ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Справа № 922/1729/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Удовиченка О.С.,

суддів:Міщенка П.К.(доповідач), Поліщука В.Ю.

розглянувши матеріали касаційної скарги на постанову та на ухвалу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року господарського суду Харківської області від 09.10.2014 року

у справі№ 922/1729/14

господарського суду за заявою доХарківської області Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

провизнання банкрутом

За участю представників: ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Шибіки Ю.Г.; арбітражного керуючого Саутенка С.О. - Петченко І.В.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2014 року у справі №922/1729/14 (суддя Савченко А.А.) відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про виключення з ліквідаційної маси майна, що належить ОСОБА_5, яке перебуває в заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. Відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про призначення експертизи.

Не погодившись із наведеною ухвалою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про виключення з ліквідаційної маси майна та про призначення експертизи.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року (колегія суддів: головуючий суддя - Здоровко Л.М.; Плахов О.В.; Шутенко І.А.) апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.10.2014 року у справі №922/1729/14 залишено без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року, ухвалу господарського суду Харківської області суду від 09.10.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про виключення з ліквідаційної маси майна, що належить ОСОБА_5, яке перебуває в заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, пославшись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, ч. 8, ст. 9 ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що між "Державний експотрно-імпортний банк" в особі філії в м. Харкові та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 6807С5 від 05.02.2007 року для придбання автомобіля LEXUS LX 470, 2007 року випуску. 05.02.2007 року між "Державний експотрно-імпортний банк" в особі філії в м. Харкові та ОСОБА_5 укладено договір застави № 6807Z9, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6807С5 від 05.02.2007 року з ОСОБА_5 передав в заставу банку автомобіль LEXUS LX 470, 2007 року випуску.

Постановою господарського суду Харківської області від 19.06.2014 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Саутенка Сергія Олеговича, якого зобов'язано в строк до 19.06.2015 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

07.07.2014 року до місцевого господарського суду надійшло клопотання ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові про виключення з ліквідаційної маси майна, що належить ОСОБА_5, яке перебуває в заставі за підставами, не пов`язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, а саме: легкового автомобіля марки LEXUS LX 470, 2007 року випуску, універсал - В, об`єм двигуна 4664, реєстраційний номер НОМЕР_1, в порядку ч. 8 ст. 90 Закону про банкрутство.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 01.03.2007 року, на підставі наказу № 1 від 01.0.2007 року ФОП ОСОБА_5 "Про використання легкового автомобіля в господарській діяльності ФОП ОСОБА_5", автомобіль марки LEXUS LX 470, 2007 року випуску використовується для здійснення підприємницької діяльності, та виконання господарської діяльності ФОП ОСОБА_5, а саме для прискорення вирішення питань, які виникають під час здійснення господарських та фінансових операцій, перевезення малих партій товару, відряджень, інших подорожей та ділових зустрічей необхідних для ведення підприємницької діяльності. У бухгалтерських документах ФОП ОСОБА_5, ведеться облік, та повністю відображається порядок отримання та списання коштів, які направляються на оплату палива, матеріалів, обладнання, технічний огляд LEXUS LX 470, 2007 року випуску.

Ліквідатором, на підтвердження того, що автомобіль використовується у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_5 надано, зокрема Договір № 47/07, укладений 12.03.2007 року між ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_9 на технічне обслуговування і ремонт автомобіля, на підставі якого було проведено технічне обслуговування, в тому числі зміну деталей рухомого майна - легкового автомобіля LEXUS LX 470, 2007 року випуску; договір оренди автомобіля від 01.07.2009 року, укладеного між ФОП ОСОБА_5 (Орендодавець по Договору) та ПП "Союзбит.Сервіс" (Орендар по Договору), умовами якого передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування легковий автомобіль LEXUS LX 470, чорний, державний номер НОМЕР_2, акти приймання-передачі за договором, підписані сторонами договору. Крім того, до матеріалів справи надано подорожні листи службового автомобіля за період з 01.03.2007 року по 30.06.2009 року, в яких зазначено про використання автомобіля LEXUS LX 470, чорний, державний номер НОМЕР_2 з фіскальними чеками на використане пальне.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про виключення легкового автомобіля LEXUS LX 470, 2007 року випуску з ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_5, суд першої інстанції із яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із доведеності факту використання наведеного автомобіля у підприємницькій діяльності боржника.

Крім того, у оскаржуваних рішеннях суди послались на приписи ч. 9 ст. 90 Закону про банкрутство, де передбачено, що вартість майна фізичної особи, яка виключається із складу ліквідаційної маси, відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати шести з половиною тисяч гривень.

