У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
31.10.06 Справа №13/330
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Шевченко Т. М. , Юхименко О.В.
при секретарі: Акімовій Т.М.
За участю представників:
позивача: не з’явився
відповідача: Буюклинська Л.В. – дов. №146 від 06.06.06р.
від ДВС: Дон В.О.- дов. №15941 від 07.06.06р.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Троянівський елеватор”, с. Трояни Бердянського району Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.03.2005 року у справі № 13/330
за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Троянівський елеватор”, с. Трояни Бердянського району Запорізької області
про стягнення 15640 грн.
Скарга на дії ДВС в Бердянському районі Запорізької області
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.07.05р. провадження у справі зупинено у зв’язку з призначенням судової почеркознавчої та технічної експертизи, проведення якої доручено Науково – дослідному експертно – криміналістичному центру.
Ухвалою від 18.09.06р. провадження у справі поновлено.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №3048 від 31.10.2006р. справа №13/330 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Антонік С.Г. (доповідач); суддів: Шевченко Т.М., Юхименка О.В.
Справа прийнята колегією суддів до провадження у цьому складі.
За клопотанням представників відповідача та ДВС судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за їх згодою у судовому засіданні 31.10.2006р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.2005р. по справі № 13/330 (суддя Серкіз В.Г.) у задоволенні скарги ВАТ «Троянівський елеватор» №26 від 09.02.05р. на дії Відділу державної виконавчої служби Бердянського МРУЮ Запорізької області відмовлено, оскільки дії останнього по виконанню наказу №13/330 від 27.06.03р. відповідають Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, копію Постанови ВДВС Бердянського МРУЮ Запорізької області від 28.05.04р. про закінчення виконавчого провадження надіслано прокурору Бердянського району Запорізької області.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою, ВАТ «Троянівський елеватор» звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області, винести нову, якою скаргу задовольнити.
В обґрунтування своїх доводів заявник в апеляційній скарзі та його представник у судовому засіданні пояснили, що при винесенні ухвали судом порушено норми матеріального права, неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи. Вказує, що судом порушено ст.38 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої закінчене провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Також посилається на порушення судом норм ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного відділу державної виконавчої служби і тільки тоді виконавче провадження підлягає відновленню. Оскільки постанова від 28.05.04р. про закінчення виконавчого провадження не була скасована начальником відповідного відділу державної виконавчої служби і не була визнана судом незаконною, тому підстав для відновлення виконавчого провадження не було, виконавче провадження по виконанню наказу №13/330 від 27.06.03р. закінчене і постанови від 09.11.04р. про поновлення виконавчого провадження та постанова від 09.02.05р. про арешт коштів боржника є недійсними. Також зазначає, що в ухвалі суд не довів, що постанова від 09.11.04р. про закінчення виконавчого провадження є сфальсифікованою та її походження невідоме. Для встановлення умов та підстав винесення цієї постанови суд повинен був викликати начальника відділу виконавчої служби Бердянського РУЮ, який затверджував цю постанову, та державного виконавця, що виносив та підписував постанову, а також призначити судову експертизу.
Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою. Зазначає, що постанову про закінчення виконавчого провадження вони не отримували. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Його представник у судове засідання не з’явився. Про день, час та місце судового засідання установа повідомлена належним чином.
ДВС в Бердянському районі Запорізької області відзив на апеляційну скаргу не надало. ЇЇ представник у судовому засіданні пояснив, що при виконанні наказу господарського суду від 27.06.03р. №13/330, ДВС діяла відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що походження постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.05.04р. їм не відоме. Крім того зауважив, що така підстава для закриття виконавчого провадження, як закінчення передбаченого Законом строку для даного стягнення, зазначена у спірній постанові від 28.05.04р., передбачена лише для стягнення аліментів. Тому у даній справі виконавче провадження не могло бути закінчене на такій підставі.
Колегія суддів вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами без присутності представника позивача.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 21.04.03р. відмовлено у задоволенні позову Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з ВАТ «Троянівський елеватор» 1000грн. штрафу та 14 640грн. пені.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.06.03р. зазначене рішення скасовано, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1000грн. та 14640грн. пені. На виконання вказаної постанови господарським судом видано наказ від 27.06.03р.
04.07.03 року постановою ДВС Бердянського РУЮ відкрито виконавче провадження по виконанню наказу №13/330 та надано термін для добровільного виконання наказу до 11.07.03р.
Оскільки у зазначений строк боржником не виконаний наказ у добровільному порядку, ДВС винесено постанову від 12.07.03р. про стягнення з відповідача виконавчого збору.
17.07.03р. до ВДВС Бердянського МРУЮ надійшла заява від ВАТ «Троянівський елеватор» про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з оскарженням постанови Запорізького апеляційного господарського суду до касаційної інстанції.
Постановою ДВС від 21.07.03р. зупинено виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №13/330, до розгляду питання по суті.
