У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.07.06                                                                                       Справа №24/172/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Радченко О.П.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Шерник О.В.

за участю:

представників позивача: ЗубБ.В., довіреність № б/н від 03.07.2006 року;

                     Сігнаєвський В.Г., довіреність № 46 від 25.01.2006 року;

представників відповідача: Марков І.О., довіреність № 244 від 11.07.2006 року;

          Кисіль В.Г., довіреність № 119-к від 11.10.2004 року;

          Дієва О.О., довіреність № 46 від 25.01.2006 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства “Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання”, м. Бердянськ

на рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2006 року у справі             № 24/172/06

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання”, м. Бердянськ

до відповідача: Бердянського міського управління земельних ресурсів, м. Бердянськ

про стягнення 33 696,15 грн.

     Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1889 від 11.07.2006 року справа № 24/172/06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Яценко О.М. – доповідач; суддів: Радченко О.П., Шевченко Т.М..

     Колегія суддів прийняла справу до провадження.

     Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

     За згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

     Рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 24/172/06 від 22.05.2006 року (суддя Пасічник Т.А.)  у задоволенні позовних вимог відмовлено.

     Рішення господарського суду мотивоване Законом України «Про плату за землю» та постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783.  

     Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відкрите акціонерне товариство «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення у справі, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на наступні обставини: господарським судом порушено норми процесуального права, вступна та резолютивна частина рішення судом оголошена у відсутність представників позивача; застосування судом обставин встановлених у справі господарського суду Запорізької області № 6/409 є неправомірним, оскільки позивач не був стороною у цій справі; при вирішенні спірного питання треба керуватися законами про оподаткування, зокрема, Законом України «Про плату за землю», а не наказом ДПА України від 26.01.2001 № 434 «Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби»; неправильний розрахунок сплати земельного податку та неповна його сплата викликана зазначення відповідачем невірних коефіцієнтів функціонального використання земельних ділянок; грошова оцінка земель з 2001 року не індексувалась.

     У відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до відзиву Бердянське міське управління земельних ресурсів вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає: Порядок подання податкового розрахунку земельного податку, затверджений наказом ДПА від 26.10.2001 року № 434, є нормативно-правовим актом з питань оподаткування і який прийнято у відповідності до положень статті 14 Закону України «Про плату за землю»; довідки про грошову оцінку землі були видані управлінням земельних ресурсів 30.01.2001 року і були дійсними тільки на 2001 рік. Вказані довідки надавались на підставі експлікації земель, якими користувався позивач, державні акти на право постійного землекористування позивач отримав 14.03.2001 року, тобто після надання довідки; позивач повинен щорічно отримувати довідку про грошову оцінку землі для здійснення розрахунку плати за землю; причиною завданої шкоди є вина позивача, який не виконував приписи податкового законодавства; ніяких звернень позивача після 30.01.2001 року за наданням довідки про грошову оцінку земель не було; представник позивача був присутнім в судовому засіданні 28.04.2006 року і йому було відомо про нову дату слухання справи. Крім того, заявник апеляційної скарги не пояснив, яким чином його відсутність при оголошені судом вступної та резолютивної частини рішення вплинула на рішення суду.

     В судових засіданнях представники сторін підтвердили доводи апеляційної скарги та заперечення на неї. Представник заявника апеляційної скарги додатково пояснив, що грошова оцінка землі з 2001 року не змінювалась і тільки посилання управління на неправильний коефіцієнт функціонального призначення землі вплинуло на факт неповної сплати позивачем земельного податку та нарахування податковими органами фінансових санкцій.  

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

     Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

     14 червня 2004 року Бердянською міжрайонною податкової інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000552320/1, згідно якого за результатами комплексної документальної перевірки відкритого акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» - далі Товариство було донараховано податок на землю в сумі 67392 грн.30коп. та нараховані штрафні санкції в сумі 33696грн.15коп. Період перевірки дотримання Товариством вимог податкового законодавства склав з 01.10.2002р. по 01.01.2004р. Вказане податкове повідомлення-рішення судовими інстанціями визнано законним.