Разом з тим, відмовляючи Банку у задоволенні клопотання, суди вважали, що порушення інтересів Банку у даному випадку, відсутнє, оскільки кошти, отримані від реалізації спірного майна в ліквідаційній процедурі, будуть направлені на задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які забезпечує це майно - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Харкові.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із такими висновками, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

У відповідності зі ст. 53 ЦК України, фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Загальні положення про банкрутство фізичної особи - підприємця встановлено ст. 90 Закону про банкрутство, відповідно до якої правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням фізичної особи - підприємця банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 8 ст. 90 Закону про банкрутство, у разі визнання фізичної особи-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майно, яке перебуває у заставі за підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

У ч. 10 ст. 91 Закону про банкрутство визначено, що продажу підлягає все майно фізичної особи - підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Заявляючи клопотання про виключення майна, а саме, автомобіля LEXUS LX 470, 2007 року випуску, з ліквідаційної маси, Банк посилався на те, що майно, яке він просить виключити з ліквідаційної маси перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, тому відповідно до п. 8 статті 90 Закону про банкрутство дане майно повинно бути виключено з ліквідаційної маси.

Матеріалами справи підтверджується, що громадянином ОСОБА_5, як фізичною особою, було укладено Договір кредиту № 6807С5 від 05.02.2007 року, згідно зі ст. 1, яка має назву "Терміни", визначено, що "Позичальник" - це фізична особа-резидент, який отримав від Банку у тимчасове користування Кредит для придбання легкового автомобіля.

Отже, Банк зобов'язався надати позичальнику, як фізичній особі, грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 87 400 швейцарських франків на придбання нового легкового автомобіля LEXUS LX 470, 2007 року випуску.

Відповідно до підпункту 2.8.1. пункту 2.8 ст. 2 Кредитного договору, виконання зобов'язань за цим договором забезпечується заставою легкового автомобіля LEXUS LX 470, 2007 року випуску, заставною вартістю 444 000 грн.

05.02.2007 року між "Державний експотрно-імпортний банк" в особі філії в м. Харкові та ОСОБА_5 укладено договір застави № 6807Z9, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6807С5 від 05.02.2007 року з ОСОБА_5 передав в заставу банку автомобіль LEXUS LX 470, 2007 року випуску.

Отже, цільове призначення даного кредиту визначено як таке, що спрямоване на задоволення приватних потреб фізичної особи.

Судами не спростовано наданих Банком доказів укладення сторонами договорів з визначенням правового статусу кредитора та заставодавця, як фізичної особи-громадянина України, з метою задоволення приватних потреб фізичної особи та передачі у заставу майна, як громадянином України та фізичною особою, який володів зазначеним майном як фізична особа, внесків зазначеного майна в підприємницьку діяльність не робив, а отже, не міг передати означений автомобіль у заставу, як суб'єкт підприємницької діяльності.

Висновки судів, що покладені в основу оскаржуваних рішень, щодо фактичного використання заставного майна (автомобіль LEXUS LX 470, 2007 року випуску) у підприємницькій діяльності, зводяться до довільного тлумачення ч. 8 ст. 90 Закону про банкрутство.

Проте, зазначена норма чітко вказує на те, що до ліквідаційної маси підприємця банкрута не включається майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, в той час коли суди, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання Банку, посилались на використання заставного майна у підприємницькій діяльності.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що відповідно до статей 6, 12, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, якщо сторона договору визначила свій правовий статус, як громадянин України та фізична особа, суд не вправі втручатися та давати іншу оцінку правовому статусу сторони, до внесення відповідних змін до такого договору.

З урахуванням викладеного, ухвалу суду Харківської області від 09.10.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року у справі №922/1729/14 не можна вважати законними та обґрунтованими, їх необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду для встановлення дійсного правового статусу майна, щодо якого Банком заявлено клопотання про виключення з ліквідаційної маси майна, що належить ОСОБА_5, яке перебуває в заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

При новому розгляді справи суду належить розглянути заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про виключення з ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_5 автомобіля LEXUS LX 470, 2007 року випуску, з врахуванням особливостей провадження за статтями 90-92 Закону про банкрутство, дослідити правову природу договору застави, на підставі якого було обтяжено майно фізичної особи ОСОБА_5, перевірити можливість включення до ліквідаційної маси активів фізичної особи ОСОБА_5, переданих у заставу Банку згідно з договором застави та за результатами встановленого, прийняти відповідне рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 09.10.2014 року у справі №922/1729/14 скасувати.

Справу №922/1729/14 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук