У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.07.06 Справа №7/1-0-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Яценко О.М. судді Яценко О.М. , Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі Шернік О.В.
за участю:
представників позивача: Тригуб Д.Г. довіреність №14 від 03.01.2006 року;
представників відповідача: Прокопенко Я.Ю. довіреність № 21-03/687 від 17.07.2006 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Херсонської обласної філії, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2006 року по справі № 7/1-о-06
за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Херсонської обласної філії, м. Херсон
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат», м. Херсон
про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», м. Херсон від 12.11.2004р. в частині п. 2 порядку денного оформленого протоколом №6 від 12.11.2004р. та підпунктів 3,4,12,13 пункту 7.4.3,7.5.6 Статуту ВАТ «ХБК»
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1844 від 03.07.2006 року справа № 7/1-0-06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий – Яценко О.М..; суддів: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М..
Колегія суддів прийняла справу до провадження.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».
У судовому засіданні 04.07.2006 року, за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 18.07.2006 року для підготовки тексту постанови у повному обсязі.
18.07.2006 року оголошено текст постанови у повному обсязі.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.03.2006 року по справі № 7/1-0-06 (суддя Задорожна Н.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване положеннями Закону України «Про господарські товариства», статтями 159 та 161 Цивільного Кодексу України. При прийнятті рішення суд зазначив, що позивач не довів, які саме його права акціонера було порушено прийняттям оспорюваних ним змін та доповнень до Статуту.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Херсонської обласної філії, м. Херсон (позивач за даною справою) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2006 у справі № 7/1-0-06 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством. Судом було допущено порушення норм матеріального права, а саме статей 4-7, 84 ГПК України, суд не скористався наданим йому правом і не витребував від відповідача документи, які б свідчили про надану загальними зборами акціонерів згоду щодо додаткових повноважень для спостережної ради товариства які є предметом спору у справі. Чинним законодавством не передбачено в якості повноважень Спостережної ради товариства затверджувати персональні склади того чи іншого органу, а тим більше за поданням голови правління товариства, тому що ці питання вирішуються або мають вирішуватися тільки на загальних зборах акціонерів товариства єдиним процедурним питанням, як це передбачено п. 2 частини 2 статті 159 ЦК України. А відтак неправомірним є надання спостережній раді товариства повноважень передбачених пунктом 7.4.3. підпунктів 3,4,12,13 та підпунктом 7.5.6. оскаржуваного статуту.
Повноважний представник у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», м. Херсон у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд розглянув справу із дотриманням вимог процесуального законодавства. Загальні збори акціонерів ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», які відбулись 12.11.2004 року відбулись з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, жодних порушень не було встановлено. Підпункти 3,4,12,13 пункту 7.4.3. Статут ВАТ «ХБК» повністю відповідає чинному законодавству України, а саме статті 159 ЦК України. Повноваження спостережної ради передбачені пунктом 7.5.6 оспорюваного статуту, направлені на забезпечення можливості, останньої повно виконувати свої функцій, в тому числі, щодо контролю за діяльності членів правління товариства. Позивачем не доведено які саме його права та охоронювані законом інтереси , як акціонера порушені внесенням змін до статуту. До того ж, ці зміни прийняті переважною більшістю голосів акціонерів, більше ніж рік тому. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
2 вересня 2004 року в газеті «Вісник цінних паперів» було опубліковано оголошення Правління ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» про скликання позачергових зборів акціонерів товариства на 12 листопада 2004 року за адресою: місто Херсон, вулиця Перекопська 158, в приміщені Обласного палацу молоді о 10-00 годині.
Дванадцятого листопада 2004р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" з порядком денним згідно переліку питань, зазначеного у протоколі № 6 загальних зборів акціонерів від 12.11.2004р.
У числі інших у п.2 порядку денного обговорювалося питання щодо внесення змін та доповнень до Статуту товариства та викладення його в новій редакції.
Більшістю голосів - 113647051 голос, що складає 99,9062% від приймавших участь у зборах було прийняте рішення затвердити Статут ВАТ "ХБК" в запропонованій редакції з врахуванням внесених змін та доповнень.
Нову редакцію Статуту ВАТ "ХБК", затвердженого рішенням загальних зборів 12.11.2004р. зареєстровано 08 грудня 2004р., реєстр. №14991080001000376.
Позивач не погодившись з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», м. Херсон від 12.11.2004р. в частині п. 2 порядку денного оформленого протоколом № 6 від 12.11.2004р. та підпунктами 3,4,12,13 пункту 7.4.3,7.5.6 Статуту ВАТ «ХБК» звернувся до господарського суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню на підставі наступного:
Основним актом, що регулює діяльність акціонерних товариств, є Закон України "Про господарські товариства".
Акціонерним товариством визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства (ст. 24 Закону України "Про господарські товариства")- далі Закон. Відповідно до ст. 3 цього Закону засновниками та учасниками господарського товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавством України.
Згідно зі ст. 4 Закону установчими документами, на підставі яких створюється і діє акціонерне товариство, є установчий договір і статут.
До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать чинному законодавству України. Протягом діяльності товариства до статуту можуть вноситися зміни та доповнення. Згідно зі статтями 41, 42 Закону рішення про внесення змін до статуту належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і ухвалюється більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
Відповідно до ст. 23 Закону управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається відповідно до виду товариства.
Органами акціонерного товариства є загальні збори товариства (статті 41-45), рада акціонерного товариства (спостережна рада) (ст. 46), виконавчий орган (статті 47, 48) та ревізійна комісія (ст. 49).
Стаття 41 Закону містить перелік повноважень, які належать до компетенції загальних зборів. Повноваження, передбачені пунктами "б", "д", "е", "ї" зазначеної статті, належать до виключної компетенції загальних зборів і не можуть бути передані іншим органам товариства. До таких повноважень віднесено:
- внесення змін до статуту товариства;
- затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;
- створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;
- прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Заявник апеляційної скарги оспорюючи пункти статуту, незгодний, в першу чергу з розширеним, на його думку, колом повноважень наглядової ради, щодо формування та відзиву правління товариства. Згідно із ст. 47 Закону виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства.
Компетенція виконавчого органу має бути визначена у статуті товариства відповідно до ст. 4 Закону. Як вище зазначалось до виключної компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту, а відтак загальні збори в межах наданих повноважень підпунктами 3, 4, 12, 13 пункту 7.4.3 ст.7.4 Статуту шляхом внесення відповідних змін надали право наглядові раді:
- затвердження за поданням голови правління персонального складу членів правління; визначення умов контракту (трудового договору) з головою правління та членами правління, у тому числі умов оплати праці; голова наглядової ради товариства підписує з головою правління даний контракт;
- прийняття рішення про тимчасове (до проведення загальних зборів акціонерів) усунення голови правління та членів правління від посади з позбавленням повноважень по управлінню та представництву інтересів товариства;
- у разі усунення голови правління товариства від виконання своїх обов'язків –
- прийняття рішення про тимчасове (до проведення загальних зборів акціонерів) покладення виконання обов'язків голови правління на іншого члена товариства;
- прийняття рішення про призначення особи, яка у разі звільнення голови правління з підстав, передбачених законодавством, виконуватиме його обов'язки до найближчих Загальних зборів акціонерів.
Стосовно діяльності наглядової (спостережної ради) суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 46 Закону в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.
Відповідно до пунктів "в", "г" ст. 41 Закону обрання та відкликання членів виконавчого органу, ревізійної комісії та ради акціонерного товариства (спостережної ради) належить до компетенції загальних зборів акціонерів. Отже, повноваження осіб, обраних членами зазначених органів, припиняються відкликанням цих осіб і обранням до складу відповідних органів інших осіб (переобранням органів управління).
Рішення про обрання та відкликання членів органів управління ухвалюється у порядку, встановленому чинним законодавством та установчими документами. Таке рішення ухвалюється органом, до компетенції, якого віднесено вирішення цього питання – загальними зборами або іншим органом у разі передачі йому цього повноваження, у даному випадку, такі повноваження передані, як вище зазначалось, наглядовій раді.
Колегія суддів наголошує, що Закон України «Про господарські товариства» є спеціальним по відношенню до ЦК України. За загальним правилом у разі розбіжностей (колізій) у різних нормативно-правових актів застосовується спеціальне законодавство, як таке, що більш детально регламентує вузькоспеціальні правовідносини, у даному випадку правовідносини, у сфері корпоративних правовідносин.
Закон України «Про господарські товариства» визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників, тобто ті аспекти діяльності акціонерного товариства, які оспорюються позивачем.
Зміни до статуту були внесені в межах наданих повноважень з метою найбільш доцільного та продуктивного розподілу функцій між органами управління товариства.
Свою незгоду з порядком денним, а також із затвердженням внесення змін до статуту повноважний представник, як повноправний член загальних зборів мав право висловити під час голосування.
Як вбачається з Протоколу № 6 від 12.11.2004 року, яким оформлене рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», по другому питанню порядку денного «Внесення змін та доповнень до Статуту товариства та викладення його в новій редакції», проголосували «ЗА» -113 647 051 голосів, що складає 99,9062 % від приймавших участь у зборах. Отже, за внесення змін та доповнень до Статуту ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» шляхом викладення його в новій редакції проголосувала максимальна кількість акціонерів, при цьому слід врахувати, на зборах були присутні 254 повноважних представника, що представляють 113 753 777 акцій (голосів), що складає 79,00257 % від загальної кількості акціонерів. Тобто, дане рішення було прийнято більшістю акціонерів. Крім того, як вбачається із Протоколу № 4 лічильної комісії ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» про результати підрахунку голосів при голосуванні по питанню № 2, проти цього питання проголосувало 39 представників, які володіють 100 046 акцій. АКБ СР «Укрсоцбанк» володіє 500 000 акціями, а це в свою чергу означає, що його представник також проголосував «ЗА» по даному питанню, і під час розгляду Статуту в новій редакцій на загальних зборах акціонерів не висував жодних заперечень чи пропозицій стосовно його змісту та відповідності чинному законодавству.
