Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/313/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Доповідач Чорнобривець О. С.

УХВАЛА

Іменем України

03.02.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Чорнобривець О.С.

суддів - Потапенка В.І.

Черненко В.В.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 грудня 2014 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,-

встановила:

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 грудня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, ставить питання про повторний допит свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_11., ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також про призначення судово-психіатричної експертизи в Українському науковому-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 та її представник - підтримали доводи апеляційної скарги. Відповідач ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Судом правильно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є спадкоємцем майна після смерті свого батька ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право на яке в установленому законом порядку не оформлено.

Спадковим майном є житловий будинок по АДРЕСА_1, який належав померлому на підставі договору купівлі - продажу від 22.02.1973 року. У будинку разом з ОСОБА_10 проживали та зареєстровані ОСОБА_9 та її дочка, позивач у справі, ОСОБА_3

16 березня 2009 року ОСОБА_9 зробила заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за № 462, яким все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 померла, після її смерті відкрилась спадкова справа. Позивач ОСОБА_3 в силу положень ч.4 ст.1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину.

Звертаючись з позовом про визнання заповіту недійсним, позивач вказувала, що унаслідок тяжкої хвороби, в момент посвідчення заповіту волевиявлення її матері не було вільним, оскільки вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними в результаті тяжкої хвороби.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності, дійшовши висновку, що на час складання заповіту ОСОБА_9, з урахуванням хвороби, усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

За загальними правилами, встановленими ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 і 6 ст. 203 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров"я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

На обґрунтування рішення суд поклав пояснення свідків щодо обставин відносно предмету спору, даних щодо психічного стану здоров'я заповідача ОСОБА_9 на час укладення заповіту, що знайшло відображення у висновку судово-психіатричної посмертної експертизи, а також у листі головного лікаря Комунального закладу «Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини».

Відповідно до висновку судово - психіатричного експерта КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» ОСОБА_9 за життя не страждала психічним захворюванням та на момент складання заповіту 16.03.2009 року ознак психічного захворювання не встановлено з урахуванням перенесеної нею хвороби, а саме злоякісного новоутворення молочної залози в занедбаній формі. Могла усвідомлювати значення своїх дій та розумно керувати ними, діагноз встановлено клінічно, при огляді 28.04.2009 року.

З листа головного лікаря Комунального закладу « Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини » від 15 травня 2014 року за №382 видно, що померла ОСОБА_9 перебувала на обліку в КЗ «АЗП-СМ» з 25 грудня 2008 року по 06 травня 2009 року з приводу злоякісного новоутворення молочної залози в занедбаній формі ( пізнє звернення за медичною допомогою ). 06 травня 2009 року хворій був виписаний рецепт №829959 на опіоідний анальгетик трамадол для в/м'язового застосування 5% розчин 2 мл. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 померла, тому, як зазначено у лісті, стверджувати, що препарат міг викликати розлад свідомості, неможливо.

Таким чином, повно і всебічно досліджені та оцінені у сукупності обставини справи судом першої інстанції не дають підстав для висновку, що ОСОБА_9 через хворобу не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту.

Позивач відмовилася від заявленного у апеляційній скарзі клопотання про додатковий довит свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11., ОСОБА_7, ОСОБА_8

Згідно з ч. 1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: