Справа №22-10302        2009 р.       

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 січня 2009 року        Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Котули Л.Г.

Суддів Євтушенко О.І., Коротуна В.М.

При секретарі Полонській А.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2008 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства « Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог, оскільки висновки суду не відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнив з підстав викладених у ній , представника Закритого акціонерного товариства « Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива» ОСОБА_2 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те , що суд обґрунтовано відмовив у задоволені позову, оскільки ОСОБА_1 жодного дня не був на роботі, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом зокрема, у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Судом встановлено, що наказом № 12/07-к від 3 травня 2007 року по Закритому акціонерному товариству « Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива» , яке знаходиться  в  смт. Черняхів , Чернігівського району Житомирської області,

ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора юридичного департаменту з окладом 3 000 грн. з 3 травня 2007 року за сумісництвом.

Наказом №14-к від 23 червня 2007 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора юридичного департаменту у зв»язику з тим, що він не приступив до виконання своїх обов»язків на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України з 3 травня 2007 року.

Як зазначено в акті підставою до звільнення слугували акти про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці та про те , що останній до виконання своїх обов»язків не приступив.

На підтвердження зазначених обставин представник відповідача надав акти від 3, 4 ,78,10,11, 17 , 18, 21,22,23,24,25,28,29,30, 31 травня та з 1 червня по 22 червня 2007 року про відсутність позивача в зазначені дні на роботі і не приступив до виконання своїх службових обов»язків та табель обліку виходу на роботу працівників ЗAT « Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива»(а.с.85 -117)

Позивач не заперечував, що він лише декілька раз був за місцем знаходження підприємства і пояснював, що з президентом « Міжнародна корпорація виробників альтернативного палива» вони в усній формі домовилися про те , що він буде виконувати роботу дистанційно.

Представник відповідача зазначену обставину заперечував та пояснив , що ніякої правової допомоги позивач відповідачу не надав. Після укладення договору на правову допомогу з відповідачем , юридична фірма , де він працює, змушена була провести великий обсяг роботи по наданню юридичної допомоги відповідачу, оскільки ця робота на підприємстві практично не велася.

Надані позивачем докази в підтвердження виконання роботи на підставі трудового договору укладеного з відповідачем , суд правильно не взяв до уваги, навівши відповідні мотиви такого рішення.

Отже, оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, у зв»язку з чим доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст..ст.303,304,307,308,315  ЦПК України,колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити , а рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання до цього суду касаційної скарги.