Номер провадження: 22-ц/785/71/15
Головуючий у першій інстанції Кравчук Т.С.
Доповідач Дрішлюк А. І.
Категорія: 5
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.02.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Сєвєрової Є.С.,
при секретарі судового засідання Решетник М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк", яка була частково підтримана його правонаступником - ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ТОВ "Український промисловий банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ПРИВАТОФИС", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
26.01.2011 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся ліквідатор ТОВ "Український промисловий банк" - Раєвський К.Є. з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позивач посилався на те, що 10 березня 2009 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі № 2-6125/09 було вирішено стягнути з TOB "Укрпромбанк" в особі Одеської філії TOB "Укрпромбанк" на користь фізичної особи ОСОБА_8 суму депозитного вкладу в розмірі - 500 000 доларів США. 01 липня 2009 року апеляційним судом Одеської області вказане рішення суду першої інстанції було змінено та вирішено додатково стягнути з TOB "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_8 суму матеріальної шкоди у розмірі - 350 000 гривень. Надалі на стадії зведеного виконавчого провадження з приводу виконання стягнення з TOB "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 500 000 доларів США та 350 000 гривень, між TOB "Укрпромбанк" та ОСОБА_8 була укладена мирова угода від 17 серпня 2009 року яка була затверджена ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 31.08.2009 року справа №2-6125/09. Предметом укладеної мирової угоди було серед іншого передача від TOB "Укрпромбанк" у власність ОСОБА_8 нежитлових приміщень які розташовані за адресами по вулиці: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5. Інтереси TOB "Укрпромбанк" у цій справі представляв юрисконсульт Одеської філії позивача - ОСОБА_10 який, не повідомивши про свої дії керівництво TOB "Укрпромбанк", з власних мотивів домовився із ОСОБА_8, наслідком чого стало підписання між ними 17.08.2009 року мирової угоди, за якою, з мотивів добровільного виконання вищезазначеного рішення апеляційного суду Одеської області від 10.03.2009 року, TOB "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, що складалась з суми депозитного вкладу у розмірі - 500 000 доларів США та матеріальних збитків у сумі - 350 000 грн., передавав у власність ОСОБА_8 належне йому нерухоме майно, серед яких були спірні приміщення. У подальшому ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2010 року справа №22ц-10392/10 було скасовано та визнано незаконною і необґрунтованою ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 31.08.2009 року №2-6125/09 про затвердження мирової угоди між TOB "Укрпромбанк" та ОСОБА_8. Отже позивач посилався на те, що мирова угода не має дійсності, адже незаконність та необґрунтованість ухвали від 31.08.2010 року, в якій повністю були викладені умови мирової угоди приводить до недійсності та необґрунтованості самої мирової угоди. Виходячи з вищенаведеного, позивач стверджував, що TOB "Укрпромбанк" був протиправно та незаконно, без власної на те волі та правомочної згоди позбавлений майна, що на законних підставах належало банку та було його власністю. (т.1, а.с.1-4).
В процесі розгляду справи за заявою позивача до справи було залучено в якості співвідповідачів власників спірних нежилих приміщень: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ПРИВАТОФІС", ОСОБА_5, ОСОБА_11.
13 лютого 2012 року позивач уточнив свої позовні вимоги, та просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ПРИВАТОФІС", ОСОБА_5, ОСОБА_11 нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4; АДРЕСА_5, а також просив визнати право власності на вказані приміщення (т.1, а.с.168-171).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2012 року було відмовлено в задоволені позову ТОВ "Український промисловий банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ПРИВАТОФИС", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності (т.1, а.с.266-269).
04.07.2012 року представником ТОВ "Український промисловий банк" - ОСОБА_9 було подано апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2012 року. В обґрунтування представник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. А саме представник посилався на те, що судом необґрунтовано встановлено та покладено в основу свого рішення, що спірні приміщення не можуть бути витребуваними у відповідачів, оскільки ці приміщення були придбані одним із їх власників - ОСОБА_2 в порядку виконання судового рішення, через прилюдні торги, а тому всі інші подальші власники даного нерухомого майна набувають статусу добросовісного набувача (т.1, а.с.291-296).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.08.2012 року (головуючий - суддя ОСОБА_19.) було відкрито апеляційне провадження (т.1, а.с.310-311).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2012 року було зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Український промисловий банк" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2012 року до розгляду та набрання чинності остаточного рішення по цивільній справі № 1522/22043/2012 (н/п 2/522/1877/13) за позовом ТОВ "Український промисловий банк" до ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання договорів недійсними (суддя Нікітіна С.Й.) та по цивільній справі № 1522/22033/2012 (н/п 2/522/1669/13) за позовом ТОВ "Український промисловий банк" до ОСОБА_2, ВДВС Миколаївського РУЮ, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", треті особи ОСОБА_13, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14, про визнання прилюдних торгів недійсними (суддя Загороднюк В.І.) (т.1, а.с.424-426).
