ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.06 Справа № 19/42
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційне подання військового прокурора Львівського гарнізону
на рішення господарського суду Рівненської області від 17.04.2006 року.
у справі № 19/42
за позовом : військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави - Міністерства Внутрішніх справ України в особі військової частини 3002
до: приватного підприємства фірма «Кубера»
про: розірвання договору оренди №35 від 01.01.2004р.
за участю представників:
від прокуратури –Збаращук Д.В. –посвідчення №12
від позивача – Кріль О.С. –представник (довіреність №3 від 02.01.2006р.)
від відповідача – Ціпан О.Д. –директор.
Встановив :
Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.04.2006р., суддя Тимошенко О.М., в позові військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави - Міністерства Внутрішніх справ України, в особі військової частини 3002 до приватного підприємства фірма «Кубера»було відмовлено.
З даним рішенням не погодився прокурор і оскаржив його в апеляційному порядку з тих підстав, що господарським судом неповно було з’ясовано обставини, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційне подання слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 17.04.2006р. у справі №19/42 без змін, враховуючи наступне.
Як встановлено судом, 01.01.2004р. між військовою частиною 3002 та приватним підприємством фірмою «Кубера»укладено договір №35 оренди нежилого приміщення площею 53,37 кв.м., яке розташоване окремо від інших будівель на території 5-го батальйону військової частини 3002 (м. Рівне) за адресою: м. Рівне, вул.. С. Бандери, 14-а.
Даний договір укладено сторонами строком на один рік - з 01.01.2004р. до 31.12.2004р.
Пунктом 9.6. договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору, після закінчення строку його чинності, протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
08.02.2005р. позивач надіслав відповідачу лист-претензію №49, яким повідомив відповідача, що договір оренди №35 від 01.01.2004р. орендодавцем пролонговуватись на 2005р. не буде. В зв’язку з тим, що орендар приміщення у 2005р. не звільнив, листом від 24.11.2005р. №662 військова частина 3002 повторно повідомила відповідача про необхідність звільнення орендованого приміщення у 2006р. та припинення дії договору.
У відповідь, листом від 03.01.2006р. №2 відповідач заперечив проти розірвання договору оренди №35 від 01.01.2004р., посилаючись на умови раніше укладеного договору від 12.10.1998р. з військовою частиною 3049, яким передбачався строк оренди приміщення до 2008р., а також на значні затрати при здійсненні капітального ремонту.
Стаття 764 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 26 вказаного Закону передбачено, що Договір оренди припиняється в разі:
закінчення строку, на який його було укладено.
Виходячи з аналізу зазначених норм матеріального права апеляційний суд вважає, що за таких обставин справи термін дії договору №35 оренди нежилого приміщення від 01.01.2004 р. закінчився 31.12.2005 р. в зв’язку з небажанням орендодавця продовжити його на 2006 р. та відповідним попередженням орендаря.
Оскільки чинним законодавством України не передбачено розірвання угоди (правочину) по закінченню строку її дії, то заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Наведений перелік підстав розірвання договору найму є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені позивачем підстави розірвання договору оренди не відповідають наведеним нормам матеріального права, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити. Позивачем невірно визначено предмет позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 17.04.2006р. ґрунтується на матеріалах і обставинах справи та відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення Господарського суду Рівненської області від 17.04.2006 року у справі №19/42 залишити без змін, а апеляційне подання без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Рівненської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук