СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
26 січня 2007 року |
Справа № 2-19/13457-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Фенько Т.П.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю:
представника позивача: Попов Михайло Олексійович, довіреність №113/10/100 від 13.06.06;
відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1;
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 05.10.2006 року у справі № 2-19/13457-2006
за позовом Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40,Євпаторія,97416)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
про стягнення 598,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 598,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 05.10.2006 року у справі № 2-19/13457-2006 позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг по сплаті єдиного податку відповідачем своєчасно сплачений не був.
Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач направив до податкового органу заяву про припинення підприємницької діяльності від 18.03.2005 року, але не заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування, тому відповідач вважає помилковим висновок податкової інспекції щодо пропуску 15-денного строку подання заяви у порядку, передбаченому частиною 7 пункту 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
У судовому засіданні 25.01.2007 року відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги, представник податкової інспекції проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Після оголошеної перерви 26.01.2007 року сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону зазначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи зазначені норми законодавства судова колегія вважає за необхідне здійснити перегляд рішення суду першої інстанції відповідно до вимог норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був зареєстрований у якості суб'єкта підприємницької діяльності про що було видане свідоцтво від 11.06.2003 року.
13.12.2004 року відповідач звернувся до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є позивач, з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Свідоцтво про сплату єдиного податку Серія В НОМЕР_2 було видане відповідачу строком на один рік.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції з заявою від 18.03.2005 року, в якій повідомив про те, що по закінченню звітного кварталу тобто з 01.04.2005 року він припиняє займатися підприємницькою діяльністю. Зазначена заява надійшла до податкової інспекції 21.03.2005 року.
Проте Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція листом НОМЕР_3 повідомила відповідача про те, що оскільки його заява була подана лише 21.03.2005 року, тому суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 є платником єдиного податку до 30.06.2005 року та повинен сплатити суму податку за другий квартал 2005 року.
Податковою інспекцією 24.06.2005 року та 04.08.2005 року направлялись відповідно перша та друга податкові вимоги. Відповідно до даних облікової картки платника податку -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1-за останнім станом на 31.07.2006 року мається заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 598,00 грн., яка не сплачена до теперішнього часу.
Відповідно до абзацу 7 пункту 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Згідно з пунктом 9 Порядку видачі Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 13 жовтня 1998 року N476, після відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, передбаченої п. 8 цього Порядку Свідоцтво підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав.
Проте, як свідчать матеріали справи відповідач звернувся до податкового органу з заявою про намір припинити підприємницьку діяльність взагалі, яку було отримано 21.03.2005 року. Пізніше з листом від 01.04.2005 року відповідач повернув до податкової інспекції Свідоцтво про сплату єдиного податку.
З урахуванням зазначених норм судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач звернувся до податкового органу з заявою від 18.03.2005 року вже після закінчення строку для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, встановленого абзацом 7 пункту 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”. Таким чином, відповідач був платником єдиного податку протягом другого кварталу 2005 року та повинен був сплатити суму єдиного податку за цей період.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону Активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в місті Євпаторії обґрунтовані та засновані на нормах закону, а тому підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що положення абзацу 7 пункту 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” до нього застосовано бути не може, оскільки заявою від 18.03.2005 року він повідомив про припинення підприємницької діяльності взагалі, а не про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Тому відповідач вважає необґрунтованим нарахування податкового зобов'язання з єдиного податку на другий квартал 2005 року.
Проте, судова колегія з зазначеним погодитись не може у зв'язку з тим, що питання про порядок припинення підприємницької діяльності суб'єктів підприємницької діяльності урегульовано нормами Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Відповідно до частини 1 статті 46 цього Закону Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 47 цього Закону 1. для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.
Таким чином, на думку колегії суддів, прийнявши рішення про припинення підприємницької діяльності відповідач повинен був звернутись до державного реєстратора, а не податкового органу.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.10.2006 року у справі № 2-19/13457-2006 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Т.П. Фенько
І.В. Черткова