Апеляційний суд Рівненської області

_______________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого - Піскунова В.М.

Суддів - Іващука В.Я., Маринича В.К.

за участю секретаря - Міщук Л.А.

прокурора - Шарабара А.В.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 31 січня 2015 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області старшого лейтенанта міліції Тищука М.С. за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014180040000953 від 07 листопада 2014 року, відмовлено у клопотанні щодо зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання та продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Ковель Волинської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, не працюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє 30.01.2007 року Ковельським міським судом Волинської області за вчинення злочинів передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.190, ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.185 КК України.

Відповідно до ухвали, розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахувавши дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, прийшов до висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На думку слідчого судді зняття обмежень в пересуванні підозрюваного може спонукати останнього до вчинення нових злочинів, чи залишенню місця проживання.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну, постановлену з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. При цьому власну позицію мотивує тим, що в клопотанні слідчого та ухвалі суду відсутні достатні дані, які б свідчили про наявність ризиків, що ОСОБА_2 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також зазначає що необхідність продовження застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного у виді домашнього арешту для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні на даний час відсутня. Зазначає, що підозрюваний впродовж двохмісячного терміну досудового слідства не уникав явки до слідчого, дав свідчення по справі та не здійснював дії направлені на перешкоджання встановленню істини по справі, водночас він має постійне місце проживання, сім'ю й по місцю проживання характеризується позитивно. На думку захисника підозрюваного доказів, які свідчили б про необхідність застосування з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту немає.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, позицію прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження за підозрою у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12014180040000953 від 07.11.2014 року.

22 грудня 2014 року Апеляційним судом Рівненської області підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту до 31 січня 2015 року.

Допитаний з приводу оголошеної підозри ОСОБА_2 свою причетність до вчинення інкримінованого йому злочину не підтвердив, свою вину не визнав.

30 січня 2015 року слідчий СВ Дубенського МВ УМВС України в Рівненській області старший лейтенант міліції Тищук М.С., за погодженням із заступником Дубенського міжрайонного прокурора Стецюком О.М., звернувся до Дубенського міськрайонного суду з клопотанням про продовження строку застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення залишивши своє місце проживання, а зміна запобіжного заходу на менш суворий не забезпечить належної поведінки підозрюваного.

Вказав, що з метою отримання висновків призначених судових дактилоскопічних експертиз, надання належної оцінки проведеним експертизам, проведення допиту свідків що проживають в інших регіонах України, зокрема, віддалених від Рівненської області, покази яких мають значення у провадженні, вирішення питання про визнання вилучених об'єктів речовими доказами, які мають суттєве значення у доказуванні та подальшому судовому розгляді провадження по суті, - необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2 до завершення строку досудового розслідування, - 03 березня 2015 року.

Ухвалою слідчого судді від 31 січня 2015 року клопотання задоволено й запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту продовжено, в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 щодо зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання відмовлено.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України , підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При розгляді клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2, висновки слідчого судді, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.185 КК України - є передчасними й не відповідають дослідженим у судовому засіданні матеріалам.

Безпосередньо у ході апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що ризики, на які вказує слідчий не підтверджуються наявними матеріалами кримінального провадження, а тому на думку суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде достатнім.

Так, наведені захисником підозрюваного адвокатом ОСОБА_1 твердження, що підозрюваний впродовж двохмісячного терміну досудового слідства явки до слідчого не уникав, дав свідчення по справі та не здійснював дії направлені на перешкоджання встановленню істини по справі знайшли своє підтвердження.

Зокрема, підозрюваний ОСОБА_2 як у ході судового засідання суду першої інстанції, так і у ході апеляційного розгляду скарги його захисника на ухвалу слідчого - пояснював, що встановленню істини у справі не перешкоджає, від явок до слідчого не ухиляється, й має на утриманні малолітню дитину. Факт відсутності за час провадження випадків неявки підозрюваного на проведення слідчих дій, чи його впливу на свідків, або перешкоджанню слідству ствердив й сам слідчий що, власне, зафіксовано й в оскаржуваній ухвалі слідчого судді.

По місцю проживання підозрюваний характеризується позитивно, має сім'ю, місце проживання останнього є постійним, й системні перевірки працівниками міліції місця знаходження підозрюваного за місцем проживання (проживає у тещі, де ще крім його сім'ї, також проживають ще дві сім'ї, усього на утриманні яких троє малолітніх дітей) негативно вплинуть на стан як його сім'ї, так і родини, у якої проживає - в цілому.

В сукупності із вищезазначеними обставинами, для вирішення справи у відповідності до вимог закону, суд не в повній мірі врахував дані, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється.

Колегія суддів вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведено існування ризику, який є підставою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2 та відмові у клопотанні захисника підозрюваного щодо зміни вказаного запобіжного заходу на найменш суворий запобіжний захід - особисте зобов'язання, доводи слідчого щодо даного факту є не переконливі.

Ні в клопотанні слідчого ні в рішенні суду про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 не вказано конкретики продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того, під час розгляду провадження суд першої інстанції вдався в оцінку доказів кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про потребу у відмові продовження строку застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.

Керуючись ст.ст.177, 178, 194, 309, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 31 січня 2015 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, та відмови у задоволенні клопотання щодо зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання- скасувати, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до 03 березня 2015 року.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки відповідно до ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і :

Піскунов В.М. Іващук В.Я. Маринич В.К.