Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
КОПІЯ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2008 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кашапової Л.М.
суддів Олексієнка М. М. Снітка С. О.
при секретарі Ганько Ю.І.
з участю сторін, апелянта, представників позивача,
апелянта
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2004 року, -
встановила:
В листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просила встановити факт родинних відносин з ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити факт прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1, який належав померлій.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 13 грудня 2004 року позов задоволено.
Встановлено, що ОСОБА_1 являється онукою ОСОБА_4 і
Справа № 22ц - 780 Головуючий у суді 1 ін ст. Голубнича A.M.
Категорія 37 Суддя-доповідач Кашапова Л.М.
2
прийняла спадщину, яка відкрилася в 1959 році після смерті ОСОБА_4
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом вирішене питання про його права і обов'язки щодо 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1, хоча він не був притягнутий до участі в справі.
Зокрема апелянт зазначає, що з травня 1996 року проживав в спірній частині будинку однією сім'єю разом з ОСОБА_5, яка являється дочкою ОСОБА_6, спадкоємиці першої черги - доньки ОСОБА_4, кожна з яких проживала у спірній частині будинку до самої смерті, а отже фактично прийняла спадщину. Також вказує на те, що після смерті своєї дружини ОСОБА_5 у встановлений законом строк подав заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини, як спадкоємець четвертої черги.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 має право на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_4
З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він є необгрунтованим і суперечить вимогам закону та матеріалам справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією актового запису про смерть №219 від 18.07.1959 року. На момент смерті їй належала на праві власності 1/4 частина домоволодіння АДРЕСА_1.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка ОСОБА_1 являється онукою брата ОСОБА_4 ОСОБА_7, а отже не належить до кола спадкоємців за законом, визначеного ст. ст. 529-532 ЦК України 1963 року. Не надано суду і доказів про наявність прямих родинних зв'язків між померлою ОСОБА_4 та відповідачкою по справі ОСОБА_2
Крім того, сторони по справі не заперечують, що ОСОБА_4 мала дочку ОСОБА_6, яка проживала після смерті матері в спірній частині домоволодіння і померла 05.02.2004 року у віці 82 років. Остання в свою чергу мала дочку ОСОБА_5, яка користувалася спірною частиною будинку до самої своєї смерті, тобто до 20.10.2004 року.
Згідно довідки Бердичівської державної нотаріальної контори від 05.02.2008 року №323 в грудні 2004 року співмешканцем ОСОБА_5 ОСОБА_3 була подана заява про прийняття спадщини після її смерті, а рішенням Бердичівського районного суду від 17.03.2005 року встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_5 з 1996 року по
3
20.10.2004 року. Тобто, ОСОБА_3 претендує на 1/4 частину будинку в порядку спадкування, а отже має місце спір про право на спадкове майно.
Встановлюючи факт родинних відносин між ОСОБА_1 і померлою ОСОБА_4 та факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася в 1959 році після смерті ОСОБА_4, визнаючи право власності ОСОБА_1 на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вже після смерті дочки і онуки померлої в 1959 році ОСОБА_4, які належали до спадкоємців першої черги, суд фактично вирішив питання про права і обов'язки ОСОБА_3 та територіальної громади М. Бердичева, які вправі були претендувати на спірне майно відповідно на підставі ст. 1264 та ст. 1277 ЦК України , не притягуючи їх до участі в справі.
За даних обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід більш повно з'ясувати обставини справи, правильно визначити характер спірних правовідносин, уточнити правові підстави заявлених позовних вимог, визначити належне коло відповідачів по даній справі, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 311, 317 ЦПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання законної сили.