Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

05 лютого 2015 року справа №927/26/15

За позовом: державного підприємства „Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха", вул. Попудренка, 54, м. Київ, 02660,

до відповідача: Головного управління Держземагентства в Чернігівській області, пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби у Чернігівській області, вул. Комсомольська, 27, м. Чернігів, 14000,

про стягнення 1599234,20 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Антонюк С.В., довіреність б/н від 12.01.2015 року,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: Котницький І.О., довіреність №7 від 05.01.2015 року.

В судовому засіданні 05.02.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Державним підприємством „Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" подано позов до Головного управління Держземагентства в Чернігівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про стягнення 1599234,20 грн. заборгованості з оплати послуг, наданих відповідно до договору про закупівлю послуг №2/4 від 04.10.2013 року.

Представник позивача підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. 03.02.2015 року відповідач надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить розгляд справи провести без участі представника відповідача в зв'язку з неможливістю забезпечення явки останнього.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов та іншими.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу у відсутність представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи пояснив наступне.

Головне управління Держземагентства у Чернігівській області 18.12.2013 року відповідно до п. 2.2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року №309 (далі - Порядок), надало до Головного управління для реєстрації за КПКВК 2803030 „Проведення земельної реформи", КЕКВ 2281 договір від 04.10.2013 року №2/4. Після опрацювання та реєстрації Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області повернуло договір розпоряднику з відміткою „зареєстровано та взято на облік" відповідно до п. 2.6 вищезазначеного порядку. У Головному управлінні Державної казначейської служби України у Чернігівській області залишився реєстр бюджетних зобов'язань від 17.12.2013 року №3 з відміткою штампу казначея „Зареєстровано та взято на облік", що є підтвердженням реєстрації договору від 04.10.2013 року №2/4. Станом на 01.01.2014 року фінансові зобов'язання по договору від 04.10.2013 року №2/4 залишилися неоплаченими. На 2014 рік Головному управлінню Держземагентства у Чернігівській області по КПКВК 2803030 „Проведення земельної реформи", КЕКВ 2281 кошторис з урахуванням змін затверджений в сумі 25441,00 грн. Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області є окремою юридичною особою, яка має самостійні кошториси видатків, рахунки в установах банків, печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, самостійно несе відповідальність виключно за своїми зобов'язаннями, жодного відношення до спірного договору не має.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2013 року між позивачем (учасник) та відповідачем (замовник) укладено договір про закупівлю послуг №2/4 (далі - договір).

Згідно п. 1.1 договору учасник зобов'язується в 2013 році надати замовникові послуги, зазначені в п. 1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити зазначені послуги.

Пунктом 1.2 договору передбачено найменування послуг: код 71.12.1 - послуги інженерні - проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності: лоти №1, 2, 3, 6, 8, 10, 12, 14, 18.

Відповідно до п. 2.1 договору учасник повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам зазначеним в документації конкурсних торгів та технічному завданні, яке є невід'ємною частиною договору (Додаток 1).

Згідно п. 3.1 договору ціна цього договору відповідно до рішення комітету з конкурсних торгів Головного управління Держземагентства у Чернігівській області від 12 вересня 2013 року протокол №15, становить 2374070,40 грн., у тому числі ПДВ - 395678,40 грн.

Протокол погодження договірної ціни (Додаток 2) є невід'ємною частиною договору та підставою для розрахунку (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки по договору здійснюються на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України та наявного бюджетного фінансування.

Оплата по договору здійснюється після передачі виконаних послуг замовнику та підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 4.2 договору).

Згідно п. 5.1 договору строк надання послуг по проведенню інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за цим договором до 20 грудня 2013 року, що визначено в документації конкурсних торгів.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити плату за надані послуги.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання взятих сторонами зобов'язань, але не пізніше 20 грудня 2013 року.

Сторонами були затверджені календарні плани надання послуг за державні кошти та кошториси на закупівлю послуг за державні кошти по кожному лоту.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем були складені, підписані та скріплені печатками акти приймання-передачі наданих послуг: код 71.12.1 - послуги інженерні - проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, згідно яких учасником (позивачем) були проведені, а замовником (відповідачем) прийняті роботи: за актом №01 від 11.11.2013 року в сумі 698926,32 грн.; за актом №02 від 11.11.2013 року в сумі 708899,22 грн.; за актом №3 від 20.12.2013 року в сумі 966244,86 грн., всього на загальну суму 2374070,40 грн. Роботи прийняті без зауважень. Також факт виконання робіт підтверджується накладними від 20.12.2013 року про передачу технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населеного пункту) Бахмацького (лот №1), Бобровицького (лот №2), Борзнянського (лот №3), Ічнянського (лот №6), Коропського (лот №8), Куликівського (лот №10), Ніжинського (лот №12), Носівського (лот №14) та Сосницького (лот №18) районів Чернігівської області.

Позивачем направлялась на адресу відповідача вимога від 03.06.2014 року №9-7/178 з вимогою сплатити заборгованість.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в сумі 774836,20 грн., що також підтверджується копією банківської виписки, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків, проведеної між сторонами, за період з 01.10.2013 року по 08.09.2014 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 1599234,20 грн.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 1599234,20 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав суду доказів повної оплати вартості виконаних позивачем робіт. Відтак, приймаючи рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України: "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг.

Аналогічна правова позиція наведена в Постановах Вищого господарського суду №914/1760/13 від 13.11.2013р., №913/851/13 від 05.08.2013р., рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та оглядовому листі Вищого господарського суду України „Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду" № 01-06/374/201 від 18.02.2013р.

Також, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 вказується на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

При цьому, судом береться до уваги п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013, в якому Вищий господарський суд України зазначив, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Оскільки відповідач, порушуючи ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання з оплати вартості наданих йому послуг за договором про закупівлю послуг №2/4 від 04.10.2013 року не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 1599234,20 грн.

Згідно з п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в сумі 1827,00 грн., сплачений позивачем при зверненні з позовом до суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Решта судового збору в сумі 30157,20 грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Держземагентства у Чернігівській області (проспект Миру, буд. 14, м. Чернігів, ідентифікаційний код 38777072, інформація про рахунок відсутня) на користь державного підприємства „Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. А.В. Шаха" (вул. Попудренка, 54, м. Київ, МСП-660, ідентифікаційний код 02571008, інформація про рахунок відсутня) 1599234,20 грн. боргу та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Головного управління Держземагентства у Чернігівській області (проспект Миру, буд. 14, м. Чернігів, ідентифікаційний код 38777072, інформація про рахунок відсутня) до державного бюджету (р/р 31217206783002, отримувач - УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, МФО 853592, ідентифікаційний код 38054398, Банк - ГУДКСУ у Чернігівській області, призначення платежу: „Судовий збір, код 03500068 пункт 2.1", код бюджетної класифікації 22030001) 30157,20 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.02.2015 року.

Суддя Ж.В. Блохіна

.