабрика”, с.Нестерянка Оріхівського району Запорізької області
до відповідача-2 Акціонерного товариства “Наш банк”, м. Запоріжжя
третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - Громадська організація “Вкладники банку “Наш банк”, м. Запоріжжя
третя особа на стороні відповідача-2 без самостійних вимог на предмет спору - Управління Національного банку України в Запорізькій області, м. Запоріжжя
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3218 від 13.11.2006 року справа № 17/232д передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Яценко О.М. – доповідач; суддів: Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представників сторін у судовому засіданні 21.11.2006 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2006 року по справі №17/232д було скасовано постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 31.05.2006 року по цій самій справі. Справу № 17/232д передано на новий розгляд до Запорізького апеляційного господарського суду.
В апеляційній інстанції, на підставі вищезазначеної постанови ВГСУ, перегляду підлягає рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2005 року по справі №17/232д. Зазначеним рішенням (суддя Шевченко Т.М.) задоволенні позовні вимоги Прокурора Оріхівського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах–Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м.Запоріжжя, визнано недійсним з моменту укладення договір заставити № 20/2003 від 27.06.2003 року між ВАТ «Нестерянська птахофабрика» та АТ «Наш банк», м. Запоріжжя.
Рішення господарського суду мотивоване Законом України «Про заставу», Цивільним кодексом УРСР, Господарським кодексом України та Порядком погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємств.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, акціонерне товариство «Наш банк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: нормативні акти, які вказані в рішенні суду, не містять положення про недійсність договору застави у разі непогодження передачі майна в заставу з Фондом державного майна України; у відповідності до Закону України «Про державну програму приватизації» держава фактично відмовилась від впливу над загальними зборами акціонерів щодо передачі майна в заставу, оскільки частка держави в статутному фонді ВАТ «Нестерянська птахофабрика» складає менше ніж 50 відсотків плюс одна акція; пункт 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки дозволив підприємствам при розміщенні акцій у кількості 75 відсотків і більше, відчужувати (передавати майно у заставу) без обмежень; підстави для визнання договору недійсним відсутні.
В поясненнях на апеляційну скаргу підтримав доводи апеляційної скарги. Вказав, що АТ «Наш банк» знаходиться у процедурі ліквідації і договір застави повинен сприяти накопиченню ліквідної маси. Згідно роз’яснення Фонду державного майна України від 23.11.205 року № 10-25-19004 на ВАТ «Нестерянська птахофабрика» не розповсюджується дія Закону України «Про заставу». Погодження з органом приватизації передачі майна можливе на будь-якій стадії, в тому числі, і після укладення відповідно до вимог чинного законодавства договору застави. Постановою господарського суду м. Києва від 01.02.2006 року у справі № 48/37а встановлено, що Порядок погодження органами приватизації умов договорів застави майна не порушує прав АТ «Наш банк», оскільки ВАТ «Нестерянська птахофабрика» як господарське товариство, засновником якого є держава, самостійно здійснює заставу майна.
В доповненнях до апеляційної скарги АТ «Наш банк» вказав на наступні обставини: на все майно ВАТ «Нестерянська птахофабрика» буде звернено стягнення, оскільки ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.2005 року у справі № 21/200 порушено провадження про банкрутство ВАТ «Нестерянська птахофабрика». Визнання договору застави недійсним автоматично позбавить Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (державну установу) права кредитора до банку та задоволення вимог фізичних осіб до банку. Ліквідація банку здійснюється у відповідності до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Прокурор в судовому засіданні пояснив, що на момент укладення договору застави діяв Порядок погодження органами приватизації умов договорів застави майна.
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Запорізькій області у відзиві на апеляційну скаргу пояснило, що частка держави в статутному фонді ВАТ «Нестерянська птахофабрика» складає 4,99 % і на момент укладення договору застави діяв Порядок погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємства, згідно пункту 1.4 якого Фонд приймає рішення щодо погодження умов договору застави майна.
Відкрите акціонерне товариство «Нестерянська птахофабрика» у відзиві на апеляційну скаргу вказало на законність рішення суду, оскільки при укладенні договору застави з АТ «Наш банк» порушені приписи Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави. Заявник апеляційної скарги невірно посилається на рішення Конституційного Суду України у справі № 1-10/2004 від 01.12.2004 року.
Представники громадської організації «Вкладники банку «Наш банк» в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу АТ «Наш банк», вказали на ухилення ВАТ «Нестерянська птахофабрика» від повернення кредитних коштів, а відповідно, незадоволення законних вимог вкладників банку.
Управління Національного банку України в Запорізькій області підтримує доводи апеляційної скарги, просить скасувати рішення суду з підстав вказаних в апеляційній скарзі та припинити провадження у справі.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи апеляційної скарги та заперечення на неї. Представники АТ «Наш банк» пояснили, що спірний договір застави укладений в забезпечення кредитного договору з ВАТ «Нестерянська птахофабрика», постанова господарського суду м. Києва у справі № 48/37а не оскаржена, в тому числі ВАТ «Нестерянська птахофабрика», вказане підприємство не скористалось правом участі в цій справі. Представники РВ ФДМУ по Запорізькій області пояснили, що засновником ВАТ «Нестерянська птахофабрика» є держава, план розміщення акцій не виконаний, оскільки правління ВАТ «Нестерянська птахофабрика» не надали відповідної інформації та документів на запит регіонального відділення, погодження умов договору застави майна здійснюється за заявою підприємства - заставодавця. Представники ВАТ «Нестерянська птахофабрика» пояснили, що постанова господарського суду м. Києва не має преюдиційного значення щодо встановлених фактів при розгляді цієї справи, оскільки постанова прийнята за адміністративним позовом та ВАТ «Нестерянська птахофабрика» не приймала участі при розгляді цієї справи.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, прокурора та третіх осіб, суд
ВСТАНОВИВ:
27.06.2003 року між АТ "Наш банк" (заставодержатель) і ВАТ "Нестерянська птахофабрика" (заставодавець) був укладений договір застави № 20/2003. Згідно пункту 1.1 якого заставодавець передає в заставу заставодержателю для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань, передбачених п. 1.2 цього договору майно, яке, належить йому на правах власності, що є предметом застави згідно з цим договором, загальною вартістю 4.604.430,82 грн., зазначене в додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Заставою, яка передбачена п.1.1 цього договору, забезпечується виконання відкритим акціонерним товариством "Нестерянська птахофабрика" своїх зобов'язань перед заставодержателем, які передбачені договором № 09/2001 про надання кредитної лінії від 17.12.2001р. Зобов'язання заставодавця за кредитним договором включають повернення кредиту, сплату відсотків за користування кредитом, а також відшкодування в повному обсязі збитків та пені, спричинених простроченням платежу, які визначаються на момент погашення в повному обсязі кредиту та сплати відсотків за користування кредитом (п.1.2 договору застави в редакції додаткової угоди № 1 від 18.07.2003р.).
Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.
Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Цивільного кодексу України, за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону. Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.
Спірний договір застави укладений уповноваженими представниками Заставодержателя (банку) та Заставодавця (Товариства). Зокрема, від імені Товариства договір застави укладений головою правління Ніколаєвим В.М., який діяв на підставі повноважень, які йому надані Статутом Товариства.
На виконання вказівок Вищого господарського суду України від 06.09.2006 року колегією суддів з’ясовані наступні питання: надана правова оцінка фактам, встановлених господарським судом м. Києва у справі № 48/37а; вивчені умови плану розміщення акцій ВАТ «Нестерянська птахофабрика» та підстави з яких залишилась нереалізована державна частка в статутному фонді ВАТ «Нестерянська птахофабрика» у розмірі 4,99 %; правомірність застосування до спірних взаємовідносин сторін частин 2,3 пункту 1.4 Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави майна в редакції, яка діяла на момент укладення договору застави.
Постановою господарського суду м. Києва від 01.02.2006 року у справі № 48/37а, яка набрала законної сили, за позовом акціонерного товариства «Наш банк» до Фонду державного майна України про визнання нечинним пункту 1.2 та пункту 1.4 Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави та іпотеки, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 06.02.2001 року № 163, встановлено, що спірний Наказ, яким затверджено Порядок погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємств, не суперечить ст. 11 Закону України „Про заставу", а передбачений у ч.4,5 ст.11 Закону України "Про заставу" дозвіл на заставу майна має надаватись органом приватизації лише для державних підприємств або відкритих акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації. Тому ВАТ Нестерянська птахофабрика", як господарське товариство, засновником якого є держава здійснює самостійно заставу належного йому майна без погодження з органами приватизації. Вказаний Порядок не порушує права АТ «Наш банк».
Колегія суддів з’ясувала, що ВАТ «Нестерянська птахофабрика» засновано згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 26.06.1996 року № 968 шляхом перетворення птахорадгоспу «Нестерянський» у відкрите акціонерне товариство – а.с.55 т.1. Засновником товариства є держава.
