СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
24 січня 2007 року | Справа № 2-30/13201-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Манелюк Дмитра Валентиновича, довіреність № 11/01 від 10.01.07;
відповідача: Качуровського Костянтина Олександровича, довіреність № 1 від 10.01.07;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 17.10.2006 у справі № 2-30/13201-2006
за позовом відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (Кривий Ріг,50066)
до відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" (вул. Ген. Васильєва, 27а,Сімферополь,95000)
про стягнення 18183,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2006 у справі № 2-30/13201-2006 у позові відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" про стягнення 18183,00 грн. відмовлено.
В основу рішення покладено головний висновок суду про те, що позивачем надані суду докази, які є неналежними та невідповідаючими нормам статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Так, суд першої інстанції визнав надані позивачем акти приймання продукції по якості як такі, які складені з порушенням норм чинного законодавства, а тому, відповідно, не має обґрунтованих підстав вважати поставлений по договору поставки № 402-08-01/04 товар неналежної якості.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права. Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" вважає, що при винесені рішення судом були порушені норми статей 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України, а саме невірно та однобічно оцінені докази у справі, не об’єктивно розглянути всі обставини в їх сукупності.
Позивач зазначає, що у пункті 6.5 договору поставки № 402-08-01/04 від 03.03.2004, вже передбачена згода відповідача на складання акту у відсутність представника відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський моторний завод" при прийманні товару, а тому, на його думку, складання акту можливе в односторонньому порядку.
Крім того, відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" посилається на той факт, що суд не вказує на конкретну дію, що є порушенням порядку приймання товару, а також на те, що у мотивувальній частині рішення відсутні посилання на пункти договору, зміст яких порушено.
Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
17 січня 2007 року було оголошено перерву до 24 січня 2007 року.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
03.03.2004 між відкритим акціонерним товариством „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (покупець) та відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський моторний завод” (продавець) було укладено договір поставки № 402-08-01/04, згідно з яким, постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар згідно з додатком № 1 до договору, а покупець зобов'язався прийняти зазначений товар і оплатити його на умовах, передбачених договором, (а.с. 16 - 20).
05.08.2004 до договору була укладена додаткова угода № 9 (а.с. 21), якою сторони в специфікації № 9 визначили найменування товару та його вартість, а саме: зварювальний агрегат АДД - 4002 У1в кількості 4 шт. за ціною 20900,00 грн. за одиницю без ПДВ, усього на суму 100320,0 грн. з ПДВ.
В пункті 1 додаткової угоди сторони узгодили умови поставки: СРТ - склад покупця (згідно з Инкотермс 2000).
Умови оплати: 100 % передоплата. Сума договору збільшилась на суму додаткової угоди і становить - 395156,84 гри., у тому числі ПДВ - 65859,47 грн. Всі інші умови договору залишаються без змін (п. 7, 8, 9 додаткової угоди).
10 жовтня 2005 року по рахунку-фактурі № 0802 від 04.10.2005 (а.с. 15) платіжним дорученням № 7977 (а.с. 14) позивач відповідно до умов договору здійснив передоплату у сумі 25080,00 грн. за один агрегат.
По видатковій накладній № 1167 від 28.10.2005 (а.с. 37) та довіреності ЯКС № 324392 від 26.10.2005 агрегат АДД - 4002 У 1 був переданий позивачеві.
Дані обставини справи перевірені апеляційною інстанцією в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України та сторонами не заперечуються.
Статтями 673, 675 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно пункту 2.4 договору - якість товару повинна відповідати ДОСТ 15150-69 на товар (а.с. 16-20).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду декілька актів приймання продукції по якості, а саме - акти № 755 від 31.10.2005 (а.с. 12) та № 01/755 від 31.10.2006 (а.с. 29). Так в другий акт містить факт того, що перевірка продукції по якості здійснювалася за ДОСТом 2402-79.
Таким чином, судова колегія погоджується з вказівкою суду першої інстанції щодо необґрунтованого зазначення позивачем в акті приймання товару (а.с. 29) графи з ДОСТ 2402-79 та з правомірністю неприймання судом цього акту в якості належного доказу в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 6.4. договору прийом продукції по якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П - 7, якщо інше не передбачено договором.
Господарським судом першої інстанції вірно встановлено, що товар був одержаний позивачем 28.10.2005.
Відповідно до пункту 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П - 7, при виявленні невідповідності якості продукції вимогам стандарту, технічних умов, договору, одержувач зупиняє приймання товару продукції і зобов'язаний викликати для участі в прийманні і складення двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника).
В пункті 6.5. договору сторони передбачили, що виклик та явка іногороднього постачальника для участі в прийманні продукції і складанні акту не обов'язково.
Однак, судова колегія не може погодитися з думкою позивача про те, що, таким чином, складання акту можливе в односторонньому порядку, тільки за участю представника відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат". Так, з умов договору поставки № 402-08-01/04 (а.с. 16-20) дійсно вбачається що відповідач надав згоду на складання акту приймання товару у його відсутність, але ця згода не стосується від положень Інструкції П –7. У пункті 20 даної інструкції зазначено, що при неявці представника виробника (відправника) на виклик одержувача (покупця) у встановлений строк і у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не обов'язкова, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції, а перевірка якості товару - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.
Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" в суд першої інстанції доказів відсутності відповідної інспекції по якості або бюро товарних експертиз в місті надходження одержувача (покупця) або відмову виділити представника не надав.
Також матеріали справи не містять і доказів наявності згоди виробника (відправника на одностороннє приймання товару підприємством-одержувачем.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на вірне зазначення господарським судом норм пункту 22 Інструкції П –7, яким передбачено, що матеріально-відповідальні і підлеглі їм особи, а також особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання та відпуск матеріальних цінностей, в якості представників громадськості підприємства-одержувача виділятися не повинні. Зокрема, не можуть виділятися в якості представників громадськості від підприємства-одержувача керівники підприємств та їх заступники у випадках, коли вони не є матеріально відповідальними особами, робітники відділу технічного контролю, бухгалтери, товароведи, які пов'язані з обліком, зберіганням, відпуском та прийманням товару, робітники юридичної служби.
За результатами приймання товару продукції по якості складається акт про фактичну якість продукції. Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції по якості. Акт повинен бути підписаний всіма особами, які приймають участь в перевірці продукції по якості, (п. 29, 30 Інструкції П - 7).
Оскільки, в порушення вищезазначеного пункту 22 Інструкції П - 7, в прийманні товару по якості приймали участь тільки працівники підприємства одержувача - позивача, а саме: Сафрасов - пров. інженер відділу устаткування, Варченко - комірник складу № 295, Скляр - головний механік, Плишук - пров. інженер, апеляційна інстанція не може прийняти до уваги в якості належних доказів акти приймання продукції по якості № 755 від 31.10.2005 (а.с. 12), № 01/755 від 31.10.2006 (а.с. 29), які були надані суду позивачем.
Таким чином, не має факту встановлення поставки відповідачем –позивачу неякісного товару.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2006 у справі № 2-30/13201-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Н.П. Горошко
О.А. Щепанська