-1 -                       № 2 -  23/09 г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ.

06 лютого 2009 р.     Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

                                    головуючого: судді               Дрюка П.М.

                                    при секретарі:                      Завалішиної В.І.

                                    з участю прокурора:            Соловцова С.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Новосілка цивільну справу за позовом прокурора Великоновосілківського району Донецької області в інтересах ОСОБА_1 до Великоновосілківської районної державної адміністрації, Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, ВАТ « Перебудова» про визнання за ОСОБА_1  права на земельну частку ( пай) члена колишнього радгоспу « Перебудова» на землях Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, -

                                                                                      ВСТАНОВИВ:

  Прокурор Великоновосілківського району Донецької області звернувся до суду з позовом до відповідачів в інтересах ОСОБА_1 вказуючи в позовній заяві, що останній в період з 31 січня 1984 року по 11 жовтня 1995 року працював в радгоспі « Перебудова». Згідно наказу від 11 жовтня 1995 року № 73-к ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням. До 1998 року ОСОБА_1 ніде не працював, а з 1998 року йому була призначена пенсія за віком і він є пенсіонером ВАТ « Перебудова». У 2002 року згідно розпорядження голови Великоновосілківської районної державної адміністрації № 210 від 07 червня 2002 року « Про надання дозволу на розробку проекту приватизації земель ВАТ « Перебудова», у ВАТ « Перебудова» відбувся процес розпаювання земель колишнього радгоспу між членами господарства.

  Рішенням загальних зборів трудового колективу ВАТ « Перебудова» від 29 липня 2001 року ОСОБА_1 був внесений до списку осіб, які мають право на земельну частку ( пай).

  Але на загальних зборах трудового колективу ВАТ « Перебудова»  31  липня 2002 року ОСОБА_1 було виключено із списку осіб, які мають право на отримання земельного паю.

  Вважаючи, що ОСОБА_1 є пенсіонером ВАТ « Перебудова»,неправомірне виключення останнього із списку осіб, які мають право на отримання земельної частки ( паю) не може позбавити її права на земельну частку, просить суд визнати за ОСОБА_1 право на отримання земельної частки ( паю) як колишнього члена радгоспу « Перебудова» на пенсіонера ВАТ « Перебудова», та зобов'язати відповідачів виділити ОСОБА_1 із земель запасу Паддубненської сільської ради земельну ділянку, що повинна відповідати розміру земельної частки ( паю) члена сільськогосподарського підприємства.

  В судовому засіданні прокурор Соловцов С.І. підтримав позовні вимоги і просить суд визнати за ОСОБА_1 право на отримання земельної частки ( паю) як колишнього члена радгоспу « Перебудова» та пенсіонера ВАТ « Перебудова», та зобов'язати відповідачів виділити ОСОБА_1 із земель запасу Паддубненської сільської ради земельну ділянку, що повинна відповідати розміру земельної частки ( паю) члена сільськогосподарського підприємства, так як останній звільнився з роботи за станом здоров'я, пенсія йому була призначена як бувшому члену ВАТ « Перебудова», і відповідно до вимог Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 земельна частка ( пай) йому повинна бути надана із земель запасу, створеного місцевого радою під час передачі землі у колективну власність.

 ОСОБА_1 підтримав вимоги прокурора і просить суд також позов задовольнити і пояснив, що 11 жовтня 1995 року він звільнився з роботи в радгоспі « Перебудова» за власним бажанням, так як стан його здоров'я не давав змоги працювати. У 1996 році радгосп « Перебудова» було реформовано в ВАТ « Перебудова» і у 1998 році йому була призначена пенсія за віком згідно заробітку, який він отримував за останні роки роботи у радгоспі  «Перебудова», тому він вважається пенсіонером ВАТ  « Перебудова». У 2001 році при затвердженні списків осіб, які мають право на отримання земельної частки він був внесений до списків, але другими загальними зборами трудового колективу у 2002 році його виключили із списків на отримання земельної частки.

  Представник відповідача - Великоновосілківської районної державної адміністрації, в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій просить суд справу розглянути без його участі, позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, так як ОСОБА_1 звільнився з радгоспу « Перебудова» за власним бажанням, радгосп було реформовано у ВАТ « Перебудова» у 1996 році, ОСОБА_1 пенсія була призначена у 1998 році і він , на час прийняття рішення  про розподіл землі не був ні членом  ВАТ « Перебудова» ні його пенсіонером.

                                                                                             -2-

  Представник відповідача - сільський голова Піддубненської сільської ради позовні вимоги не визнав і пояснив, що списки осіб, які мають право на отримання земельної частки, були затверджені загальними зборами членів ВАТ « Перебудова». ОСОБА_1 до цього списку внесено не було, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а також застосувати позовну давність.

