АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Унікальний номер справи 759/27971/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Ул'яновська О.В.
Ап. Провадження № 22-ц/796/1288/2015 Доповідач - Слободянюк С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Слободянюк С.В.,
суддів - Корчевного Г.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі - Шалапуді Н.П..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування жилим приміщенням,
в с т а н о в и л а:
У липні 2014 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, після уточнення позовних вимог просили визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної власності між сторонами по справі та ОСОБА_4, виділивши ОСОБА_2 в користування окрему кімнату загальною площею 17,3 кв. м. з виходом на балкон; виділивши ОСОБА_3 в користування окрему кімнату загальною площею 12, 3 кв. м. з виходом на балкон та виділивши ОСОБА_1 в користування окрему кімнату загальною площею 12, 3 кв. м., а підсобні приміщення, ванна, кухня, туалет, коридор, комору залишити в загальному користуванні
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши в користування ОСОБА_2 в користування окрему кімнату загальною площею 17, 3 кв. м. з виходом на балкон, виділивши ОСОБА_3 в користування окрему кімнату загальною площею 12, 3 кв. м. з виходом на балкон, а ОСОБА_1 виділити в користування окрему кімнату загальною площею 12, 3 кв.м.. Ванну, кухню, туалет, коридор, комору залишити в загальному користуванні.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, ставиться питання про скасування рішення суду першої станції, ухвалення нового - про відмову у позові..
Апелянт зазначає, що на висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є надуманими та не підтверджені відповідними доказами.
В судовому засіданні ОСОБА_1. підтримала апеляційну скаргу, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скаргу не визнали.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішенням суду засіданні, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що спірне жиле приміщення є трикімнатна квартира АДРЕСА_1, жилою площею 41,9 кв.м., що складається з трьох окремих кімнат площею 17, 3 кв. м. з балконом, 12,3 кв.м. та 12,3 з балконом (а.с.28,29).
Відповідно до свідоцтва про право власності за законом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по ј частина, ОСОБА_1 та її батьку ОСОБА_4 належить по ј частина квартири АДРЕСА_1 (а.с.30).
Згідно довідки Форми № 3 за №3070 від 29 жовтня 2014 року у зазначеній квартирі проживають три особи, а ОСОБА_4 01 серпня 2014 року знятий з реєстрації (а.с.19).
Відповідно до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Так, згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За відсутності такої згоди порядок володіння та користування майном може бути визначений судом за позовом одного або декількох співвласників.
Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок ( частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Частиною 1, ч. 3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спірним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Встановлення порядку користування приміщеннями квартири між співвласниками відповідно до змісту ст. ст. 319, 358 ЦК України є складовою здійснення ними права спільної часткової власності та не змінює розміру часток належних кожному із співвласників.
Відповідно до роз*яснень, у п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику по справах за позовами про захист прав приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можна виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири, або їх можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це було заявлено позов.
Пункт 7 ст. 92 Конституції України встановлює, що правовий режим власності визначається виключно законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Доводи апеляційної скарги стосовного того, що такий порядок користування, який визначено судом, порушує права у користування спірної квартирою іншої співвласника заслуговують на увагу.
За матеріалами справи крім сторін співвласником спірної квартири є і ОСОБА_4, якому належить ј частина квартири. Позивачами останній не заявлявся до участі у справі.
Суд першої інстанції, виділивши в користування сторін кімнати у квартирі, не врахував право користування квартирою четвертого співвласника з урахуванням його частини, чим порушив його право. Кожному із співвласників належить у користуванні жилою площею, яка становить 41,9 кв.м (техпаспорт а.с.28,29) належить по 10,4 кв.м. (41,9 : 4).
Водночас, судом першої інстанції не було вирішення питання щодо зобов*язання відповідачки усунути перешкод у користуванні позивачами спірної квартирою, що було однією з позовних вимог.
В судовому засіданні позивачами вказували на те, що відповідачкою чиняться перешкоди у користування приміщеннями загального користування; вони займають одну кімнату, позивачка - другу кімнату, третьою кімнатою ніхто не користуються.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасуванню оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення, яким зобов*язати відповідачку не чинити перешкоду у користуванні позивачами місяцями загального користування, а саме: коридором, ванною кімнатою, кухнею, туалетом, коморою у квартирі АДРЕСА_1, відмовивши у вимогах щодо встановлення порядку користування жилими кімнатами даної квартири.
Керуючись ст..ст.303,307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування жилим приміщенням задовольнити частково.
Зобов*язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2, ОСОБА_3 у користуванні приміщеннями загального користування - коридором, ванною кімнатою, кухнею, туалетом, коморою у квартирі АДРЕСА_1.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: