УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 р. Справа № 876/11240/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2014 року про повернення позовної заяви у справі №459/4103/14-а за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції про незаконні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

15.09.2014р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до начальника відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції (далі-ВДВС), просила відкрити провадження на адміністрацію ВДВС щодо незаконного направлення постанов від 11.04.2014р. по виконавчому листі №2-44/10 про утримання з її дочки незаконно створеного боргу та щодо порушення Закону України «Про звернення громадян в Україні»; відшкодувати завдану матеріальну шкоду в сумі 2097,97 грн. та моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

Ухвалою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 16.09.2014р. позовну заяву повернено позивачеві як таку, що підсудна окружному адміністративному суду.

Не погодившись з ухвалою судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її позов задовольнити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ВДВС незаконно направлено на роботу її дочки постанову про стягнення боргу по виконавчому листі №2-44/10 від 09.10.2012р. в той час, коли на ухвалу Червоноградського міського суду від 18.02.20014р. по справі №459/57/14-ц за її позовом до ВДВС на скасування постанов №В-7/1096/20865 та №В-7/1096/20866 від 11.12.2013р. про утримання незаконної заборгованості за користування житлом в користь КП «ЧЖКС» в сумі 2097,97грн. по виконавчому листу №2-44/10 від 09.10.2012р. подана 27.03.2014р. апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду. Проте, коли 24.03.2014р. звернулась до начальника ВДВС з заявою, в якій просила направити виконавчий лист №2-44/10 від 09.10.2012р., відповіді не отримала, що є порушенням Закону України «Про звернення громадян в Україні» та ст.82 Закону України «Про виконавче провадження».

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами старшого державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ від 11.04.2014р. відкрито виконавчі провадження ВП №42954524 та ВП №42953946 про примусове виконання виконавчого листа №2-44/10 виданого 09.10.2012р. Червоноградським міським судом Львівської області, про стягнення солідарно заборгованості в сумі 2067,97грн. та в сумі 30 грн. з ОСОБА_2 на користь КП «Червонограджитлокомунсервіс».

Вказані постанови направлено за місцем роботи боржника для стягнення зазначених сум, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 із заявою на ім'я начальника виконавчої служби ВДВС.

Не отримавши відповіді на заяву, ОСОБА_1 подала позов до суду.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суддя Червоноградського міського суду Львівської області виходив з того, що відповідачем у вказаній справі є посадова особа органу виконавчої влади, яка у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, та прийшов до переконання, що справа предметно підсудна окружному адміністративному суду.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правила предметної підсудності адміністративних справ визначено ст. 18 КАС України, відповідно до положень ч.1 якої, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. (ч.2).

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998р. №202/98-ВР, державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України №202/98-ВР, державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.1 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до положень ч.3 вказаної статті, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною 4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.8 цієї статті скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України «Про звернення громадян».

Враховуючи вказані законодавчі положення, а також те, що позивачкою оскаржується бездіяльність начальника ВДВС як посадової особи органу виконавчої влади щодо неприйняття рішення за поданою нею заявою та дії щодо незаконного направлення виконавчого документа по місцю роботи її доньки, колегія суддів приходить до переконання, що в силу приписів ч.3 ст.18 КАС України така позовна заява може бути розглянута, а справа вирішена місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Щодо вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 про відкриття провадження на адміністрацію ВДВС щодо незаконного направлення постанов від 11.04.2014р. по виконавчому листі №2-44/10 про утримання з її дочки незаконно створеного боргу та щодо порушення Закону України «Про звернення громадян в Україні»; відшкодувати завдану матеріальну шкоду в сумі 2097,97 грн. та моральну шкоду в сумі 3 000 грн.; призупинити утримання незаконно створеного боргу за користування житлом з дочки; призупинити стягнення незаконно-створеного боргу з пенсії інваліда першої групи, яку отримує позивач, відшкодувати завдану матеріальну шкоду в розмірі 12 904,98 грн., моральну шкоду в розмірі 11 000 грн., то колегія суддів зауважує, що в силу приписів ст.195 КАС України повноваженнями вирішити спір по суті в разі не вирішення такого судом першої інстанції апеляційна інстанція не наділена.

Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви суддею суду першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що є наслідком задоволення апеляційної скарги частково, скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 18, 160, 195, 197, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Червоноградського міського суду Львівської області від 16 вересня 2014 року про повернення позовної заяви у справі №459/4103/14-а - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді Н.В. Ільчишин

М.А.Пліш