07.05.2013 року в зв'язку з закінченням повноважень судді ОСОБА_19 було визначено головуючого суддю по справу в порядку ст. 11-1 ЦПК України - суддя Дрішлюк А.І. (т.2, а.с.2).
28.11.2013 року від Приморського районного суду м. Одеси надійшла завірена копія ухвали від 12 листопада 2013 року (суддя Загороднюк В.І.) про залишення без розгляду цивільної справи № 1522/22033/2012 (н/п 2/522/1669/13) (т.2, а.с.10).
07.03.2014 року від Приморського районного суду м. Одеси надійшла завірена копія ухвали від 13 лютого 2014 року (суддя Нікітіна С.Й.) про залишення без розгляду цивільної справи № 1522/22043/2012 (н/п 2/522/856/14) (т.2, а.с.17 ).
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.03.2014 року було відновлено апеляційне провадження (т.2, а.с.20-21).
26.06.2014 року до апеляційного суду Одеської області звернувся представник ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" - Глухов О.В. з клопотанням про залучення до участі у справі в якості правонаступника ТОВ "Український промисловий банк". В обґрунтування посилався на те, що відповідно до договору №31-Л від 05.09.2013 року, укладеного між ліквідатором ТОВ "Український промисловий банк", ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" і Національним банком України, передано активи, що перебували на балансі ТОВ "Український промисловий банк", в управління ТОВ "ІК "ІФГ Капітал". Крім того представник зазначив, що ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" були передані майнові права на наступне нерухоме майно: нежиле приміщення, загальною площею 93,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3; нежиле приміщення, загальною площею 63,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т.2, а.с.101-102, 246-254).
Представники відповідачів заперечували проти допуску до участі в розгляді справи представника ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" - Глухова О.В., вважаючи, що договір на підставі якого він набув право вимоги є нікчемним через недотримання форми щодо договорів про нерухоме майно, а також того, що суду не були надані документи, які свідчать про наявність у нього права вимоги.
Представник ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" подав додаткові пояснення (т. 3, а.с. 54).
Ухвалою колегії апеляційного суду Одеської області було допущено до участі в розгляді апеляційної скарги ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" в якості сингулярного процесуального правонаступника, оскільки як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції документів, матеріально правові вимоги ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" стосуються лише частини нерухомого майна - нежиле приміщення, загальною площею 93,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3; нежиле приміщення, загальною площею 63,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. т.3 а.с. 20-23)
14.11. 2014 року до апеляційного суду Одеської області звернулося ТОВ "КИР-Х" з заявою про залучення до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т.2, а.с.246-247).
Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Одеської області ТОВ "КИР-Х" було допущено до участі в розгляді апеляційної скарги, оскільки як вбачається з наданих суду документів частина спірного майна зареєстровано за цією юридичною особою (т.3, а.с. 67-75).
Представник ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" - Глухов О.В. апеляційну скаргу підтримав.
Представники відповідачів ОСОБА_4, ТОВ "ПРИВАТОФИС", представник ТОВ "КИР-Х" заперечували проти задоволення апеляційної скарги, звертаючи увагу суду на пряму вказівку закону щодо неможливості витребування майна у добросовісного володільця.
До матеріалів справи приєднані письмові заперечення представників відповідачів по справі (т. 1, а.с. 348-351, т.1, а.с. 410-412)
Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно з ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
При цьому колегія суддів неодноразово приймала заходів до сповіщення вказаних учасників (т.2, а.с. 28-38, 49-59, 59-72, 77-79, 88-94, 115-128, 150-165, 239-245; т.3, а.с. 9-16, 32-39, 57-54), зверталась до потенційних правонаступників позивача - ТОВ "Дельта банк" (т.2, а.с. 114), здійснювала перевірку стану реєстрації спірного майна та в остаточному підсумку до матеріалів приєднана відповідь щодо стану реєстрації права власності на спірне майно (т.1, а.с. 344; т.2, а.с. 169-170, 174-195). Оскільки цивільний процес має змагальний характер, а справа повинна розглядатись в розумні строки колегія суддів прийняла рішення про розгляд апеляційної скарги по суті з метою завершення апеляційного провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення учасників провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2008 року ТОВ "Український промисловий банк" належало нежиле приміщення офісу загальною площею 93,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (т.1, а.с.42). На підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2008 року ТОВ "Український промисловий банк" належало нежиле приміщення офісу загальною площею 63,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.45). На підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2008 року ТОВ "Український промисловий банк" належало нежиле приміщення офісу загальною площею 50,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.48). На підставі договору купівлі-продажу від 17.07.2006 року ТОВ "Український промисловий банк" належало нежиле приміщення офісу загальною площею 199,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 (т.1, а.с.51). На підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2008 року ТОВ "Український промисловий банк" належало нежиле приміщення офісу загальною площею 85,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (т.1, а.с.53).
10 березня 2009 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси по справі № 2-6125/09 було вирішено стягнути з TOB "Укрпромбанк" в особі Одеської філії TOB "Укрпромбанк" на користь фізичної особи ОСОБА_8 суму депозитного вкладу в розмірі - 500 000 доларів США. 01 липня 2009 року апеляційним судом Одеської області вказане рішення суду першої інстанції було змінено та вирішено додатково стягнути з TOB "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_8 суму матеріальної шкоди у розмірі - 350 000 гривень. Надалі на стадії зведеного виконавчого провадження з приводу виконання стягнення з TOB "Укрпромбанк" на користь ОСОБА_8 грошових коштів у розмірі 500 000 доларів США та 350 000 гривень, між TOB "Укрпромбанк" та ОСОБА_8 була укладена мирова угода від 17 серпня 2009 року (т.1, а.с.40), яка була затверджена ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 31.08.2009 року справа №2-6125/09 (т.1, а.с.38). Предметом укладеної мирової угоди було серед іншого передача від TOB "Укрпромбанк" у власність ОСОБА_8 нежитлових приміщень які розташовані за адресами по вулиці: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 жовтня 2010 року справа №22ц-10392/10 було скасовано ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 31.08.2009 року №2-6125/09 про затвердження мирової угоди між TOB "Укрпромбанк" та ОСОБА_8 (т.1, а.с.35-37).
Але до скасування вищезазначеної ухвали ОСОБА_8 продала усі спірні приміщення ОСОБА_13: АДРЕСА_3 - договір купівлі продажу від 07.12.2009 року (т.1, а.с.241-242); АДРЕСА_4 - договір купівлі продажу від 03.12.2009 року (т.1, а.с.245-246); Фонтанська дорога №43 - договір купівлі продажу від 03.12.2009 року (т.1, а.с.243-244); АДРЕСА_1 - договір купівлі продажу від 07.12.2009 року (т.1, а.с.243-244); Грецької №11 - договір купівлі продажу від 03.12.2009 року (т.1, а.с.247-248).
11.08.2010 року державним виконавцем ВДВС Миколаївського РУЮ Амонс Н.О. при примусовому виконанні судового наказу №2-н-44-2010 виданого 03.03.2010 року Заводським районним судом м.Миколаєва, було складено акти про реалізацію предмета іпотеки - спірних приміщень (т.1, а.с. 252-256). Відповідно до цих актів предмети іпотеки було придбано ОСОБА_2. Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 11.08.2010 року були видані Свідоцтва про право власності (т.1, а.с. 231-240).
Після чого нежиле приміщення офісу загальною площею 63,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 24.02.2011 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 (т.1, а.с.148). Нежиле приміщення офісу загальною площею 50,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, за договором купівлі-продажу від 14.09.2010 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_17 (т.1, а.с.149). Нежиле приміщення офісу загальною площею 85,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_4, за договором купівлі-продажу від 22.12.2010 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_5 (т.1, а.с.152-153), яка в подальшому продала це приміщення ТОВ "КИР-Х" за договором купівлі-продажу від 01.02.2012 року (т.3, а.с. 67-75). Нежиле приміщення офісу загальною площею 199,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_5, за договором купівлі-продажу від 29.10.2010 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_11 (т.1, а.с.154-155). Нежиле приміщення офісу загальною площею 93,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, за договором купівлі-продажу від 22.12.2010 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_5 (т.1, а.с.156-157), яка в подальшому продала це приміщення ТОВ "ПРИВАТОФИС" за договором купівлі-продажу від 11.03.2011 року (т.1, а.с.159-161).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що прокуратурою Одеської області було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_10 за ч.3 ст.365 КК України (т.1, а.с.249-251). На час розгляду справи у суді першої інстанції, а також у суді апеляційної інстанції досудове слідство по кримінальній справі триває, незважаючи на завершення всіх строків встановлених КПК України. Будь-якою додатковою інформацією щодо її стану учасники не володіють, долею її не цікавились, що підтвердили в суді апеляційної інстанції.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що оскільки прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації і під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів і продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою, то між ДВС та ОСОБА_2 був фактично укладений договір купівлі-продажу спірних нежилих приміщень. А оскільки відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане в порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 (переможець прилюдних торгів) та подальші власники спірних нежилих приміщень є добросовісними набувачами майна, яке у встановленому законом порядку було реалізовано на публічних торгах (т.1, а.с. 267-268).
З таким висновком суду погоджується колегія суддів та вважає за необхідним відхиляючи доводи апеляційної скарги зазначити наступне.
Щодо оцінки природи торгів, то вони зроблені з врахуванням правових висновків ВСУ, що були висловлені в постанові №6-116 цс 12 від 24 жовтня 2012 року. Щодо наявності перешкод для віндикації майна, то як вбачається з матеріалів справи, якщо виходити з того, що єдиною перешкодою для віндикації спірного майна було вибуття за волею власника, то факт скасування ухвали суду про визнання мирової угоди в процесі виконання може свідчити про вибуття майна поза волею власника (правова позиція ВСУ, висловлена в постанові № 6-52цс14 від 11 червня 2014 року). Втім наявність у представника позивача на момент укладання мирової угоди права на укладання мирової угоди та за відсутності спеціальної процедури узгодження порядку відчуження майна, яке є майном банку, в справі, яка розглядається створює ситуацію правової невизначеності, оскільки відсутній вирок суду щодо представника позивача, який діяв у вказаному процесі, щодо перевищення останнім своїх повноважень та/або зловживання своїм становищем.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позов ТОВ "Український промисловий банк" до ОСОБА_12, ОСОБА_13, за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_18, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ "ПРИВАТОФИС", ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі - продажу нежилих приміщень недійсними було залишено без розгляду ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2014 року. Вказана ухвала була скасована ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08.07.2014 року (т. 3, а.с. 48-49) за апеляційною скаргою ТОВ "ІК" "ІФГ Капітал", проте справа на момент розгляду справи в суді апеляційній інстанції не була розглянута.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 12 листопада 2013 року (суддя Загороднюк В.І.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" до ОСОБА_2, ВДВС Миколаївського РУЮ, Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", треті особи ОСОБА_13, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14, про визнання прилюдних торгів недійсними було залишено без розгляду (№ 1522/22033/2012 (н/п 2/522/1669/13)). Зазначена ухвала була залишена без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.11.2013 року (т. 3, а.с. 24-25).
Згідно з ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Між тим, спірне майно було реалізовано в порядку встановленому для виконанні судових рішень (т.1, а.с. 252-257), за результатами торгів було оформлено правоустановчі документи відповідачу ОСОБА_2, який в подальшому реалізував майно на підставі укладених цивільно-правових угод. Таким чином, наявні перешкоди передбачені законом для задоволення віндикаційного позову пред'явленого позивачем.
Виходячи з загального положення, що законність рішення суду першої інстанції перевіряється на момент його ухвалення, то слід також враховувати, що на момент прийняття рішення, яке оскаржується, тобто 27 лютого 2012 року не існувало будь-яких судових рішень щодо визнання торгів недійсними, як власно і на момент завершення перевірки рішення суду в апеляційному порядку. Відповідно у разі скасування торгів в судовому порядку, таке рішення у разі набрання законної сили може бути підставою для подачі заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси за нововиявленими обставинами.
Одночасно колегія суддів вважає за необхідним виключити посилання в рішенні суду абз.7 арк. 283 оборот, оскільки з врахуванням уточненого позову (т.1, а.с. 168-171) ця підстава не є предметом судового розгляду, відносилась до іншої справи, що розглядалась в суді, позов в якої було залишено без розгляду ((№ 1522/22033/2012 (н/п 2/522/1669/13)), проте висновок суду в цій частині може стати перешкодою для розгляду позову заявленого за цієї підставою (дійсність/недійсність) торгів (т.1, а.с. 399-404).
Інших доводів апеляційна скарга не містить. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2012 року зазначеним вимогам відповідає в зв'язку з чим колегія суддів на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє скаргу та залишає рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк", яка була частково підтримана його правонаступником - ТОВ "ІК "ІФГ Капітал" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2012 року - відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.І. Дрішлюк
Є.С. Сєвєрова
М.В. Процик