Колегія суддів наголошує, що передача наглядовій раді повноважень по усуненню правління не означає безповоротності такого рішення. В противному випадку позивач може ініціювати позачергові збори, і останні, як вищий орган правління, у разі неправомірності усунення членів правління можуть вплинути на кінцевий результат такого усунення або призначення.
Згідно зі ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів на підставах, зазначених у законодавстві. Рішення, ухвалені зазначеними органами, можуть бути визнані у судовому порядку недійсними.
Господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, зокрема актів органів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер.
При визначенні природи актів державних чи інших органів слід керуватись роз'ясненнями Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів". З урахуванням цих роз'яснень, Статут можна визначити як акт, що визначає правове становище підприємства, а рішення загальних зборів як акт, що носить локальний характер. Згідно з п.6.2.4. п.6 роз'яснень предметом судового розгляду можуть, зокрема, бути і акти керівних органів господарських товариств, інших недержавних юридичних осіб.
Згідно пункту 2 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" визначені такі підстави для визнання актів недійсними:
1)невідповідність актів вимогам чинного законодавства (включаючи ті порушення процедури прийняття, що спричинили прийняття неправильного акта). Як свідчать матеріали справи, статут має всі необхідні реквізити для даного виду документів. Положення, що містяться в ньому не суперечать вимогам законодавства. Зазначений документ зареєстрований без порушень вимог діючого законодавства, із дотриманням встановленої процедури.
2) невідповідність актів встановленій законом компетенції органів, що прийняли ці акти. Статут підприємства - основний документ, на основі якого діє підприємство. Статут затверджується власником (власниками) майна, знімні до нього вносяться загальними зборами.
3) у будь-якому варіанті має бути наявним порушення прав і законних інтересів позивача, що подає відповідний позов.
Однією з обов'язкових умов визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації-позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
У даному випадку, має місце формальне посилання позивача на порушення відповідачем норм статей, а саме: статі 99,159,160 ЦК України, 46 Закону України «Про господарські товариства» без вказівки на конкретне право чи законний інтерес позивача, які було порушено.
Колегія суддів, вважає за необхідне наголосити, що позивачем не подано жодних доказів, які б підтвердили, яким чином внесення змін у статут, порушило його законі права та охоронювані законом інтереси, як юридичної особи. Припущення заявника апеляційної скарги, що такі змін у майбутньому порушать його права як акціонера, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки захисту підлягає фактично порушене право або інтерес.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо проведення зборів під час наявності заборони, колегія суддів зазначає наступне:
Загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори проводяться не рідше одного разу на рік і в межах своєї компетенції вирішують питання діяльності акціонерного товариства. Заборона проведення загальних зборів (здійснення дій, пов'язаних із проведенням зборів) фактично паралізує роботу вищого органу акціонерного товариства і по суті є втручанням у господарську діяльність товариства.
Проведення зборів за наявності ухвали про заборону проведення таких зборів, не є підставою для визнання недійсними окремих пунктів статуту, а є лише підставою для притягнення до відповідальності осіб, які всупереч наявності такої заборони збори провели До того ж ця ухвала була скасована ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.11.2004 року ( а.с. т.2), а ініціатором винесення на розгляд суду питання про заборону проведення загальних зборів був акціонер, володар двох акцій номінальною вартістю кожна - 50 коп.
Виходячи із змісту статі 35 ГПК України рішення суду є обов’язковим для господарського суду, у разі коли воно є законним та набуло чинності, як зазначалось вище ухвала про заборону проведення загальних зборів була скасована, до того ж заборона проведення дій по підготовці проведення загальних зборів акціонерів була лише способом забезпечення виконання рішення суду загальної юрисдикції, а не вирішенням по суті спору щодо правомірності чи неправомірності таких дій.
Вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони акціонерному товариству, реєстратору здійснювати дії, пов'язані з проведенням загальних зборів, може призвести до порушення передбаченого законом права акціонерів на участь в управлінні справами товариства шляхом участі та голосування на загальних зборах.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги, щодо прийняття господарським судом Херсонської області на себе функцій Конституційного суду щодо тлумачення змісту норм права, оскільки необхідність тлумачення виникає у разі неоднакового тлумачення правової норми, її неоднозначного формулювання, у даному випадку суд проводив аналіз правової норми спростовуючи доводи позовної заяви, а не здійснював її офіційного тлумачення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Херсонської обласної філії, м. Херсон на рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2006 року по справі № 7/1-о-06 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 20.03.2006 року по справі № 7/1-о-06 - без змін.
Головуючий суддя Яценко О.М.
судді Яценко О.М.
Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.