У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
07.09.06 Справа №1/189-пд-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Яценко О.М. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі Акімова Т.М.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1., довіреність № НОМЕР_1.;
відповідача: Білецький О.В., довіреність № 1 від 04.05.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 1/189-ПД-06 та апеляційну скаргу Цюрупинської міської ради, м. Цюрупинськ, Херсонська область на рішення господарського суду Херсонської області від 15.06.2006 року по справі № 1/189-ПД-06
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Цюрупинськ, Херсонська область
до відповідача: Цюрупинської міської ради, м. Цюрупинськ, Херсонська область
про визнання угоди дійсною
Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду №2502 від 06.09.2006р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Яценко О.М. (доповідач), Кричмаржевського В.А..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
За згодою представників сторін у судовому засіданні 07.09.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.06.2006 року у справі №1/189-ПД-06 (суддя Губіна І.В.) позов задоволено у повному обсязі: визнано дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 15.03.2006 року, укладений Цюрупинською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2., для проведення підприємницької діяльності, площею 0,0420 га, розташованої за адресою: м. Цюрупинськ, АДРЕСА_1, вартістю 17 438 грн. 40 коп., для розміщення об'єкту нерухомого майна - кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Рішення суду прийнято з посиланням на ст. 220 Цивільного кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. ст. 83, 84, 128 Земельного кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, Цюрупинська міська рада, оскаржила його до суду апеляційної інстанції, звернувшись з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та припинити провадження по справі.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що господарський суд повинен був припинити провадження по справі, відповідно п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки: по-перше, вважає, що дана справа повинна вирішуватись адміністративним, а не господарським судом; по-друге, оскільки договір, на його думку, не було укладено, його неможливо визнати дійсним.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи викладені у апеляційній скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представник у судовому засіданні зазначили що вважають доводи апеляційної скарги безпідставними, рішення господарського суду просять залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Із посиланням на статтю 220 ЦК України, у зв'язку із ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення визнання судом першої інстанції договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.03.2006 року-дійсним вважає законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, апеляційної скарги та заперечення до неї, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
15.03.2006 року Цюрупинською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2., був укладений договір купівлі продажу земельної ділянки. Згідно пункту 1.4 цього договору право власності на земельну ділянку, виникає у позивача з моменту нотаріального посвідчення договору та встановлення землевпорядними органами меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Визнання даного договору дійсним було предметом розгляду у суді першої інстанції.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Цюрупинської міської ради № НОМЕР_2 фізичній особі підприємцю ОСОБА_2. надано дозвіл на підготовку землевпорядної документації для передачі у власність земельної ділянки площею 420 кв.м., розташовану в м.Цюрупинськ АДРЕСА_1, під кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», згідно договору дарування №НОМЕР_3 (а.с.8).
22.07.2005 року прийнято рішення Цюрупинської міської ради № НОМЕР_4 яким позивачу затверджено технічну документацію на земельну ділянку, що передається у власність, та надано дозвіл на виготовлення експертної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 9).
Рішенням Цюрупинської міської ради № НОМЕР_5 прийнятим 23.12.05р. затверджено звіт про Експертну оцінку земельної ділянки, несільськогосподарського призначення для продажу позивачу під розміщення кафе бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», ціну, умови продажу та сам продаж земельної ділянки, а також доручено Цюрупинському міському голові укласти від імені ради договір купівлі-продажу та оформити усі необхідні документи (а.с. 10).
На виконання вищезазначених рішень 15.03.2006 року між позивачем та відповідачем за даною справою укладено договір купівлі продажу земельної ділянки.
Договір купівлі-продажу є одним із способів набуття права власності. Згідно пункту 1.4 зазначеного договору право власності на земельну ділянку, яка є предметом цього договору, виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору та становлення землевпорядними органами меж земельної ділянки в натурі.
Згідно зі статтею 657 Цивільного Кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно зі статтею 220 Цивільного Кодексу, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Незважаючи на неодноразові звернення покупця (позивача за даною справою) до продавця (відповідача за даною справою) сприяти проведенню нотаріального посвідчення, (надати необхідні документи, провести певні дії, направити повноважного представника) останній всіляко ухилявся та правомірні вимоги позивача не виконав(а.с.16).
На підставі ч. 2 ст. 83 Земельного Кодексу України усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, перебувають у комунальній власності. Право комунальної власності на землю відповідно до ст. 14 Закону від 5 лютого 2004 року N 1457-IV "Про розмежування земель державної та комунальної власності" посвідчується державним актом, форма якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пункту 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями державної власності й тими землями, на яких розташовані об'єкти комунальної власності, але стосовно яких розмежування землі ще не проведено, в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (стаття 220 ЦК України.).
Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням (пункт 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. N 671). Оскільки відповідач від нотаріального посвідчення договору ухиляється, позивач має право для здійснення наступної державної реєстрації звернуться на підставі судового рішення за даною справою.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач прийняті на себе зобов'язання за договором поступово виконує, перерахована частина суми за договором купівлі-продажу, а відтак він набув право звернутися до суду із позовом про визнання договору дійсним в порядку статі 220 ЦК України.
Аргументи відповідача стосовно припинення провадження по справі на підставі пункту 1 статті 80 ГПК України спростовуються наступним. У відповідності до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.
У відповідності до статі 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Такий спосіб захисту свого порушеного права, як визнання договору діючим прямо передбачений законодавством, а саме статтею 220 ЦК України.
Згідно статті 1 ГПК України громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі, тобто позивачами та відповідачами, можуть бути підприємства, установи та організації, зазначені в статті 1 цього ж Кодексу.
Разом з цим, стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ.
У всіх наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.
Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті З КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У даному випадку Цюрупинська міська рада, м. Цюрупинськ виступає ні як суб'єкт вданих повноважень, а як власник земельної ділянки, що є предметом спірного договору.
З огляду на вищевикладене позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду, а останній розглянув спір за правилами ГПК України.
Припинення провадження по справі на підставі п.-1-1 ч.1 статі 80 ГПК України, як того вимагає заявник апеляційної скарги, позбавляє сенсу такий спосіб захисту порушеного права, як визнання договору дійсним, як це передбачено статтею 220 ЦК України.
Знаходження об'єкту нерухомості на земельній ділянці за спірним договором купівлі - продажу прямо передбачена пунктом 1.2 цього договору із зазначенням цільового призначення-під кафе. Повноважний представник у судовому засіданні пояснив, спростовуючи аргументи відповідача стосовно необґрунтовано великої площі земельної ділянки, що площі земельної ділянки переданої за договором купівлі-продажу ледве вистачає на задоволення потреб необхідних для нормального функціонування кафе (під'їзд вантажівок з запасного виходу; підхід для відвідувачів закладу, обладнання під'їзду для відвідувачів на інвалідних колясках так інше).
Суд звертає увагу, що рішення міської ради на підставі яких було укладено договір купівлі-продажу не скасовані та у встановленому законом порядку недійсними не визнані, тому є обов'язковими для всіх осіб, стосовно яких вирішені певні питання. Укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки на виконання зазначених вище рішень та набуття договором законної сили включає в себе обов'язкову за чинним законодавством процедуру нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення господарського суду Запорізької області відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Цюрупинської міської ради, м. Цюрупинськ, Херсонська область на рішення господарського суду Херсонської області від 15.06.2006 року по справі № 1/189-ПД-06 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 15.06.2006 року по справі № 1/189-ПД-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Яценко О.М.
Кричмаржевський В.А.