Справа № 1-424 2008 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2008 року Галицький районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Романюка М. Ф. при секретарі Іванчук М. Р. з участю прокурора Заліска О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого 25.04.2007 року Галицьким районним судом м. Львова за ч.1 ст. 190 КК України до штрафу, проживаючого: АДРЕСА_1, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 18 6 ч.2 КК України, -
встановив:
17.11.2008 р. о 18 год. ЗО хв. ОСОБА_1 біля театру «Опери та балету» на проспекті Свободи у м. Львові перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, погрожуючи застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_2 марки «NOKIA-5300» вартістю 1118 грн. та грішми у сумі 80 грн. на загальну суму 1198 грн.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, про обставини вчинення злочину дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку та пояснив, що 17.11.2008 року близько 18.00 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, він підійшов до компанії молодих людей серед яких був ОСОБА_2 та запропонував йому відійти в сторону. Він сказав щоб ОСОБА_2 дав йому мобільний телефон для розмови, що останній і зробив. Після цього він сказав, щоб потерпілий дав йому гроші на випивку та пригрозив, що якщо потерпілий цього не зробить він його вдарить. Потерпілий дав йому гроші. Наміру повертати мобільний телефон та гроші потерпілому в нього не було. Щиро кається, просить суворо не карати.
Крім повного визнання своєї вини підсудним у вчиненому злочині, його вина доводиться іншими зібраними по справі доказами, однак суд визнає недоцільним дослідження цих доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються.
Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати, як відкрите викрадання чужого майна, поєднане із погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України.
Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу
підсудного: раніше судимого, позитивно характеризуючогося за місцем проживання.
Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючою покарання обставиною суд визнає щире каяття.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підсудному слід призначити
покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою
кваліфіковано його дії.
Однак враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без відбування покарання, відповідно до ст. 75 КК України, і ОСОБА_1 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Речові докази по справі слід залишити потерпілому ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд, -
засудив :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 18 6 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі - залишити потерпілому ОСОБА_2 (а.с. 42-46) .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.