Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/283/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Галицький В. В.

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

04.02.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Карпенка О.Л., Фомічова С.Є.

при секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2014 року, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Вільшанська державна нотаріальна контора Кіровоградській області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину і

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його матір ОСОБА_4, яка заповіла йому все належне їй майно. Заповіт був посвідчений 30 січня 2002 року Сухоташлицькою сільською радою Вільшанського району Кіровоградської області.

Після смерті матері залишилося спадкове майно, яке складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 4,28 га., розташованої на території згаданої сільської ради

Зазначив, що проживає в м. Запоріжжі і оскільки будучи інвалідом попросив відповідача, який є його братом, оформити на нього спадщину після смерті матері та віддав йому заповіт і державний акт.

Через деякий час відповідач зателефонував йому та повідомив, що з оформленням спадщини все нормально. У наступні роки відповідач щороку передавав йому харчові продукти, а тому вважав їх орендною платою за землю, але весною 2013 року дізнався, що брат оформив спадщину на себе.

Вважає, що відповідач ввів в оману його та нотаріуса яка оформляла спадщину, а тому свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.10.2006 року видане державним нотаріусом Вільшанської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_3 має бути визнане судом недійсним.

Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2014 року,у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

ОСОБА_2, який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 та його представника, які підтримали доводи скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Вирішуючи спір суд першої інстанції зазначив, що позивач знав про смерть спадкодавця, мав реальну можливість звернутись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, але не зробив цього. Оскільки спадщину прийняв інший спадкоємець за законом - ОСОБА_3, який отримав свідоцтво про право на спадщину, то підстав вважати, що відповідач ввів в оману позивача та визнавати зазначене свідоцтво недійсним немає.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, яка є матір'ю сторін.(а.с. 8)

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки № НОМЕР_1, площею 4,28 га, що знаходиться на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

За життя, а саме 30.01.2002 року, спадкодавець склала заповіт, яким все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, заповіла сину - ОСОБА_2 (а.с. 10).

Але, у визначений законом строк ОСОБА_2 спадщину не прийняв, у зв'язку з чим свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.10.2006 року отримав інший спадкоємець - ОСОБА_3.(а.с. 5)

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також у інших випадках, встановлених законом.

В роз'ясненнях викладених у п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року, N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що відпо-відно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнан-ня шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Як підставу визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину позивач зазначив введення його в оману братом - відповідачем у справі, який на його прохання оформити на нього спадщину повідомив, що зробив це, але оформив спадщину на себе.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Позивач на час відкриття спадщини проживав окремо від спадкодавця, а тому мав подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк визначений ст. 1270 ЦК України, що ним вчинено не було.

Згідно ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За таких обстави, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволенні позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що суд не дав належної оцінки показам свідків у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки чинний ЦК України пов'язує питання спадкування не з тим, чи мав претензії спадкоємець до іншого спадкоємця у зв'язку із спадщиною, а з тим, що для прийняття спадщини спадкоємцю, який не проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем, потрібно вчинити певні дії, а саме подати заяву до нотаріальної контори у визначені законом строки.

Також не мають правового значення і твердження викладені у скарзі про те, що не суд прийняв до уваги, що позивач довірив відповідачу допомогти йому оформити на нього спадщину, оскільки заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто, а не через довірену особу.

Стан здоров'я та непрацездатність позивача, про які на йому думку відповідач мав повідомити нотаріуса, теж не можуть бути підставою для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Наведене свідчить, що рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального процесуального права, а тому згідно ст. 308 ЦПК України зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржениою шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: