У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.10.06 Справа №9/202/06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Юхименко О.В. , Яценко О.М.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю:
представників позивача: ОСОБА_1, приватний підприємець, паспорт серії НОМЕР_1., ОСОБА_2., довіреність № НОМЕР_2.
представників відповідача: Негода В.О., директор протокол № 16 від 28.11.2003 р., Сандула Є.В., довіреність № 13 від 03.03.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Легіон”, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2006р. у справі № 9/202/06
За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Легіон”, м. Запоріжжя
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2788 від 09.10.2006 р. справа № 9/202/06 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Антонік С.Г.; судді: Юхименко О.В., Яценко О.М.
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За клопотанням представників сторін судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами. За їх згодою у судовому засіданні 10.10.2006 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.08.2006 р. по справі № 9/202/06 (суддя Нечипуренко О.М.) задоволені позовні вимоги. З ТОВ “Легіон” стягнуто на користь ПП ОСОБА_1 9 853,27 грн. - основного боргу, 3 356,61грн. - втрат від інфляції, 132,10 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення господарського суду мотивоване ч. 1 ст. 193 ГК України, згідно з якою зобов'язання повинні виконуватися належним чином.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ТОВ “Легіон”, звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. Просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі заявник в обґрунтування своїх доводів вказує на наступні обставини: рішення господарського суду Запорізької області винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. На підтвердження своїх доводів посилається на те, що судом не надано відповідної оцінки тому факту, що на актах прийому - передачі виконаних робіт підпис командира повітряного судна відсутній. Це є порушенням суттєвих умов договору. Не з'ясовано, на підставі яких документів позивачем здійснено розрахунок втрат від інфляції. Вважає, що судом безпідставно прийнято у якості письмового доказу акт звірки взаємних розрахунків станом на 06.10.2004 року, підписаний ОСОБА_2, який діяв на підставі доручення та термін дії якого закінчився 22.01.2004 р. Крім того зазначає, що при винесенні рішення господарським судом порушені норми процесуального права, а саме ст. 22 ГПК України, оскільки справа розглянута у відсутності представника відповідача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представники у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодились, вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зауважили, що відповідач не заперечує факт проведення позивачем робіт відповідно до договору № НОМЕР_3, який не визнано недійсним. Розрахунок інфляційних втрат здійснено на підставі листа Головного управління статистики в Запорізькій області НОМЕР_4.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила:
01.07.2003р. між ПП ОСОБА_1 “виконавець” та ТОВ “Легіон” “замовник” укладено договір на надання послуг у сільському господарстві № 01/07-2003 (а.с. 10-12). Відповідно до п. 1.1 договору, “замовник” доручає, а “виконавець” приймає на себе організацію та забезпечення виконання авіаційно - хімічних або інших робіт. Виконання авіаційно - хімічних робіт здійснює ВАТ АК “АС”.
Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що “замовник” перераховує на розрахунковий рахунок “виконавця” суму авансу до початку виконання робіт, а залишок суми договору на протязі п'яти банківських дні з моменту підписання акту прийому - передачі виконаних робіт.
Відповідно до актів прийому - передачі виконаних робіт від 12.07.2003 року, вартість проведених робіт становить 9853,27 грн., від 17.07.2003 року - 2376,00 грн., від 18.07.2003 року - 1870,00 грн. Загальна вартість виконаних робіт становить 14 099,27 грн.
ТОВ “Легіон” частково виконало свої зобов'язання по оплаті за виконані роботи у сумі 4246,00 грн. за актами прийому - передачі виконаних робіт від 17.07.2003 р. та 18.07.2003 р. платіжними дорученнями № НОМЕР_5. таНОМЕР_6.
Відповідно до п. 4.2. договору, відповідач у строк до 17.07.2003 року був зобов'язаний здійснити платіж за актом прийому - передачі від 12.07.2003 р. у сумі 9853,27 грн. на користь ПП ОСОБА_1, але оплату не здійснив.
Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ “Легіон” свої зобов'язання за договором № НОМЕР_3 виконало частково.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення 9853,27 грн. основного боргу обґрунтованими.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Позивачем заявлено до стягнення 3356,27 грн. суми інфляційних витрат за період з 01.09.2003р. по 01.05.2006 р. на суму основного боргу у розмірі 9853,27 грн.
Відповідно до розрахунку за вказаний період, сума інфляційних витрат становить 3379,45 грн. Оскільки розмір заявленої позивачем суми інфляційних витрат не перевищує зазначену суму, колегія суддів вважає можливим стягнути з відповідача заявлену позивачем суму у розмірі 3356,27 грн.
Колегією суддів не приймаються до уваги посилання ТОВ “Легіон” на те, що у акті прийому - передачі виконаних робіт відсутній підпис керівника повітряного судна, оскільки всі акти підписані керівником відповідача Дмитренко А.О.. Відповідач, підписуючи акти, погодився з ними та оплатив з них два.
Договір № НОМЕР_3 на момент розгляду справи в апеляційній інстанції не визнано недійсним.
Також, колегією суддів не приймаються до уваги посилання заявника апеляційної скарги на те, що рішення суду було прийнято без його участі у зв'язку з наступним:
Статтею 4 - 2 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. В ст. 4 - 3 ГПК України закріплено здійснення судочинства на засадах змагальності, тобто сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
На забезпечення виконання вказаної норми судом направлена ухвала від 30.06.2006 р. № 9/202/06, якою суд зобов'язав відповідача з'явитися в судове засідання 19.07.2006 р. та надати документи, які підтверджують правовий статус підприємства, відзив на позовну заяву, у випадку заперечень на позов - їх нормативне та документальне обґрунтування, докази повного або часткового виконання зобов'язань за договором № НОМЕР_3, що не було виконано відповідачем. Таким чином, ТОВ “Легіон” був повідомлений належним чином про час, місце та дату проведення судового засідання.
Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського - процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі нез'явлення в засідання господарського суду представника відповідача, господарський суд має право відкласти розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 ГПК України або прийняти рішення за відсутності представника позивача.
У зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання, господарський суд Запорізької області ухвалою від 19.07.2006 р. (а.с. 27) відклав розгляд справи на 02.08.2006 року та зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали від 30.06.2006 року, але відповідач не виконав вимоги суду, витребуваних документів не надав, його представник в судове засідання не з'явився, тому господарський суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Ухвали від 30.06.2006 року та 19.07.2006 року господарським судом направлялись на адресу відповідача: м. Запоріжжя, вул.. Червоногвардійська, 48, зазначеною позивачем в позовній заяві та яка зазначена відповідачем в договорі № НОМЕР_3 (а.с.12).
Таким чином, порушення судом принципу рівності всіх учасників процесу або будь - яких процесуальних порушень апеляційним судом не встановлено.
Доводи апеляційної скарги спростовуються на підставі вищевикладеного.
За таких обставин колегія суддів вважає рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2006р. у справі № 9/202/06 таким, що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Судові витрати по апеляційній скарзі, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу віднести на відповідача, оскільки спір доведено до суду за його виною.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Легіон”, м. Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2006р. у справі № 9/202/06 - без змін
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Юхименко О.В. Яценко О.М.