ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року Справа № 25/62/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Панової І.Ю.

суддів:Білошкап О.В.,

Запорощенка М.Д. - доповідач

розглянувши касаційну скаргу Арбітражного керуючого Свєшнікова Валерія Валентиновича

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 03.06.14р.

у справі№25/62/09 господарського суду Запорізької області

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський завод підшипників сковзання"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредиторів:Зуєва О.В., за довіреністю (ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України")

від скаржника:Свєшніков В.В., особисто

Від прокуратури:Клюге Л.М. ( ГПУ)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 19.03.2012р. господарський суд Запорізької області відмовив ПАТ Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Запоріжжя у задоволенні заяви; затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.14р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжі на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012р. у справі №25/62/09 - задоволено частково. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012р. у справі №25/62/09 - скасовано. Справу №25/62/09 направлено на розгляд до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Не погодившись з Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.14р. у справі №25/62/09, арбітражний керуючий Свєшніков В.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскарженого судового акту, з вимогою ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012року у справі №25/62/09 залишити в силі.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 41, 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" . Крім того, скаржник вважає, що можливість чи неможливість стягнення дебіторської заборгованості до моменту припинення ТОВ "Облнафтобудальянс" не впливає на законність процедури ліквідації та не може свідчити про порушення чи не належне виконання ліквідатором своїх обов'язків. Також, заявник вважає, що суд апеляційної інстанції застосував положення редакції Закону, що втратили чинність на момент розгляду ним справи та не виконав вказівки Вищого господарського суду України, що містились у постановах від 22.08.2012, 20.03.2013, 08.10.2013 та 08.04.2014.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами, наявними у справі, ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2009р. за заявою боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський завод підшипників сковзання" м. Мелітополь порушена справа про банкрутство № 25/62/09 з врахуванням особливостей, передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.03.2009р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Свєшнікова В.В.

Ухвалою від 19.03.2012р. господарський суд Запорізької області відмовив ПАТ Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м.Запоріжжя у задоволенні заяви; затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.

Ухвала суду обґрунтована тим, що ліквідатором до реєстру включені вимоги наступних кредиторів: ТОВ "Мелітопольський автогідроагрегат"; УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області; Мелітопольська ОДПІ; Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Мелітополі Запорізької області; Мелітопольський міський центр зайнятості; ТОВ "Лігіон"; ТОВ "Міленіум ФЛО"; ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі. Також ліквідатором встановлена заборгованість по заробітній платі перед працівниками банкрута у сумі 146 417,93грн. Витрати ліквідатора складають 533 356,76грн. та заробітна плата становить 27 447,72грн.

За результатами проведення інвентаризації майна ліквідатором було виявлено обладнання у кількості 414 одиниць, об'єкти нерухомого майна, товарний запас, векселі. Вказане майно було реалізовано на відкритих торгах на загальну суму 2 745 114,79грн., за рахунок яких повністю погашена заборгованість по оплаті послуг ліквідатора та відшкодування витрат, заборгованість по заробітній платі перед працівниками банкрута та частково погашена заборгованість перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Запоріжжі у сумі 2 184 311,03грн. Кредиторська заборгованість перед іншими кредиторами залишилась не погашеною у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у банкрута.

Господарським судом відмовлено у задоволенні заяви банку про усунення арбітражного керуючого Свєшнікова В.В. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Мелітопольський завод підшипників сковзання" та призначення нового ліквідатора арбітражного керуючого Багмета С.В., оскільки жодних письмових заперечень щодо порушення ліквідатором вимог діючого законодавства при проведенні ліквідаційної процедури скаржником суду не надано.

Справа неодноразово переглядалася Донецьким апеляційним судом та Вищим господарським судом України.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2014 касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський завод підшипників сковзання" арбітражного керуючого Свєшнікова В.В. задоволено частково. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року у справі №25/62/09 скасовано. Справу №25/62/09 передано до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Скасовуючи постанову, Вищий господарський суд України вказав на те, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України не виконав вказівки, які містилися у постанові Вищого господарського суду України від 08.10.2013 року; не звернув уваги на підстави та доводи якими банк обґрунтував заяву про усунення арбітражного керуючого Свєшнікова В.В. від виконання обов'язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський завод підшипників сковзання".

За результатами нового розгляду, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.14р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Запоріжжі на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012р. у справі №25/62/09 - задоволено частково. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.03.2012р. у справі №25/62/09 - скасовано. Справу №25/62/09 направлено на розгляд до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Скасовуючи ухвалу суду від 19.03.2012, апеляційний суд виходів з того, що у звіті ліквідатора не відображено інформацію щодо існування (виявлення) дебіторської заборгованості. Докази щодо вжиття ліквідатором заходів по стягненню зазначеної дебіторської заборгованості до матеріалів справи не представлені. Належне списання дебіторської заборгованості матеріалами справи не підтверджується. Докази визнання безнадійною вказаної дебіторської заборгованості та її списання також у справі відсутні. Крім того, суд вказує на те, що ліквідатором не надано доказів відповідності оцінки векселів, проведеної директором ПП "КФ "Експоком", оцінником Потій С.А., враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості пред'явлення векселів до оплати та стягнення сум по векселях в установленому законом порядку. Акт про списання безнадійної заборгованості від 31.12.2011р., згідно з яким станом на 01.12.2011р. в складі статті "Векселі одержані" відображено вексель АА 0611707, не оцінювався судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали. Відомості стосовно списання заборгованості за вказаним векселем до звіту ліквідатора не включені.

За висновками суду апеляційної інстанції, ліквідатором ТОВ "МЗПС" не виявлено та не реалізовано усі наявні майнові активи боржника, необхідні для найбільш повного задоволення вимог кредиторів.

Крім того, апеляційний суд вказує на те, що заява № 075-02/712 від 07.02.2012р. щодо оскарження дій ліквідатора не була повно, всебічно та у встановленому законом порядку розглянута судом першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

В даному випадку, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р., застосовуються приписи Закону в редакції, що діяла на момент відкриття ліквідаційної процедури.

Від так, посилання скаржника на неправильне застосування апеляційним судом не діючої редакції Закону є безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 вказаного Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Як це було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Постановою господарського суду Запорізької області від 16.03.2009р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Свєшнікова В.В.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 32 Закону, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

У разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 вищевказаного закону, господарський суд на підставі ст. 40 Закону припиняє провадження у справі про банкрутство боржника.

Суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дав необхідну оцінку, без порушення норм матеріального і процесуального права та з наведенням у оскаржуваній постанові необхідного мотивування, беручи до уваги численні недоліки виявлені у звіті ліквідатора та під час проведення ліквідаційної процедури - дійшов обґрунтованого висновку про передчасність затвердження ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній постанові. Більш того, направлені на переоцінку доказів, що не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України та виходить за межі перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Свєшнікова Валерія Валентиновича залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.14р. у справі №25/62/09 без змін.

Головуючий суддя: І.Ю. Панова

Судді: О.В. Білошкап

М.Д. Запорощенко