Справа № 359/1761/14 Головуючий у І інстанції Саган В. М.

Провадження № 22-ц/780/804/15 Доповідач у 2 інстанції Лащенко

Категорія 18 04.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

04 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Лащенка В.Д.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Сушко Л.П.,

при секретарі Лопатюк В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2014 року у справі за позовом комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання, -

встановила:

У червні 2014 року КПТМ "Бориспільтепломережа" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплопостачання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03 грудня 2010 року між КПТМ "Бориспільтепломережа" та ОСОБА_1 було укладено договір №1 на добровільне погашення заборгованості у розмірі 1668, 60 грн., за послуги з теплопостачання, які надавалися.

Відповідно до умов договору заборгованість розподілено на 12 місяців а саме, боржник зобов'язався щомісяця оплачувати по 139, 05 грн., та виставлені поточні нарахування (щомісячні нарахування). Також умовою даного договору було передбачено, що якщо на протязі 2-х місяців споживач не вносить оплати по договору та поточні нарахування, КПТМ "Бориспільтепломережа" розриває договір та передає позов до суду для примусового стягнення.

Посилаючись на вищенаведене, КПТМ "Бориспільтепломережа" просило суд стягути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1668, 60 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2014 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі КПТМ "Бориспільтепломережа" просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що з відповідачем не укладався договір про надання послуг з теплопостачання та ГВП, проте такі послуги фактично ОСОБА_1 надавалися.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за надані послуги з опалення та гарячого водопостачання, відповідач має заборгованість за період з листопада 2009 року по листопад 2010 року (а.с. 4). Остання оплата наданих послуг відповідачем була проведена у вересні 2010 року в сумі 136 грн. 75 коп.

З метою погашення боргу 03 грудня 2010 року між КПТМ "Бориспільтепломережа" та ОСОБА_1 було укладено договір №1 на добровільне погашення заборгованості в розмірі 1668,60 грн. за послуги з теплопостачання та ГВП(а.с.5). У вказаному договорі не зазначено, за який період утворився борг, тільки зазначається, що борг на 01 грудня 2010 року у ОСОБА_1 становить 1668 грн. 60 коп. В матеріалах справи відсутні відомості про виконання цього договору. Відповідно до листа на ім»я відповідача від 05 квітня 2011 року позивач повідомив про розірвання вказаного договору (а.с. 47).

Відповідно до вимог глави 19 ЦПК позовна давність- це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.. 261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має заборгованість за надані послуги в листопаді-грудні 2009 року та січні-листопаді 2010 року. Відповідач проводив часткову оплату за надані послуги в листопаді-грудні 2009 року та березні, липні-вересні 2010 року. Всього за цей період відповідно до розрахунку заборгованості сплачено відповідачем 1456, 51 грн., борг становить 1668 грн. 60 коп.

Як вбачається з договору на добровільне погашення заборгованості за послуги з теплопостачання та ГВП від 03 грудня 2010 року, відповідач визнав борг, який утворився в 2009-2010 роках.

Відповідно до вимог ст.. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Колегія суддів вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_1 визнав борг 03 грудня 2010 року, строк позовної давності по стягнення заборгованості за попередній період з теплопостачання починається заново.

Оскільки відповідач продовжував не сплачувати борг за теплопостачання, який утворився за попередній період, а позивач звернувся з позовом до суду тільки 18 червня 2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в позові за пропуском строку позовної давності. Про застосування такого строку відповідачем була подана заява, яка міститься в матеріалах справи.

Посилання у скарзі на те, що строк позовної давності перервався подачею заяви про видачу судового наказу, не можуть бути враховані, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України позовна давність перепивається у разі пред'явлення особою позову.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді