У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.10.06 Справа №14/154-АП-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Юхименко О.В. , Яценко О.М.
при секретарі: Шерник О.В.
за участю представників позивача: не з'явився
представників відповідача - 1: Бондар А.В. -дов. №09-8-12 від 10.01.06р.
представників відповідача - 2: не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон на постанову господарського суду Херсонської області від 11.07.2006 р. у справі №14/154-АП-06
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
до відповідача - 1 Херсонської міської ради, м. Херсон
до відповідача -2 Херсонського міського управління земельних ресурсів, м. Херсон
про визнання права власності на самовільно збудовану будівлю
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №2723 від 02.10.2006р. справа №14/154-АП-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач); суддів: Юхименка О.В., Яценко О.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представника відповідача -1 судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за його згодою у судовому засіданні 03.10.2006р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Постановою господарського суду Херсонської області від 11.07.06р. у справі №14/154-АП-06 (суддя Гридасов Ю.В.) позов ПП ОСОБА_1. задоволений. Визнано за ним право власності на самовільно збудовану механіко -токарну майстерню, розміщену по АДРЕСА_1. Стягнуто з місцевого бюджету м. Херсона на користь позивача 3грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору та видано позивачу довідку на повернення позивачу з державного бюджету 190грн. 49коп. зайво сплаченого судового збору.
Постанова господарського суду мотивована ч.3 ст.376 ЦК України, відповідно до якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Херсонська міська рада звернулась з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Просить скасувати постанову господарського суду Херсонської області та постановити нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування заявлених вимог відповідач - 1 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом, в порушення ст.24 ГПК України, розглянуто справу за участю виконавчого комітету, який є неналежним відповідачем по справі. Суд не звернув уваги на те, що згідно ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. А якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Відповідачем же спірний об'єкт не був введений в експлуатацію. Крім того, зазначає, що ПП ОСОБА_1 не отримував дозволу на виконання будівельних робіт.
Представник Херсонської міської ради у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Херсонське міське управління земельних ресурсів відзив на апеляційну скаргу не надало. Заявою від 02.10.06р. просило розглянути справу без їх участі.
ПП ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надав, свого представника у судове засідання не направив. Про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.4 Кодексу адміністративного судочинства, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Оскільки у даній справі відповідачами не оскаржується право власності позивача на збудований об'єкт, а мова йде лише про встановлення факту будівництва та права власності на нього, тому розгляд справи повинен здійснюватись за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.02р. ПП ОСОБА_1 звернувся до Управління земельних ресурсів Херсонського міськвиконкому з заявою про надання йому в оренду земельної ділянки площею 110кв.м., розміщену по АДРЕСА_1 для будівництва -механіко -токарної майстерні. При цьому позивачем були зібрані погодження управління архітектури, міської санепідемстанції, Державного управління екології в Херсонській області, Суворовського райвиконкому.
09.12.02р. комісією, створеною рішенням виконкому міської ради НОМЕР_1 та оновлена рішенням міської ради НОМЕР_2 та виконкому міської ради НОМЕР_3, підписано Акт вибору земельної ділянки для надання її в оренду ПП ОСОБА_1 під будівництво механіко -токарної майстерні цеху по АДРЕСА_1.(а.с.16).
Відповідно до рішення міської ради від 16.08.02р. 379, 05.12.02р. відбувся конкурс, за результатами якого ПП ОСОБА_1, як переможець, отримав право на оренду земельної ділянки під будівництво майстерні. Проте договір оренди землі не був виданий позивачу Херсонським міським управлінням земельних ресурсів через знаходження на цій земельній ділянці самовільно збудованого майна. При цьому запропоновано ПП ОСОБА_1. звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майстерню.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Як зазначалось вище, земельна ділянка була виділена позивачу у встановленому законом порядку.
Пунктом 1.19. рішення ІХ сесії ХХІУ скликання Херсонської міської ради надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування механіко -токарної майстерні ПП ОСОБА_1., як переможцю конкурсу, на земельній ділянці площею 0,0070га по АДРЕСА_1. (а.с.22).
Державним науково -виробничим підприємством “Винконсервпроект” виконаний робочий проект механіко -токарної майстерні, який в подальшому був схвалений санепідемстанцією, УМНС України, Укрінвестекспертизою тощо.
Приватним виробничим підприємством “Ледо”були виконані будівельні роботи на суму 7428грн., що підтверджується актом виконаних робіт №1 за лютий 2006р.
Херсонським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру “Херсонгеоінформ”виконаний проект землеустрою токарної майстерні площею 0,0110га.
На час вирішення спору будівництво майстерні було повністю завершеним. Тому колегія суддів не вбачає підстав для відмови позивачу у задоволенні позову про визнання за ним права власності на збудовану механіко - токарну майстерню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладеного.
Колегія зазначає, що місцевим господарським судом при розгляді справи допущено неправильне застосування норм процесуального права, оскільки справа розглядалась за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, але так як це порушення не призвело до прийняття неправильного рішення (тобто рішення по суті є вірним), то підстави для скасування або зміни постанови відсутні.
Між тим, колегія суддів вважає за необхідне внести корективи в резолютивну частину постанови в частині розподілу судових витрат, оскільки спір мав бути розглянутий за правилами ГПК України.
Оскільки спір доведено до суду не з вини відповідачів, тому судові витрати покладаються на позивача в розмірі, сплаченому при поданні позовної заяви. Державне мито за апеляційний перегляд покласти на заявника апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Херсонської області від 11.07.2006 р. у справі №14/154-АП-06 залишити без змін, але виключити з резолютивної частини постанови пункти 3,4,5,6.
Довідку про повернення з державного бюджету помилково сплаченого державного мита, видану ПП ОСОБА_1, вважати недійсною.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Юхименко О.В. Яценко О.М.