     Товариство вважає, що оскільки розрахунок податку на землю здійснено підприємством самостійно на підставі відомостей, які були в довідці Бердянського міського управління земельних ресурсів – далі Управління, останнє повинно відповідати за шкоду спричинені йому у зв’язку з нарахуванням податковою інспекцією штрафних санкцій в сумі 33696 грн. 15 коп.

     Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного:

     Згідно матеріалів справи рішенням виконкому Бердянської міської Ради від 16.02.2001р. № 88 позивачу були надані в постійне користування земельні ділянки на підставі державних актів № 000908 площею 3, 0001 га (30001 кв.м.) по вул. Горького, 4 для розміщення та експлуатації основних та допоміжних об'єктів заводу; № 000910 площею 0, 37 га (3700 кв.м.) по вул, Урицького, 3 для розміщення та експлуатації транспортного цеху заводу; № 000911 площею 6, 33 га (63300 кв.м.) по вул. Юнатів 7 для розміщення ланцюгово-зварювального цеху; № 000920 площею 0, 1767 га (1767 кв.м.) по вул. Горького, 7 для розміщення та експлуатації гуртожитку адміністративного будинку заводу.

     Відповідно до наказу Державного комітету статистики України 05.11.1998 року        № 377, зареєстрованого в Мінюсті України 14.12.1998 року № 788/3228 "Про затвердження форм державної статистичної звітності по земельним ресурсам" та Інструкції по заповненню державної статистичної звітності по кількісному обліку земель" та видів економічної діяльності згідно Довідки про включення до єдиного державного реєстру позивача види економічної діяльності підприємства класифікуються на землі промисловості (КВЕД 29.22.1; 29.22.1). Розмір земельного податку не залежить від виду господарської діяльності власників землі та землекористувачів і обраховується виходячи з площі земельної ділянки, переданої у власність чи наданої в користування, ставки земельного податку та розміру грошової оцінки земель.

     Враховуючи викладене, земельні ділянки, площею 3, 01 га та 6, 33 га, що були надані позивачу, відносяться до земель промисловості, до яких застосовується єдиний коефіцієнт функціонального використання 1,2 (таблиця 3.1 додатку 3 до "Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 27.11.1995р.         № 76/230/325/150, зареєстрованого в Мінюсті України 30.11.1995р. під № 427/963).

     Земельна ділянка, площею 0,37 га, надана позивачу, відповідно до п. 1 ст. 71 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) відноситься до земель транспорту, до яких застосовується єдиний коефіцієнт функціонального використання 0,8 (таблиця 3.1 додатку 3 до "Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 27.11.1995 року № 76/230/325/150, зареєстрованого в Мінюсті України 30.11.1995 року під № 427/963.

     Земельна ділянка, площею 0, 1767 га, надана позивачу, згідно з п. 1 ст. 38 ЗК України відноситься до земель будівельної забудови, до яких застосовується єдиний коефіцієнт функціонального використання 1,0 (таблиця 3.1 додатку 3 до "Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 27.11.1995 року      № 76/230/325/150 зареєстрованого в Мінюсті України 30.11.1995 року під № 427/963.

     Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

     Статтею 7 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що ставка земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, визначена у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

     Згідно п.п. «г» ст. 196 ЗК України державний земельний кадастр включає грошову оцінку земельних ділянок.

     Відповідно до ст. 23 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

     Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 та п.п. 9 п.5 Типового положення про міське (міст обласного та районного значення) управління (відділ) земельних ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 20.02.2003 року        № 200, зазначило, що довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок видає міське управління земельних ресурсів.

     Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією України.

     Наказом Головної державної податкової адміністрації № 43 від 26.10.2001 року затверджено Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку від 19.11.2001р. № 963/6154. Пунктом 2 Порядку передбачено, що розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року.

     Складовою частиною земельного кадастру є грошова оцінка земель м Бердянська проведена Київським НДПІ містобудування в 1998р. затверджена рішенням сьомої сесії 23 скликання Бердянського міської ради від 29.04.1999р. №19.

     Відповідно до Грошової оцінки землі м. Бердянська коефіцієнт: функціонального використання для земель промисловості складає 1,2, для земель житлової та громадської забудови - 1 та для земель автомобільний шляхів складає - 0,8.

