АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
УХВАЛА[1]
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Держекоінвест» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Держекоінвест» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року, -
встановила:
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Державного підприємства «Держекоінвест» ( надалі - ДП «Держекоінвест»), в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ від 01 жовтня 2014 року №67-к про своє звільнення з посади директора Департаменту бухгалтерського обліку, фінансового планування та забезпечення діяльності - головного бухгалтера ДП «Держекоінвест», поновити його на вказаній посаді з 01 жовтня 2014 р., а також стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Посилався на те, що в день звільнення з боку керівника на нього чинився тиск щодо написання заяви на звільнення, у зв'язку з чим він був змушений звернутись до лікаря. Про перебування 01.10.2014 р. на лікарняному відповідача було повідомлено факсимільним, телеграфним зв'язком та направлено цінний лист. Таким чином, розірвання трудового договору відбулось в день видачі йому лікарняного листка.
Крім цього, в наказі про звільнення не зазначено, за яке саме одноразове грубе порушення трудових обов'язків його було звільнено з роботи. На порушення вимог ст. 47 КЗпП України в день звільнення йому не було видано копії наказу про звільнення.
В результаті незаконного звільнення йому не була нарахована середньомісячна заробітна плата, яка підлягає виплаті за час вимушеного прогулу.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Держекоінвест» від 01 жовтня 2014 року №67-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту бухгалтерського обліку, фінансового планування та забезпечення діяльності - головного бухгалтера та поновлено на вказаній посаді з 01 жовтня 2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ДП «Держекоінвест» просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Свої доводи обґрунтовує тим, що 29 вересня 2014 року, при підписанні щотижневого звіту для Держекоінвестагенства виявилося, що провідним бухгалтером відділу бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_3 до бухгалтерського та податкового обліку підприємства були внесені неналежним чином оформлені накладні на поставку обладнання від ТОВ «Еліос Стратегія» №ВН-014 від 20.08.2014 на суму 24 506 069,25 грн. та № ВН -015 від 20.08.2014 р. на суму 3 320 005,92 грн., які не містили прізвища особи, яка від імені покупця прийняла обладнання, що є грубим порушенням ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
В подальшому вказані накладні наказом від 29 вересня 2014 р. №31 були виключені з бухгалтерського та податкового обліку підприємства.
Позивач був відповідальною особою за складання та подання щотижневих звітів Держекоінвестагенству №01-755/06 від 26.08.2014 року, №01-767/06 від 01.09.2014 року, №01-783/06 від 08.09.2014 року, в яких не було відображено операцій згідно видаткових накладних № ВН-014 та №ВН-015, наданих ТОВ «Еліос Стратегія».
Обладнання на суму 27 826 075,17 грн. було отримане за кошти Державного бюджету, а тому включення в бухгалтерський облік неналежно оформлений накладених є грубим порушенням службових обов'язків.
З наказом від 01.10.2014 р. №32 «Про надання пояснень» позивач ознайомився, проте від підпису відмовився. У останнього були відібрані пояснення, видано накази, що врегульовують відносини по включенню обладнання в бухгалтерський облік. При цьому позивач не обґрунтував та не довів своїх вимог, не вказав у чому полягає незаконність оскаржуваного наказу та яким чином він порушує його трудові права.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача ДП «Держекоінвест» в судове засідання не з'явився, адресована останньому судова повістка-повідомлення повернулась до суду без вручення у зв'язку з вибуттям адресата. Даних щодо зміни свого місця знаходження відповідач суду не надав.
З огляду на викладене, а також ту обставину, що про час та місце розгляду справи було повідомлено Міністерство екології та природних ресурсів України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.
Заслухавши доповідь по справі, пояснення осіб, що беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу №28-к від 06 березня 2013 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду головного бухгалтера ДП «Держекоінвест».
Наказом №151/1-к від 02 грудня 2013 р. ОСОБА_1 переведено на посаду директора Департаменту бухгалтерського обліку, фінансового планування та забезпечення діяльності - головного бухгалтера з правом другого підпису, з 02 грудня 2013 року.
Наказом №67-к від 01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за одноразове гребе порушення трудових обов'язків, п.1 ст.41 КЗпП України.
Відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: 1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з роботи відбулось з грубим порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, без наявності для цього правових підстав.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Так, як вбачається зі змісту наказу про звільнення, підставами для застосування дисциплінарного стягнення є : щотижневий звіт Держекоінвестагенству №01-755/06 від 26.08.2014 р., складений ОСОБА_5, на той час заступником Департаменту бухгалтерського обліку , фінансового планування та забезпечення діяльності; щотижневі звіти №№01-767/06 від 01.09.2014 р.; 01-783/062 від 08.09.2014 р.; наказ від 01.10.2014 р. №32 «Про надання пояснень»; акт про відмову від підпису про ознайомленні з наказом від 01.10.2014 ; пояснювальна записка ОСОБА_1 про включення до бухгалтерського та податкового обліку підприємства неналежним чином оформлених накладних на поставку обладнання від ТОВ «Еліос Стратегія»на загальну суму 27 826 075,17 грн.; пояснювальна записка провідного бухгалтера ОСОБА_3
Відповідно до доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, позивач, як відповідальна особа за подання та складання щотижневого звіту, не проконтролював складання щотижневих звітів №01-755/06 від 26.08.2014 р., №01-767/06 від 01.09.2014 р., №01-783/062 від 08.09.2014 р., в яких не було відображено операцій згідно видаткових накладних ТОВ «Еліос Стратегія» №ВН-014 та №ВН-015.
Разом з тим, як вбачається з п.4 наказу ДП «Держекоінвест» №6 від 17.02.2014 р. «Про надання звітності за договорами делегування», на ОСОБА_1, як директора департаменту бухгалтерського обліку, фінансового планування та забезпечення діяльності - головного бухгалтера, було покладено контроль за ходом підготовки звітності, а саме: звіт про цільове використання коштів (додаток №2); квартальний план використання коштів для реалізації проекту (додаток №3); інформація щодо очікування суми економії коштів/невикористаних коштів (додаток №4) (а.с.20).
Персональну відповідальність за подання звітності до Держекоінвестагенства у встановлені строки покладено на начальника відділу комплектації обладнання Управління капітального будівництва та проектів цільових екологічних інвестицій (п. 5 наказу).
Поряд з цим, п.2 вищевказаного наказу створено робочу групу з підготовки звітності за договорами на делегування повноважень про хід реалізації проектів, до складу якої ОСОБА_1 не входив.
Посадова інструкція директора департаменту бухгалтерського обліку, фінансового планування та забезпечення діяльності - головного бухгалтера не передбачає такого обв'язку, як контроль за складанням звітності по договорам делегування повноважень до Держекоінвестагенства.
За таких підстав твердження відповідача щодо порушення ОСОБА_1 своїх трудових обов'язків стосовно контролю за складанням та поданням звітності до Держекоінвестагенства не відповідають обставинам справи.
В якості іншої підстави для звільнення позивача за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідачем визначено: пояснювальна записка ОСОБА_1 про включення до бухгалтерського та податкового обліку підприємства неналежним чином оформлених накладних на поставку обладнання від ТОВ «Еліос Стратегія»на загальну суму 27 826 075,17 грн.
Як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_1, ДП «Держекоінвест» уклало з ТОВ «Еліос Стратегія» договір від 01.04.2013 р. №2382/11 на поставку обладнання. 26.12.2013 р. ДП «Держекоінвест» перерахувало ТОВ «Еліос Стратегія» попердню оплату терміном 8 місяців. Оскільки термін попередньої оплати закінчувався, ТОВ «Еліос Стратегія» 27.08.2014 надало до ДП «Держекоінвест» видаткові накладні. Відповідно було здійснено відображення закриття попередньої оплати в звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма 7д) станом на 01.09.2014 р. З метою перевірки наявності обладнання та на підставі наказу ДП «Держекоінвест» від 28.07.2014 №18 начальника Управління капітального будівництва та проектів цільових екологічних інвестицій Сорбата В.Г. було відряджено до м. Дніпропетровська. Видаткові накладні були підписані заступником генерального директора, який має право першого підпису (а.с.30).
Вказана записка за своїм змістом не містить посилань на те, що накладні на поставку обладнання від ТОВ «Еліос Стратегія» на загальну суму 27 826 075,17 грн. були неналежним чином оформлені.
Як вбачається з матеріалів справи, вказані накладні були відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Факт правильності складання первинних документів підтверджується звітністю, яка прийнята відповідними контролюючими органами, а саме: Звітом про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7-д) станом на 01.09.2014 , який прийнято 16.09.2014 р. Головним управлінням Державної казначейської служби України в м Києві, про що зроблено на ньому відповідні відмітки, та Податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2014 р., яка підписана ОСОБА_7 та прийнята ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві згідно квитанції №2 від 22.09.2014 р.
Доказів надходження зауважень від контролюючих органів з приводу проведення операцій з поставки обладнання від ТОВ «Еліос Стратегія» під час перевірок ДП «Держекоінвест» матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача щодо відсутності у вказаних видаткових накладних прізвища особи, яка від імені покупця прийняла обладнання, та неможливості ідентифікувати підпис під цими документами, за умов відсутності доказів на спростування доводів позивача, що на вказаних документах міститься підпис заступника генерального директора МедведєваД.В.
Доводи позивача про те, що ДП «Держекоінвест» видало Медведєву Д.В. довіреності від 19.08.2014 р. №11 та №12 на отримання обладнання на суму 27 826 075,17 грн. в ТОВ «Еліос Стратегія» відповідачем не спростовані.
Відповідно до ч.3 ст.149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок.
Аналізуючи зміст оскаржуваного наказу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що останній не містить чітко визначеної підстави для даного виду дисциплінарної відповідальності.
Висновок суду першої інстанції про відсутність доказів заподіяння, або можливості заподіяння діями позивача ДП «Держекоінвест» будь-якої шкоди відповідає обставинам справи.
Відповідачем не зазначено, яким чином включення в бухгалтерський облік вищевказаних накладних могло призвести до втрат, та не наведено причинно-наслідкового зв'язку між проведенням в бухгалтерському обліку видаткових накладних без зазначення ПІБ. особи, що їх підписала, та втратами з Державного бюджету України відповідної суми кошти.
За відсутності конкретно визначеної підстави, яка стала приводом до звільнення працівника, недодержання відповідачем передбаченого ст.149 КЗпП України порядку застосування дисциплінарних стягнень, звільнення позивача з роботи не можна вважати законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги про те, що підстави для звільнення визначені відповідачем досить чітко та обґрунтовано, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються зібраними по справі доказами в їх сукупності.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Держекоінвест» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Справа №22-ц/796/2412/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Пономаренко Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.