КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. Справа№ 910/26091/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Рябухи В.І.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Дергунов Д.С. - прокурор відділу, посв. № 004715 від 20.09.2012;

від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: Ханович К.В. - представник, дов. № 427/03 від 22.08.2014;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Володимир-Волинського міжрайонного прокурора

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.2014

у справі № 910/26091/14 (суддя Пригунова А.Б.)

винесену за результатом розгляду позовної заяви Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

про стягнення 2 084,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 № 910/26091/14 позовні матеріали повернуті Володимир-Волинському міжрайонному прокурору без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що прокурором не обґрунтовано статус Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області у спірних правовідносинах та не наведено безпосередньо інтересів держави у відносинах, стосовно яких подано позов; водночас, позовних вимог на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області прокурором не наведено, у зв'язку з чим суд не може дійти висновку про захист яких державних інтересів спрямований даний позов та який саме орган уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах; зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст.ст.54, 57 ГПК України, враховуючи, що приписи ст.63 ГПК України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст.63 ГПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 № 910/26091/14 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи і передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Підставі апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Прокурор зазначає, що звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою за результатами розгляду звернень начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області та начальника Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України Волинської області щодо застосування представницьких повноважень до відповідача про стягнення заборгованості, штрафу, пені та неустойки за договором оренди державного нерухомого майна № 323 від 04.04.2006 і додатковим договором до нього № 6 від 29.11.2013; зобов'язання повернення цього майна.

Прокурор вказує на те, що стороною у договорі оренди державного нерухомого майна № 323 від 04.04.2006 та додаткового договору № 6 - орендодавцем, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області.

Прокурор наводить положення п.п.1.1, 1.2, 2.1, 3.6 додаткового договору, ст.ст.526, 610, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і зазначає про те, що відповідач перестав сплачувати орендну плату, у зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі перед Державним бюджетом України.

Прокурор вказує, що позовні вимоги щодо стягнення коштів з рахунків Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби Волинської області у даній позовній заяві не пред'явлені.

В апеляційній скарзі право на звернення із позовною заявою аргументовано положеннями п.2 ст.121 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, ст.2 ГПК України, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.4 ст.5 Закону України "Про Фонд державного майна України", п.5.3 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області, п.34 ч.2 ст.29 БК України.

Як зазначає прокурор, оскільки орендоване майно, яке перебуває на балансі Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України по Волинській області, належить до державної власності, орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області, його доход є суттєвим джерелом надходжень у Державний бюджет України; несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати орендної плати, згідно із укладеним договором, призводить до зменшення доходної частини Державного бюджету України та заподіює шкоду економічним інтересам держави, то за таких обставин прокурор звернувся з даною позовною заявою до суду з метою захисту економічних інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області - органу, який уповноважений здійснювати функції держави у даних спірних правовідносинах.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали апеляційної скарги, заслухавши прокурора, представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Володимир-Волинський міжрайонний прокурор звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", у якій просив стягнути з відповідача кошти в сумі 1 074,66 грн., із них: заборгованість по орендній платі перед позивачем - 747,24 грн., пеня - 0,50 грн., неустойка за несвоєчасне повернення майна - 151,2 грн., штраф - 175,72 грн. - на р/р 31110093700003 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області (одержувач коштів: Володимир-Волинське управління Державної казначейської служби України Волинської області) та в сумі 1 009,87 грн. заборгованості по орендній платі перед балансоутримувачем, на р/р 3125520180260 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області (одержувач коштів: Володимир-Волинське управління Державної казначейської служби України Волинської області); зобов'язати відповідача повернути балансоутримувачу - Володимир-Волинському управлінню Державної казначейської служби Волинської області нерухоме майно - частину приміщення (літер А-2) площею 4,2 кв.м (реєстровий номер - 37950294.1.АААДЕГ87), що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 35, загальною вартістю 8 306,00 грн.

Статтею 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах; у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як вбачається із матеріалів справи, Регіональне відділення Фонду державного майна по Волинській області листом від 13.10.2014 № 10-06-2001 та Володимир-Волинське управління Державної казначейської служби України Волинської області листом від 20.10.2014 № 04-59/3847 звернулися до Прокурора Волинської області щодо подачі позову в інтересах держави, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди державного майна від 04.04.2006 № 323.

Зазначені звернення 24.10.2014 Прокуратурою Волинської області були надіслані для розгляду Володимир-Волинському міжрайонному прокурору.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, 04.04.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди державного майна № 323.

29.11.2013 укладено додатковий договір № 6 до договору оренди державного нерухомого майна від 04.04.2006 № 323, яким умови договору оренди викладено у новій редакції.

Відповідно до п.1.1 договору № 6 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області, за договором орендодавець, передає, а Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк, за договором орендар, приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: частину приміщення (літер А-2) площею 4,2 кв.м, (реєстровий номер - 37950294.1.АААДЕГ787), що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 35 та обліковується на балансі Володимир-Волинського управління Державної казначейської служби України.

Згідно з п.2.2 договору № 6 передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно; власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п.3.6 договору № 6 орендна плата перераховується орендарем щомісячно в термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним і спрямовується - 50 відсотків від суми орендної плати до державного бюджету на р/р 31110093700003 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області, одержувач коштів Володимир-Волинське управління Державної казначейської служби України Волинської області, а 50 відсотків від суми орендної плати на рахунок балансоутримувача.

У матеріалах справи наявна копія Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області, затверджене Головою Фонду державного майна України 13.07.2012, згідно з п.1 якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно із довідкою № 689853 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) правовий статус суб'єкта -Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області - юридична особа; організаційно-правова форма за КОПФГ - орган державної влади.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У позовній заяві прокурор обґрунтовує вимоги щодо захисту охоронюваного законом інтересу держави тим, що відповідачем порушено зобов'язання за договором оренди державного майна, отже, оскільки орендодавцем за договором оренди державного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області, то прокурором правильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави.

Оскільки умовами договору оренди державного майна передбачено балансоутримувачем цього державного майна та одержувачем коштів, сплачених у рахунок виконання договору оренди державного майна, відповідні управління Державної казначейської служби України у Волинській області, то позовні вимоги відповідають умовам договору оренди державного майна.

Прокурором надано, про що зазначено у переліку доказів, доданих до позовної заяви та фактично є наявними у матеріалах позовної заяви, розрахунок орендної плати, пені та неустойки, що підлягають стягненню до Державного бюджету України, розрахунок орендної плати на рахунок балансоутримувача, розрахунок штрафу станом на 10.10.2014, розрахунок штрафу - до Державного бюджету України відповідно до п.3.8 договору оренди державного майна.

Таким чином, ухвала Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 № 910/26091/14 прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи, внаслідок чого безпідставно застосовано п.3 ч.1 ст.63 ГПК України.

Зазначені обставини є підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду відповідно до ст.ст.104, 106 ГПК України.

Слід зазначити, якщо господарський суд встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору згідно із ст. 27 ГПК України.

Згідно з ст.106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та передачу справи на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Володимир-Волинського міжрайонного прокурора задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 № 910/26091/14 скасувати повністю.

3. Справу № 910/26091/14 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 09.02.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді В.І. Рябуха

Н.Ф. Калатай