     З матеріалів справи вбачається, що позивач при складанні Розрахунку земельного податку на 2003 рік використовував Довідки про грошову оцінку  земельних ділянок від 30.01.2001 року, в яких вказані інші коефіцієнти функціонального використання земельних ділянок, ніж ті що вказані б грошовій оцінці землі м. Бердянська.

     Притягнення до цивільно-правової відповідальності, можливо лише при наявності   передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, його утворюють наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник; об’єктом – правовідношення по зобов’язанням; об’єктивною стороною – наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного невиконання боржником свого зобов’язання, причинний зв’язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб’єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків.

     Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності оскільки, в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

     Як було вказано вище, згідно затвердженого наказом Державної податкової адміністрації Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, який затверджено ДПА України в межах наданих їй повноважень, розрахунок складається землекористувачем на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року, тобто землекористувач повинен надавати податковому органу розрахунок, який  складений на підставі даних Державного земельного кадастру.

          Матеріали справи свідчать, що розрахунок земельного податку в 2002-2003 роках Товариство здійснювало на підставі  довідок Управління від 30.01.2001 року - а.с.11-20. В довідках не вказано з якою ціллю надавались вказані довідки. В судовому засіданні представник Управління пояснила, що договору з Товариством про надання довідок про грошову оцінку земель, користувачем яких є Товариство, не укладалось. Довідки складені на підставі експлікації земель, які надавались в постійне користування Товариству згідно рішення  виконавчого комітету Бердянської міської ради від 16.01.2001 року № 88, про вказану обставину, зокрема, свідчить видача Державних актів на постійне землекористування, які зареєстровані тільки 14.03.2001 року, тобто після видачі довідок Управлінням. Крім того, Управління попередило Товариство, що довідки про грошову оцінку земельної ділянки, дійсні тільки на поточний рік, здійснивши запис в довідках. Як з’ясовано, в судовому засіданні законодавець не встановив типову форму довідок про грошову оцінку землі. Управління має право в довільній формі надати відомості щодо грошової оцінки. Запис в довідках від 30ю.01.2001 року свідчить про відсутність вини Управління в неправильному розрахунку земельного податку Товариством в наступні роки.

          Технічна документація на землі, які знаходяться в користуванні Товариства, були занесені в Державний земельний кадастр тільки після отримання Державних актів на постійне землекористування, тобто після 14.03.2001 року. Але після вказаної дати Товариство не зверталось  до Управління з проханням надати довідку про грошову оцінку землі.

          Незмінність грошової оцінки землі в 2002-2003 роки не може впливати на дотримання Товариством як землекористувачем установленого порядку нарахування та сплати податку на землю.

          Використання землекористувачем відомостей про грошову оцінку земель за минулі роки при нарахуванні та сплаті податку на землю безперечно є правом землекористувача, але в такому разі він несе ризик відповідальності за правильність такого розрахунку та розміру земельного податку.

          Колегія суддів не вбачає ні правопорушення Управлінням, ні його вини в завданих Товариству  збитків у вигляді сплати штрафних санкцій за неповноту сплати земельного податку, ні причинного зв’язку  між ними.

          Стосовно доводів Товариства про порушення господарським судом процесуальних норм при розгляді справи слід константувати наступне:

          Стаття 104 Господарського процесуального кодексу України встановлює  порушення судом процесуальних норм, які є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Заявник апеляційної скарги не навів апеляційній інстанції таких випадків порушення судом першої інстанції процесуальних норм. В інших випадках порушення процесуальних норм є підставою для скасування судового рішення тільки у разі, якщо такі порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

          Крім того, матеріали справи свідчать, що представник Товариства приймав участь в судових засіданнях 19.04.2006р. та 28.04.2006р. – а.с.80, 86 та давав пояснення та докази у справі. Про судове засідання 22.05.2006р., на якому суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення, був повідомлений належним чином в судовому засіданні 28.04.2006р. Розгляд справи неодноразово відкладався, в апеляційну інстанцію Товариство не надало додаткових доказів, які б вплинули на законність та обґрунтованість судового рішення.  

          За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання» м. Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2006 року у справі №24/172/06  залишити без задоволення.

      Рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2006 року  у справі №24/172/06  -  без змін.

  

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Радченко О.П.  Шевченко Т. М.