Справа № 22ц-0414\2009 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Семенченко О.М.

Доповідач: Редька А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М “ Я М    У К Р А Ї Н И

16 лютого 2009 року                                 місто Чернігів

А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Позігуна М.І.,

суддів - Губар В.С., Редьки А.Г.,

при секретарі - Рачовій І.І.,

за участі:  представник відповідача ОСОБА_1,                  

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою к\п "Господар" на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства "Господар" про визнання протиправними дій та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2008 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Варвинського комунального підприємства ”Господар”, визнано протиправними дії комунального підприємства ”Господар” про часткове припинення водовідведення у період з 7 листопада 2008 року до 18 грудня 2008 року у квартирі позивача, АДРЕСА_1, та стягнуто з комунального підприємства ”Господар” на користь ОСОБА_2 200 грн у відшкодування моральної шкоди.

         Рішенням суду встановлено, що к\п ”Господар” не виконав покладених на нього обов'язків щодо належної підготовки та укладення договору із споживачем про надання послуг з водопостачання та водовідведення оскільки наданий споживачу ОСОБА_2 20 травня 2008 року проект договору не містить істотних умов договору, зокрема не зазначено рахунку, на який вноситься плата, не визначено розмір пені, не заповнені інші пункти договору, і за таких обставин у підприємства не було правових підстав для припинення водовідведення у квартирі ОСОБА_2 з 7 листопада 2008 року і такими діями підприємство заподіяло споживачу моральну шкоду.

          В апеляційній скарзі відповідач, к\п ”Господар”, просить скасувати зазначене не рішення суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, суд не врахував, що ОСОБА_2 відмовився укласти договір з підприємством про надання послуг з водовідведення та водопостачання, мав заборгованість по оплаті наданих послуг, що давало право підприємству припинити надання послуг, і про це ОСОБА_2 разом з іншими боржниками було попереджено через засоби масової інформації. Крім того, в порушення вимог ЦПК України суд залучив співвідповідачем к\п ”Полтававодоканал”, але у рішенні не зазначив про відповідальність цього підприємства, також необґрунтовано застосував забезпечення позову, зобов'язавши підприємство поновити водовідведення, чим фактично наперед вирішив спір на користь позивача.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача належить до задоволення частково, рішення суду підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.

         За матеріалами справи встановлено, що споживачу ОСОБА_2 підприємством з 7 лютого 2008 року було припинено водовідведення з квартири. Як послався у судовому засіданні представник підприємства причиною припинення водовідведення стало ухилення споживача від укладення договору з підприємством на водопостачання та водовідведення і несплата споживачем більш ніж за три місяці за надані вже послуги у результаті чого станом на 31 жовтня 2008 року у споживача виникла заборгованість у розмірі 123,25 грн.

         Відповідно до ст.16 ч.4 Закону ”Про житлово-комунальні послуги” виконавець виробник зобов'язаний повідомити споживача не пізніше ніж за 10 днів про причини та строк перерви у наданні відповідних послуг.

         Зазначені вимоги закону підприємством не були дотримані при припиненні водовідведення і ОСОБА_2 не був належним чином попереджений у встановлений строк про причини та терміни припинення надання комунальних послуг. Посилання представника підприємства про повідомлення через районну радіомережу усіх боржників про можливе припинення надання послуг не можна вважати належним повідомленням оскільки у своєму інтерв'ю по мережі радіомовлення представник підприємства не називав жодного прізвища споживача, у т.ч. і прізвища ОСОБА_2, та не було визначено категоричної дати припинення водовідведення, а саме інтерв'ю мало загальний характер щодо усіх споживачів-боржників та можливості застосувати до них подібні заходи.

         За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що припиненням водовідведення з квартири ОСОБА_2 підприємство порушило права споживача на належне надання комунальних послуг і обґрунтовано визнав такі дії підприємства неправомірними і доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування рішення у цій частині.

         При вирішенні питання про стягнення 200 грн з підприємства на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди  суд неправильно застосував ст.1167 ЦК України як підставу для відшкодування моральної шкоди оскільки зазначена судом норма передбачає відшкодування моральної шкоди при виникненні поза договірними зобов'язаннями, а по справі встановлено, що між сторонами виник спір з договірних зобов'язань, між підприємством, що надає послуги та споживачем, і підстави для відшкодування моральної шкоди визначені Законом ”Про захист прав споживача” як на це посилався у позовній заяві і сам ОСОБА_2

         Відповідно до ст.4 Закону ”Про захист прав споживача” споживач має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

         По справі не встановлено обставин, що вчиненими підприємством дії припинення водовідведення з квартири були небезпечні для життя або здоров'я ОСОБА_2 чи інших мешканців квартири і за таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди.

         За обставин, коли суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди неправильно застосував матеріальний закон, рішення суду не можна визнати у цій частині законним, у цій частині рішення суду  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у частині відшкодування моральної шкоди.

         Керуючись ст.ст.307, 309 п.4, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд 

в и р і ш и в:

         Апеляційну скаргу Варвинського комунального підприємства ”Господар” задовольнити частково.

         Скасувати рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2008 року в частині стягнення 200 грн у відшкодування моральної шкоди та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до комунального підприємства "Господар" у частині відшкодування моральної шкоди.

         В іншій частині рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2008 року залишити без змін.

         Рішення набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

Головуючий:                                             Судді: