ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" січня 2007 р.

Справа № 31/227-06-8228

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Мирошниченко М.А.

                                      Шевченко В. В.,

 

при секретарі   -  Іоффе С.Б.

Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 137 від 06.11.2006 року.

за участю представників:

Від позивача: не з’явились

Від відповідача: Кончакова Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  

апеляційну скаргу ТОВ агрофірма „Дружба народів”

на рішення господарського суду Одеської області

від  07.11.2006 року                    

у справі №  31/277-06-8228                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом ПСП „Світанок”

до ТОВ агрофірма „Дружба народів”

про стягнення 85 042 грн.

    

ВСТАНОВИЛА:

  

У серпні 2006 року приватне сільськогосподарське підприємство  „Світанок” (даті –Підприємство) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма „Дружба народів” (далі –агрофірма) про стягнення 85042 грн. 55 коп. боргу, що виник у зв’язку з непроведенням остаточного розрахунку за відпущене у березні –квітні 2004 року насіння картоплі.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що на підставі довіреностей за накладними № 443 від 31.03.2004 р. та № 505 від 07.04.2004 р. позивач відпустив відповідачеві 81207 кг насіннєвої картоплі загальною сумою 135042 грн. 55 коп., вартість якої останній оплатив лише частково в сумі 50000 грн. А тому на підставі ст. 526 ЦК України позивач просив про задоволення позову.

Агрофірма позов не визнала посилаючись на те, що позивачем в порушення вимог ст. 662 ЦК України будь –яких документів,  які б свідчили про належну якість поставленого насіння картоплі передано не було. В зв’язку з цим відповідач замовив в районній державній насіннєвій інспекції аналіз одержаного насіння та в результаті проведеного аналізу було виявлено, що деяке насіння є пошкодженим і не відповідає вимогам стандарту. Оскільки частина картоплі виявилася неякісною то відповідач, повідомивши про це позивача, відмовився від проведення її оплати. А тому на підставі ст. ст. 662, 673, 678 ЦК України відповідач просив  відмовити в задоволенні позову.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2006 року у справі (суддя – Лєсогоров В.М.)  позов задоволено з мотивів обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Надані відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову акти аналізу насіннєвих бульб картоплі господарським судом не були прийняті до уваги з посиланням на те, що відповідно до Правил експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та оформлення заяв, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 08.07.2003 р. № 223, лише експертний висновок є належним доказом щодо якісних показників насіння, а зазначені акти не є експертними висновками і не замінюють їх.

          Агрофірма у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав невідповідності викладених у ньому висновків обставинам справи та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на те, що неприйняття господарським судом до уваги актів аналізу бульб картоплі лише на тій підставі, що вони називаються „актом аналізу”, а не „експертним висновком”, є неправомірним.          

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.            

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 31.03.2004 року між ПСП „Світанок” (постачальник) та ТОВ агрофірма „Дружба народів” (замовник) було укладено договір на продаж насіннєвої картоплі згідно з умовами якого позивач зобов’язався відпустити відповідачеві насіння картоплі сорту: „Повінь” с/еліта - 20960 кг, „Обрій” еліта –12000 кг, „Лугівська” еліта -15860 кг,  „Бородинська рожева” еліта –7310 кг, „Санте” еліта –4767 кг та 658 мішків на загальну суму 102467 грн. 10 коп., а останній зобов’язався оплатити картоплю до 15.05.2004 року. Умовами даного договору встановлено, що замовник вивозить картоплю власним транспортом і використовує її за призначенням.

В цей же день на підставі довіреності МАД № 187971 від 29.03.2004 р. позивач по накладній № 443 відпустив представникові відповідача обумовлену договором кількість насіння картоплі узгоджених сортів загальною сумою 102467 грн. 10 коп., що останнім не заперечується.

07.04.2004 року між сторонами було укладено ще один договір на продаж насіннєвої картоплі згідно з умовами якого позивач зобов’язався відпустити відповідачеві насіння картоплі сорту: „Астерікс” еліта –9850 кг,  „Санте” еліта –2350 кг, „Лугівська” с/еліта -6060 кг, „Серпанок” с/еліта –2050 кг та 120 мішків на загальну суму 32575 грн. 45 коп., а останній зобов’язався оплатити картоплю до 25.05.2004 року. Договором встановлено, що замовник вивозить картоплю власним транспортом і використовує її за призначенням.

В цей же день на підставі довіреності Я33 № 546927 від 05.04.2004 року позивач по накладній № 505 відпустив представникові відповідача обумовлену договором кількість насіння картоплі узгоджених сортів загальною сумою 32575 грн. 45 коп., що останнім не заперечується.

Інших договорів на продаж насіння картоплі між сторонами не укладалося.

Оплата отриманого за вищезгаданими договорами насіння картоплі агрофірмою була проведена частково в сумі 50000 грн., що підтверджується витягами з особового рахунку позивача та не заперечується сторонами. В зв’язку з непроведенням відповідачем остаточного розрахунку на суму 85042 грн. 55 коп. за відпущене насіння картоплі позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.

За своєю правовою природою укладені сторонами договори є договорами купівлі –продажу.

           Частиною 2 ст. 662 ЦК України встановлено, що продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст.673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

          Згідно з приписами ст. 15 Закону України „Про насіння і садивний матеріал” виробники насіння і садивного матеріалу зобов'язані, зокрема, гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям, зазначеним у сертифікаті на насіння.

          Частинами 5, 6 ст. 21 вказаного Закону передбачено, що усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості. Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насіннєвими інспекціями.

          Заперечуючи проти даного позову відповідач вказує на те, що жодного документа, який би засвідчував сортові та посівні якості відпущеного насіння картоплі, позивач йому не надав.

          Позивач цієї обставини не спростовував. Належних доказів, які б свідчили про те, що позивач одночасно з насінням картоплі передав представникові агрофірми відповідний сертифікат, що засвідчував би сортові та посівні якості відпущених партій насіння, позивач суду не надав і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

          Колегія суддів вважає неправильним виключення місцевим господарським судом з кола доказів у справі наданих відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову актів аналізу бульб картоплі від 09.04.2004 р. складених Біляївською районною державною насіннєвою інспекцією з посиланням на Правила експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення заяв, затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 08.07.2003 р. № 223.

          Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

          Таким чином із приписів даної норми процесуального закону випливає, що обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

          Відповідно до п. 1.6 Положення про Українську державну насіннєву інспекцію, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 23.03.2004 р. № 97, Укрдержнасінінспекція та державні насіннєві інспекції на місцях здійснюють державний контроль за діяльністю суб'єктів усіх форм власності і господарювання у сфері насінництва, які займаються виробництвом, заготівлею, обробкою, зберіганням, реалізацією і використанням насіння та садивного матеріалу сільськогосподарських рослин щодо додержання ними методичних і технологічних вимог із забезпечення сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння і садивного матеріалу, за веденням документації сортових посівів, документації насіннєвого фонду, ділянок гібридизації насіння і садивного матеріалу, за правильним відбором проб на визначення посівних якостей насіння і садивного матеріалу для власних потреб виробника, за оформленням документів про сортові, гібридні та посівні якості насіння і садивного матеріалу, за введенням насіння і садивного матеріалу в обіг. Право видачі документів про якість насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських рослин для всіх видів використання і при експортно-імпортних операціях надається лише державним насіннєвим інспекціям.

          Згідно з п. п. 1.2 та 1.3 Правил експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення заяв, затверджених наказом Міністерства аграрної політики від 08.07.2003 р. № 223, експертне визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення заяв є офіційною процедурою, яка регулює питання: установлення відповідності сортової та насіннєвої документації на партію насіння та (або) садивного матеріалу до вимог нормативних документів; визначення відповідності показників сортових і посівних якостей партії насіння та (або) садивного матеріалу до даних, зазначених у відповідних документах на партію; визначення генетичного походження насіння та (або) садивного матеріалу.

          Експертне визначення якості насіння та (або) садивного матеріалу проводиться на вимогу споживачів у разі, якщо споживач не впевнений у якості, інформації, що зазначена у відповідних документах на придбане насіння та (або) садивний матеріал.