Оскільки відповідачу відмовлено у задоволенні касаційної скарги, з цих підстав 09.11.04р. ДВС була винесена постанова про поновлення виконавчого провадження у даній справі.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.01.05р. позивачу виданий дублікат наказу у даній справі.
Постановою від 09.02.05р. накладено арешт на кошти ВАТ «Троянівський елеватор» на суму 16 422грн. згідно наказу господарського суду.
ВАТ «Троянівський елеватор» звернулось до господарського суду Запорізької області зі скаргою на ДВС, в якій просить визнати недійсними постанови ДВС про арешт коштів боржника від 09.02.05р. та про поновлення виконавчого провадження від 09.11.04р. При цьому посилається на те, що постанова про поновлення виконавчого провадження на їх адресу не надходила, проте надходила постанова від 28.05.04р. про закінчення виконавчого провадження, яка в подальшому не була скасована начальником відповідного відділу ДВС і не було рішення суду про визнання її незаконною. Тому у виконавчої служби не було підстав для поновлення виконавчого провадження та, відповідно, накладення арешту на кошти боржника.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відмову у задоволенні скарги ВАТ «Троянівський елеватор» на дії ДВС, виходячи з наступного:
Судові рішення, відповідно до ст.124 Конституції України, обов’язкові до виконання на всій території України.
Пунктом 6 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконанню органами ВДВС підлягають рішення, ухвали, постанови господарських судів.
Відповідно до ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Як зазначалось вище, державним виконавцем здійснювались дії по виконанню наказу у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відкрито виконавче провадження, винесено постанову про стягнення виконавчого збору, зупинено виконавче провадження та поновлено після залишення касаційної скарги відповідача без задоволення.
Між тим, в матеріалах справи міститься постанова від 28.05.04р. про закінчення виконавчого провадження, надана відповідачем у справі. Як пояснили представники позивача та ДВС, про таку постанову їм не було відомо до судового засідання. На адресу позивача вона не надходила.
Відповідно до висновків призначеної по справі почеркознавчої експертизи, рукописний текст у вказаній вище постанові виконаний не державним виконавцем Марченком В.О., а іншою особою, проте підпис зроблений його рукою. Змін первісного змісту постанови не встановлено. (а.с.41,т.2).
Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.
Частиною 5 ст.36 вказаного Закону передбачено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам.
Як вбачається з матеріалів справи, постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.05.04р. винесено під час зупинення виконавчого провадження, без його поновлення державним виконавцем.
Слід зауважити, що підставою для закриття виконавчого провадження зазначено п.4.8.1 «Інструкції про проведення виконавчих дій», а саме: закінчення передбаченого Законом строку для даного стягнення. Проте, відповідно до зазначеного пункту Інструкції (в редакції, що діяла на час винесення постанови), виконавче провадження підлягає закриттю державним виконавцем у випадках, зокрема, закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення в результаті помилкового прийняття до виконання рішення. Тому у даній справі виконавче провадження не могло бути закінчене на такій підставі, оскільки було відкрито відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ч.2 ст.4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Таким чином, колегією суддів не приймається до уваги надана відповідачем постанова про закінчення виконавчого провадження,
Оскільки, як вказувалось вище, провадження по справі зупинялось 21.07.03р. у зв’язку з оскарженням судового рішення, а 09.11.04р. поновлено у зв’язку з залишенням рішення апеляційної інстанції в силі, отже, постанова про закінчення виконавчого провадження ВДВС Бердянського МРУЮ не виносилась, тому виконавче провадження є відкритим і по ньому повинні виконуватись виконавчі дії.
За таких обставин апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Троянівський елеватор”, с. Трояни Бердянського району Запорізької області задоволенню не підлягає, ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.03.2005р. у справі №13/330 слід залишити без змін.
Судові витрати за проведення судової експертизи, відповідно до ст.49 ГПК України, віднести на відповідача.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 19.08.05р. №1482/К «Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції», наказу Департаменту Державної виконавчої служби від 26.10.05р. №46/к «Про утворення територіальних органів державної виконавчої служби» та наказу Державної виконавчої служби Херсонської області від 27.10.05р. №3 колегія суддів вважає необхідним замінити Відділ Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області на Державну виконавчу службу у Бердянському районі Запорізької області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Замінити у справі Відділ Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області на Державну виконавчу службу у Бердянському районі Запорізької області.
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Троянівський елеватор”, с. Трояни Бердянського району Запорізької області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.03.2005р. у справі №13/330 залишити без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Троянівський елеватор” (71151 с. Трояни Бердянського району Запорізької області, вул. Шкільна.1, код ЄДРПОУ 00954194) на користь УДК у Запорізькій області м. Запоріжжя (р/р 35226001000367, МФО 013015, ЄДРПОУ 25573056, код платежу 10102, одержувач платежу – НДЕКЦ при УМВС України в Запорізькій області) 849грн. 13коп. витрат на проведення судової експертизи. Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Шевченко Т. М. Юхименко О.В.