Порядок погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємств розповсюджувався на підприємства, в редакції яка діяла в момент укладення спірного договору застави. Тільки наказом від 06.10.2004 року № 2090, тобто після укладення договору застави, Фонд державного майна України змінив умови надання погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємств.
Листом від 23.11.2005 року Фонд державного майна України № 10-25-19004 повідомив регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, що погодження умов договору застави майна можливе в будь-який час і непогодження проекту договору застави не є підставою для визнання такого договору застави недійсним.
Крім того, Фонд державного майна України повідомив про відсутність у нього інформації щодо порушення виробничого циклу ВАТ «Нестерянська птахофабрика» укладенням спірного договору застави - а.с.148 т.1.
План розміщення акцій ВАТ «Нестерянська птахофабрика» позивачем неодноразово змінювався - а.с.48-54 т.1.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що частка держави в статутному фонді ВАТ «Нестерянська птахофабрика» на момент укладення договору застави складала тільки 4,99 відсотків.
Як пояснив в судовому засіданні представник регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області невиконання плану розміщення акцій ВАТ «Нестерянська птахофабрика» викликана тією обставиною, що нереалізована частка держави підлягала пільговому продажу акцій і ВАТ «Нестерянська птахофабрика» не надало регіональному відділенню необхідної інформації, що підтверджується листами на адресу товариства.
В позовній заяві підставою для визнання договору застави від 27.06.2003 року №20/2003 недійсним є тільки відсутність погодження з органом приватизації умов договору застави.
Оскільки договір застави визнається недійсним з моменту укладення, то у відповідності до статті 48 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на моменти укладення договору застави, та у відповідності до статті 207 Господарського кодексу України, статей 203 і 215 Цивільного кодексу України, який діє на цей час, недійсною може визнаватися угода з підстав, передбачених законом.
Порядком погодження органами приватизації умов договорів застави передбачена можливість погодження умов як проектів договорів застави, так і укладених договорів. При цьому Порядком не визначені строки погодження умов договорів застави. Також вказаним Порядком не передбачено, що не погодження з органом приватизації договору застави тягне за собою недійсність договору. Колегія суддів не може погодитися з висновком господарського суду про невідповідність спірного договору застави вимогам закону у зв’язку з його непогодженням з органом приватизації.
До того ж, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини:
Порядок погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємства стосується саме умов договору застави, а не передачі майна в заставу, оскільки порядок передачі майна в заставу передбачено статутними документами підприємства. На вказану обставину звернув увагу і господарський суд м. Києва при розгляді адміністративного позову АТ «Наш банк» до Фонду державного майна України про визнання частково нечинним Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємства і ця обставина була підставою для відмови в позові (відсутність порушення Порядком інтересів банку).
Пунктом 3.2 Порядку встановлені виключні випадки, коли Фонд державного майна України (його регіональні відділення) відмовляють в погодженні умов договору застави. В судовому засіданні колегією суддів було з»ясовано, що згідно пункту 2.2 Порядку саме підприємство-заставодавець звертається до органу приватизації за погодженням умов договору застави з наданням відповідних документів. У вказаному пункті є посилання як на проект договору, так і вже укладений у відповідності до чинного законодавства договір застави майна.
Представники регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області та АТ «Наш банк» в судовому засіданні пояснили, що АТ «Наш банк» після укладення спірного договору застави з ВАТ «Нестерянська птахофабрика» звертались до регіонального відділення за погодженням умов договору застави, але АТ «Наш банк» запропоновано надати необхідні для погодження умов договору застави документи, яких не могло бути у банку.
Колегія суддів не знаходить підстав вважати, що спірний договір застави укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. До угод, що підпадають під ознаки статті 49 Цивільного кодексу, належать, зокрема, угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України, розділ II Закону України "Про власність"), на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), - шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.
Для прийняття рішення зі спору необхідно встановити, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення господарського суду та відмові прокурору в задоволенні позовних вимог про визнання договору застави від 27.06.2003 року № 20/2003 укладеного між ВАТ «Нестерянська птахофабрика» та АТ «Наш банк» недійсним.
Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу АТ «Наш банк» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2005 року у справі № 17/232д задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2005 року у справі №17/232д скасувати.
У задоволенні позову про визнання недійсним договору застави від 27.06.2003 року №20/2003 укладеного АТ «Наш банк» та ВАТ «Нестерянська птахофабрика» відмовити.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кагітіна Л.П. Кричмаржевський В.А.