          Отже, за умови відсутності відповідних документів (сертифікату) на отриману від виробника партію насіння споживач позбавлений можливості звернутися до Укрдержнасінінспекції за виданням експертного висновку про відповідність або  невідповідність якості отриманої проби насіння, зазначеної у відповідних документах на партію.

          Таким чином, висновок  місцевого господарського суду про те, що єдиним належним доказом щодо якісних показників насіння є експертний висновок, а не акти, є помилковим, а посилання в обґрунтування даного висновку на вищезазначені Правила –безпідставним.

          З вищезгаданих актів аналізу бульб картоплі від 09.04.2004 р. складених Біляївською районною державною насіннєвою інспекцією за замовленням відповідача випливає,  що все отримане від позивача насіння картоплі сортів: „Повінь” с/еліта, „Обрій” еліта, „Бородинська рожева” еліта, „Санте” еліта, „Астерікс” еліта та 6060кг „Лугівська” с/еліта згідно ДСТУ 4014 не відповідає вимогам стандарту ЕИ. Те, що предметом даного аналізу було насіння картоплі отримане відповідачем саме від позивача свідчить відповідність його кількості зазначеної в цих актах та в накладних № № 443 та 505.

          Листами № 93-14-757 від 30.10.2006 року та № 93-14-808 від 13.11.2006 року Українська державна насіннєва інспекція повідомила, що власник насіння картоплі загальною кількістю  81 207 кг не мав права використовувати на посів це некондиційне  насіння, так як воно не відповідає вимогам нормативних документів.

          Надані позивачем акти аналізу бульб картоплі від 13.02.2004 р., акти приймання  посівів картоплі без дати, акти аналізу бульб картоплі від 25.03.2004 року та акти апробації сортових посівів картоплі від 24.07.2003 р. не підтверджують, що саме це насіння було відпущене відповідачу, оскільки зазначена в них кількість картоплі не співпадає з кількістю зазначеною в накладних № № 443 та 505.

          Частиною 4 ст. 22 Закону України „Про насіння і садивний матеріал” встановлено, що на насіння і садивний матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається сертифікат. Використання на посів насіння, яке не перевірене в лабораторіях відповідно до їх компетенції або не відповідає вимогам нормативних документів, забороняється.

          Умовами договорів на продаж насіннєвої картоплі від 31.03.2004 р. та від 07.04.2004 року встановлено, що відповідач зобов’язаний використовувати придбане насіння картоплі за призначенням, тобто для насадження і розмноження.

          Згідно з ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

          Листом № 87 від 11.05.2004 року відповідач повідомив позивача про неналежну якість отриманого насінна картоплі і неможливість у зв’язку з цим використання його за призначенням та виклав вимогу забрати картоплю назад  власним транспортом.

          Згідно акту складеного за участю представників господарства та сільської ради некондиційне насіння картоплі відповідачем було знищене.

          З урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати отриманого насіння картоплі в сумі 50 000 грн. вартість насіння належної якості сортів: „Лугівська” еліта кількістю 15860 кг та „Серпанок” с/еліта кількістю 2050 кг на суму 22 254 грн. 60 коп. сплачена ним в повному обсязі

          Таким чином, правові підстави для задоволення позову відсутні.

          З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, у зв’язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

          Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України за рахунок позивача відповідачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 425 грн. 21 коп.          

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105, 122  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу ТОВ агрофірма „Дружба народів” задовольнити.

        Рішення  господарського  суду  Одеської області  від  07.11.2006 року у справі №  31/277-06-8228 скасувати і стягнення за ним припинити.

          У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ПСП „Світанок” (Рівненська область, Костопільський район, с. Деражне, код 30665817) на користь ТОВ агрофірма „Дружба народів” (Одеська область, Біляївський район, с. Яськи, вул. Леніна, 7, код 05528817) витрати зі сплати державного мита в сумі 425 грн. 21 коп.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

       

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.                                                                                

 Судді:                                                                      Мирошниченко М.А.

                                                                                  Шевченко В. В.