СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
29 січня 2007 року | місто Севастополь Справа № 2-11/12305-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Фенько Т.П.,
Дугаренко О.В.,
секретар судового засідання Василевська С.В.
за участю представників сторін:
позивача: Журавльова Тамара Вікторівна, довіреність № 2000/07 від 09.11.2006
відповідача: не з'вився
прокурор: не з'вився
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 16.10.2006 у справі № 2-11/12305-2006А
за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримвтормет" (вул. Суворовський спуск, 5, Сімферополь, 95000)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)
за участю Прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, Сімферополь, 95000)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 16.10.2006 року у справі №2-11/12305-2006А позов Закритого акціонерного товариства "Кримвтормет" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим, за участю прокурора Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задоволено.
Постанова господарського суду мотивована тим, що порушень з боку позивача не встановлено. Податкове повідомлення –рішення винесено відповідачем без достатніх правових підстав, оскільки право позивача на бюджетне відшкодування не залежить від фактичної сплати його контрагентами сум податку на додану вартість до Державного бюджету України.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що системний аналіз норм Закону України „Про податок на додану вартість” свідчить про прямий взаємозв’язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням зазначеного податку. З огляду на зазначене, відповідач дійшов висновку про те, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, тому позивач неправомірно скористався правом бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки сума зазначеного податку не була сплачена контрагентом позивача до Державного бюджету.
В судовому засіданні 18.01.2007 відповідач підтримав свої вимоги.
Позивач у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду залишити без змін.
Прокурор в судовому засіданні 18.01.2007 просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду скасувати.
На підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 склад судової колегії було змінено: суддю Голика В.С. було замінено на суддю Черткову І.В. Головуючим у справі призначено суддю Черткову І.В.
На підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.01.2007 склад судової колегії було змінено: суддю Градову О.Г. було замінено на суддю Фенько Т.П.
В судовому засіданні оголошена перерва з 18.01.2007 до 29.01.2007.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
27.06.2006 Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим провела перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2005, про що складено акт № 3937/23-2/00190638 (а.с. 74-140).
На підставі зазначеного акту Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим 10.07.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення –рішення № 0008532301/0 (а.с.8).
Зазначеним податковим повідомленням –рішенням позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 668599 грн. та застосовані фінансові санкції у сумі 334300 грн.
Підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій у зазначених сумах стали наступні обставини.
У період, за який здійснювалась перевірка, позивач придбавав товари у Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовпромхолдинг”. Позивач сплатив вартість зазначеного товару, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 66-142, т. 3). У зв’язку з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовпромхолдинг” надало позивачу податкові накладні (а.с. 12-65 т.3). На підставі зазначених податкових накладних позивач зарахував суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними у податковий кредит та скористався правом на бюджетне відшкодування. При проведенні перевірки, зокрема, згідно отриманої від Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька відповіді було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовпромхолдинг” зазначило у податкових деклараціях та сплатило до Державного бюджету за 2005 рік чисту суму податкових зобов’язань зі сплати податку на додану вартість 45000 грн. На підставі викладеного відповідачем був зроблений висновок про неправомірне задекларування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 668599,33 грн.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Із змісту зазначених норм Закону видно, що умовою включення витрат зі сплати сум податку на додану вартість до податкового кредиту є дотримання двох вимог Закону, а саме: придбані товари повинні відноситись до складу валових витрат виробництва; витрати зі сплати зазначених товарів повинні підтверджуватись податковими накладними. При здійсненні господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовпромхолдинг” позивачем були дотримані вимоги зазначених норм Закону, тому він правомірно скористався правом на податковий кредит.
В подальшому позивач скористався правом на бюджетне відшкодування зазначених сум податку.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Доводи відповідача про те, що позивач не мав права користуватись правом на бюджетне відшкодування у зв’язку з тим, що його контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовпромхолдинг” не сплатив до Державного бюджету суми податку із зазначених операцій, а право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, суперечать вимогам Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.
Своє зобов’язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету платник податку на додану вартість, який надав позивачу податкові накладні (Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовпромхолдинг”) формував відповідно до законодавства з урахуванням свого права на податковий кредит. Тому обсяг зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовпромхолдинг” зі сплати податку на додану вартість до бюджету не може впливати на право позивача на податковий кредит і на отримання бюджетного відшкодування.
Слід також враховувати, що відповідач не ставить під сумнів як правомірність надання позивачеві Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовпромхолдинг” податкових накладних, так і правильність їх оформлення.
Отже, позивач правомірно скористався правом на податковий кредит і також правомірно задекларував бюджетне відшкодування.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтєю 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 13.11.2006 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 у справі № 2-11/12305-2006 А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді Т.П. Фенько
О.В. Дугаренко