УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2015 р. Справа № 876/11805/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Ільчишин Н.В.,
Пліша М.А.,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі №813/7564/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
06.11.2014р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ), просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014р. №0004091704.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, несвоєчасно сплачувала авансові внески єдиного податку по граничних строках сплати, що встановлено актом перевірки від 25.03.2014р. Вказане порушення відповідно до п.122.1 ст.122 ПК України тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до ПК України. Згідно з інформацією АТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ 10013/0289 філії - Львівське обласне управління платежі прийняті від ФОП ОСОБА_2 у підзвітній установі Банку №10013/0307, перераховані не в день отримання платежів, а наступного робочого дня та в перший робочий день після вихідних на підставі поступлених з підзвітної установи розрахункових документів та зареєстрованих в Журналі реєстрації надходження звітності підпорядкованих установ банку.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, позивач щодо апеляційної скарги заперечила, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги та пояснення сторін в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 зареєстрована 10.11.2009р. виконавчим комітетом Львівської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2.
ДПІ проведено перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено Акт №000188/13- 05-17-40/НОМЕР_1 від 25.03.2014 року (а.с.8).
Перевіркою встановлено, що позивач з 01.01.2012р. перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група, 20% мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013р., 01.01.2014р.) відповідно до поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 19.01.2012р. №1663. В Акті вказаної перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_2 в порушення вимог п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено щомісячні авансові платежі по єдиному податку по граничних строках сплати, а саме: по терміну 20.01.2013р. зараховано сплату 21.01.2013р., по терміну 20.03.2013р. зараховано сплату 21.03.2013р., по терміну 20.04.2013р. зараховано сплату 22.04.2013р., по терміну 21.05.2013р. зараховано сплату 21.05.2013р., по терміну 20.06.2013р. зараховано сплату 21.06.2013р., по терміну 20.07.2013р. зараховано сплату 22.07.2013р., по терміну 20.08.2013р. зараховано сплату 21.08.2013р., по терміну 20.10.2013р. зараховано сплату 21.10.2013р., по терміну 20.11.2013р. зараховано сплату 21.11.2013р., по терміну 20.12.2013р. зараховано сплату 23.12.2013р., по терміну 20.03.2014р. зараховано сплату 21.03.2014р.
На підставі вищезазначеного Акта перевірки №000188/13-05-17-40/НОМЕР_1 від 25.03.2014р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014р. №0004091704, яким визначено штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 268,80 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку з фізичних осіб.
Не погоджуючись із вказаним повідомленням-рішенням ФОП ОСОБА_2 подала скарги до Головного Управління Міндоходів у Львівській області та Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду яких прийнято рішення про залишення податкового повідомлень-рішення без змін, а скарг - без задоволення, що стало підставою звернення з позовом до суду за захистом порушених прав.
Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.291.4 ст.291 ПК України до другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Згідно з п.295.1 ст. 295 ПК України, якою визначено порядок та строки сплати єдиного податку, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з п. 31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Сплату позивачем авансових внесків у встановлений п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України строк підтверджено наданими копіями квитанцій: № 16 від 18.01.2013р.; № 19 від 20.03.2013р.; № 93 від 19.04.2013р.; № 110 від 20.05.2013р.; № 134 від 20.06.2013р.; № 122 від 20.07.2013р.; № 226 від 20.08.2013р.; № 103 від 19.10.2013р.; № 185 від 20.11.2013р.; №112 від 20.12.2013р.; № 1 від 20.03.2014р. (а.с.15-19).
Відповідно до п. 8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001р. № 2346-III, якому кореспондує п.2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р., банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Згідно з п. 1.21 ст.1 вказаного Закону України операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах
Згідно з інформацією наданої АТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ 10013/0289 філії - Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк», платежі, прийняті від ФОП ОСОБА_2 у підзвітній установі Банку №10013/0307, перераховані не в день отримання, а наступного робочого дня та в перший робочий день після вихідних на підставі поступлених з підзвітної установи розрахункових документів та зареєстрованих в Журналі реєстрації надходження звітності підпорядкованих установ банку (а.с.35), що відповідачем не оспорюється.
Відповідно до п.3.2.13 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» №275 від 16.05.2012р., розрахункові документи, що надійшли до філії Банку - ТВБВ (типів І, І-А) в операційний час підлягають прийманню, оформленню та відображенню в бухгалтерському обліку за відповідними рахунками в той же день, а документи підпорядкованих (підзвітних) установ Банку, які не мають доступу до автоматизованої банківської системи - у день отримання і реєстрації в «Журналі реєстрації надходження звітності підпорядкованих установ банку».
Згідно з п. 8.3 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» за порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.
Відповідно до п.129.6. ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Виходячи з системного аналізу наведених законодавчих норм, порушення банком порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку. Після прийняття банком розрахункового документа про перерахування податків до бюджету податкові зобов'язання вважаються виконаними. Таким чином, якщо неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції чи пеня.
Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд справа №К/9991/6009/11 (рішення від 01.07.2014р.) та справа № К/9991/16719/11 (рішення від 17.04.2014р.).
Враховуючи, що позивачем своєчасно, в межах встановлених законодавством термінів, здійснено сплату єдиного податку з фізичних осіб на користь бюджету Франківського району м.Львова через відділення банку, а платежі прийняті банком, проте своєчасно ним не перераховані, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вини позивача в затримці проведення оплати податкового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб немає, а тому відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі ст.122 Податкового кодексу України.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі №813/7564/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді Н.В. Ільчишин
М.А.Пліш
Повний текст Ухвали виготовлено 06.02.2015р.