  Представник відповідача ВАТ « Перебудова» позовні вимоги також не визнав і пояснив, що ОСОБА_1 працював в радгоспі « Перебудова» до 1995 року і звільнився з підприємства за власним бажанням. У1996 році радгосп було реформовано у ВАТ « Перебудова» .  Тільки у 1998 році ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком. Так як ОСОБА_1 на час прийняття рішення про пайовий розподіл землі не був членом ВАТ  «Перебудова» і не є пенсіонером товариства, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, ним пропущений строк позовної давності для звернення до суду і просить суд застосувати позовну давність.

  Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

 Згідно копії наказу № 18 від 31 січня 1984 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду завідуючого гаражом  радгоспу “ Перебудова».

  Наказом директора радгоспу « Перебудова» № 73-к від 11 жовтня 1995 року ОСОБА_1 було звільнено з посади завідуючого гаражем з 12 жовтня 1995 року за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.

  Таким чином ствердження позивача, що ОСОБА_1 звільнився з роботи в зв'язку з хворобою і не міг в подальшому працювати за посаді завідуючого гаражем не находить свого підтвердження.

  Розпорядженням голови Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області  № 513р від 05 листопада 1996 року радгосп « Перебудова» було реформовано у відкрите акціонерне товариство  «Перебудова».  На час реформування товариства, ОСОБА_1 не був  його членом.

  Із копії пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що 23 грудня 1998 року останньому була призначена пенсія за віком і її розмір було встановлено виходячи із заробітку ОСОБА_1 за період з 1988 року по 1991 рік включно в радгоспі « Перебудова».

  Згідно ст. 65 Закону України “ Про пенсійне забезпечення» середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсій береться ( за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі. Отже пенсія ОСОБА_1 була призначена із заробітку останнього за його вибором в радгоспі і вважати, що він є пенсіонером ВАТ « Перебудова» вважати не можна.

  Відповідно до ст. 2 Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року « Про порядок пайового розподілу земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку ( пай) мають члени колективного  сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами вказаного підприємства відповідно до списку, який прикладається до державного акту на право колективної власності на землю.

  Згідно ст. 1 Закону України « Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток ( паїв)» право на земельну частку ( пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на  базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери із їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку ( пай) в установленому законодавством порядку.

 Таким чином із пояснень сторін, наданих суду письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 працював на державному підприємстві - радгоспі « Перебудова» , звільнився з підприємства за власним бажанням  до його реформування у ВАТ « Перебудова», з часу утворення ВАТ  «Перебудова»  не став його членом  і до часу призначення йому пенсії у вказаному товаристві він не працював і тому не є його пенсіонером.

  Крім того, відповідно до ст. ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила( ст. 261 цього Кодексу). ОСОБА_1 вважає, що його право на отримання земельної частки ( паю) було порушено 31 липня 2002 року, на час прийняття рішення загальних зборів трудового колективу ВАТ « Перебудова», коли йому було відмовлено у включенні його до списку осіб на отримання земельного паю. Що саме у вказаний день було порушено його право підтверджується поясненнями останнього,  його заявою до прокурора Великоновосілківського району Донецької області від 11 серпня 2002 року, зареєстрованої в прокуратурі району № 173 від 12 серпня 2002 року,  листом прокурора Великоновосілківського району від 18 березня 2003 року за № 192  і з вказаного часу починає спливати строк позовної давності . З вказаного часу ОСОБА_1 не звертався до суду з вимогою про захист свого права на отримання земельного паю.

Прокурор , в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про захист права останнього у 2008 році, тобто після спливу позовної давності. В судовому засіданні позивач не заявив клопотання про визнання

                                                                                       -3-

поважними причини пропущення строку позовної давності, відповідачі  наполягають на застосуванні позовної давності.

позовної давності, тому суд вважає необхідним  в задоволенні позовних вимого відмовити.                                                                                          

  На  підставі викладеного та Закону України « Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток ( паїв)», Указу Президента України № 720 від 08 серпня 1995 року « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організація»,ст. ст.25,118 Земельного Кодексу України, ст. ст. 256, 257, 267 ЦК України,  керуючись  ст. ст. 60,212,213,214,215,218 ЦПК України суд, -

                                                                                         ВИРІШИВ:                                                                                       

  В задоволенні позовних вимог прокурора Великоновосілківського району Донецької області в інтересах  ОСОБА_1 за позовом  до Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, ВАТ « Перебудова» про визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку ( пай) члена колишнього радгоспу         

«Перебудова» на землях Піддубненської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області відмовити.                                                                                           

  Заява на апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня ухвалення рішення. Апеляційне скарга подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви на апеляційне оскарження рішення суду.

Суддя                                     Дрюк П.Н.