У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.09.06 Справа №3/106-пд-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Яценко О.М. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Акімова Т.М.
за участю:
представників позивача: Дунаєв М.І., довіреність № 668 від 05.09.06р., юрист
представників відповідача-1: Уланівський С.Є., довіреність № 2 від 16.01.06р.
представників відповідача-2: Подрєз О.О., довіреність № б/н від 04.09.06р., юрист
представників третьої особи:. Дунаєв М.І., довіреність № б/н від 26.04.06р., юрист
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради, м.Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2006 року у справі 3/106-ПД-06
за позовом: Управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради, м.Херсон
до відповідача-1: комунального підприємства “Міське дорожнє управління”, м.Херсон
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія “Стиль”, м.Херсон
третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю “Ливень”, м.Херсон
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
Розпорядженням виконуючого обов’язки Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2499 від 06.09.2006р. справа № 3/106-ПД-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий: Антонік С.Г.суддів: Яценко О.Н., Кричмаржевський В.А
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.05.2006 року у справі 3/106-ПД-06 (суддя Янковська І.Є.) в задоволені позову відмовлено, застосовані судом заходи забезпечення позову щодо арешту майна за переліком, зазначеним в ухвалі господарського суду від 10.04.06р., скасовано.
Рішення господарського суду мотивоване положеннями Цивільного Кодексу України, Законів України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «Про приватизацію державного майна».
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення у справі, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: господарським судом невірно застосовані норми матеріального права; відчуження майна територіальної громади можливе тільки за згодою власника цього майна та здійснюється тільки органами місцевого самоврядування; продаж комунального майна підприємства-банкрута, якому майно передано тільки у повне господарське відання можливе лише шляхом його приватизації.
У відзиві на апеляційну скаргу комунальне підприємство «Міське дорожнє управління» не визнало її доводи, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим: договір купівлі-продажу відповідає положенням Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; з моменту відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження власника майна підприємства-банкрута; комунальна власність це самостійна форма власності і не входить в поняття державної форми власності, що підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 1 липня 1998 року; позивач не є стороною за договором купівлі-продажу майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль» у відзиві на апеляційну скаргу також вважає апеляційну скаргу необґрунтованою: заявник апеляційної скарги помилково трактує норми права; позивач не мав права на подання зазначеного позову; товариство є добросовісним набувачем майна; захист права власника майна можливий лише шляхом пред’явлення індикаційного позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливень» у відзиві на апеляційну скаргу підтримало доводи управління комунальної власності, наполягає на скасуванні рішення господарського суду та визнанню недійсним договору купівлі-продажу з підстав вказаних в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні представники сторін та третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги та заперечення на неї.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд
ВСТАНОВИВ:
03 листопада 2005 року між Комунальним підприємством “Міське дорожнє управління" (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово промислова компанія „Стиль" (відповідач-2) укладено договір купівлі-продажу майна №1-1572. Відповідно до зазначеного договору Відповідач-2 придбав у комунального підприємства наступне майно:
· ємність металеву об'ємом 75 м3, 1982 року виготовлення;
· асфальтоукладач марки Д-143, 1992 року випуску;
· асфальтозмішувальна установка 1989 року випуску
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для визнання укладеного договору купівлі-продажу недійсним з наступних підстав:
Відповідно до Положення про управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради, яке затверджене рішенням міської ради від 21.01.2005 року № 726, управління комунальним майном міської територіальної громади та контроль за його наявністю, станом та ефективним використанням від імені міської територіальної громади здійснює управління комунальним майном міської територіальної громади.
Відповідно до п.1.13 Статуту КП „МіськДУ" (Відповідач-1) - підприємство є комунальною власністю територіальної громади м.Херсона Для здійснення мети та предмета діяльності підприємства, власник надав підприємству комунальне майно (основні та оборотні виробничі фонди відповідно до п.5.1. Статуту) на праві повного господарського відання. Тобто власником всього майна КП „Міське дорожнє управління", як наданого йому у користування на праві повного господарського відання, так і набутого ним під час здійснення господарської діяльності є Херсонська міська територіальна громада.- а.с.56.
Відповідно до Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України N 02-5/111 від 12.03.99, загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені чинним законодавством України, за яким недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону. Правило, встановлене законом, повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.
22 березня 2004 року господарським судом Херсонської області порушено справу № 6/85-Б про банкрутство комунального підприємства «Міське дорожнє управління». Постановою від 26 жовтня 2004 року підприємство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
9 вересня 2005 року комітет кредиторів у відповідності до статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - далі Закон України «Про банкрутство» встановив порядок продажу майна КП «Міське дорожнє управління», а саме: на відкритих біржових торгах за ціною не нижче оціночною – а.с.64. Спірний договір було укладено та зареєстровано на Товарній біржі “Ізумруд” (а.с. 17,66).
Спірний договір купівлі-продажу укладено в межах повноважень сторін та у відповідності з чинним законодавством.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наступними обставинами:
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини четвертої статті 3, частини другої статті 5, частин 2,7 статті 7 і частини 5 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 19 лютого 1997 року) у справі № 01/1501-97 від 1 липня 1998 року, на конституційному рівні принципово відокремлено комунальну власність від державної власності. Комунальна власність не входить до складу державної, є самостійним об'єктом права власності, управління якою здійснює безпосередньо територіальна громада або створені нею органи.
Заявник апеляційної скарги не заперечує, що комунальна власність є самостійною формою власності.
Згідно Конституції України державна та комунальна власність – це самостійна форма власності (ст.ст. 41,142,143 Конституції України). Така ідея закріплена і в Цивільному кодексі України, в якому окремо сформульовано право державної власності (ст.326 ЦК України) і права комунальної власності (ст.327 ЦК України).
Оскільки Законодавець відрізняє поняття державної та комунальної власності, то норма частини 2 ст.30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, щодо продажу майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, не розповсюджується на продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на комунальній власності
Відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів , управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з - банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
Таким чином, посилання заявника апеляційної скарги на необхідність продажу майна підприємства-банкрута, заснованого на комунальній власності, тільки органом місцевого самоврядування шляхом приватизації майна, необґрунтований.
Згідно статті 5 Закону України «Про банкрутство» положення цього Закону не розповсюджується на підприємства-банкрути, які є об’єктами права комунальної власності, коли відносно них виключно на пленарному засіданні органом місцевого самоврядування прийнято рішення з цього питання. Як свідчать матеріали справи, спірний договір купівлі-продажу укладено в листопаді 2005 року, в той час як рішення про доповнення Переліку підприємств, заснованих на комунальній формі власності, до яких не застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», комунальним підприємством «Міське дорожнє управління» прийнято тільки в березні 2006 року – а.с.24.
До того ж, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Стиль» є добросовісним набувачем і в силу статті 388 Цивільного Кодексу України неможливо провести двохсторонню реституцію при визнанні угоди недійсною, що є обов’язковою умовою визнання угоди недійсною ( стаття 216 Цивільного Кодексу України ).
Колегія суддів погоджується з доводом відповідачів стосовно обрання позивачем невірного шляху захисту свого порушеного права власника.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2006 року у справі № 3/106-ПД-06 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 29.05.2006 року у справі №3/106-ПД-06 - без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Яценко О.М.
Кричмаржевський В.А.