Справа № 353/293/14-ц
Провадження № 22-ц/779/335/2015
Категорія 30
Головуючий у 1 інстанції Лущак Н. І.
Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - Малєєва А.Ю.,
суддів: Васильковського В.М., Меленко О.Є.,
секретаря Мельник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення 3631 грн 00 коп. пенсійних виплат одержаних без достатніх правових підстав -
в с т а н о в и л а :
У березні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та просило стягнути з відповідача на свою користь 3631 грн пенсійних виплат, отриманих без достатніх правових підстав. Позовні вимоги обґрунтувало тим, що з 01.09.2013 відповідачу призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника згідно поданої ним заяви та документів. При призначені даної пенсії також враховувався стаж роботи з 01.06.1994 по 16.12.2000 ОСОБА_4 (годувальника) відповідно до записів у трудовій книжці. Зі слів позивача, в ході проведення аудиту зроблено запити щодо стажу роботи годувальника в дитячому садку № 72 комбінованого виду Виборзького району м. Санкт-Петербурга. Як зазначає позивач, у відповідь на подані запити з управління ПФР в Виборзькому районі м Санкт-Петербурга надійшов лист за № 04/2895 від 10.12.2013 та довідка про те, що ОСОБА_4 за період з 1994 року по 2000 рік в штаті працівників не значився. Оскільки вказаний період роботи годувальника не підтвердився, то ОСОБА_3 не мав права на отримання пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_4 З огляду на викладене, в період з 01.09.2013 по 31.12.2013 включно, відповідачем отримано пенсійні виплати без достатніх правових підстав у розмірі 3631 грн. Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі повідомляло відповідача про виявлені переплати пенсії, однак згідно заяви від 25.02.2014 він відмовляється повернути вказані кошти.
Заочним рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2014 року в задоволенні позову Управління до відповідача відмовлено (а.с. 33-34).
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області відмовлено, а вищевказане рішення залишено без змін (а.с. 50-51).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 вересня 2014 року касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2014 року та Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2014 року скасовано, оскільки суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили чи є в діях ОСОБА_3 ознаки, передбачені ст. 1215 ЦК України, для повернення безпідставно набутих коштів (а.с. 65-66).
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року у задоволенні позову скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі відмовлено.
Позивач Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі оскаржило вказане рішення в апеляційному порядку. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт з посиланням на ч. 1 ст. 36, та ч.1 ст. 32 Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що на виконання наведених норм закону, враховуючи наявність загального стажу 12 років 3 місяці 25 днів згідно записів трудової книжки померлого, відповідачу була призначена пенсія по втраті годувальника. Як вказує апелянт, під час проведення аудиту головним спеціалістом Управління отримано відповідь на запити щодо стажу роботи годувальника від Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Виборзькому районі м. Санкт-Петербург, де вказано, що ОСОБА_4 за період з 1994 по 2000 рік в штаті працівників відсутній. Таким чином, ОСОБА_3 отримано пенсійні виплати в розмірі 3631 грн без достатніх правових підстав. Вказане, на думку позивача, свідчить про понесення бюджетом Пенсійного фонду України позацільових витрат, які відповідач категорично відмовляється добровільно повернути, що свідчить про його недобросовісність. Оскільки ОСОБА_3 припинена виплата пенсії з причини не підтвердження стажу, Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі позбавлене можливості утримати своїм рішенням виплачені суми.
Просить скасувати рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 3631 грн пенсійних виплат, отриманих без достатніх правових підстав.
У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити з указаних у ній мотивів.
Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.
Згідно матеріалів справи, 04.10.2013 ОСОБА_3 звернувся в Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі (далі - Управління ПФУ в Тлумацькому районі) із Заявою про призначення пенсії по втраті годувальника (а.с. 6).
Згідно копії Розпорядження 137262 від 07.10.2013 Управління ПФУ в Тлумацькому районі відповідачу було призначено пенсію по втраті годувальника з 01.09.2013 (а.с. 7).
З копії Трудової книжки НОМЕР_1 померлого годувальника ОСОБА_4 вбачається, що з 01.06.1994 по 16.12.2000 він працював охоронцем в дитячому садку № 72 Виборзького району м. Санкт-Петербурга (а.с. 9-11, 93-96).
Відповідно до копії Листа № 04/2895 від 10.12.2013 та Довідки № 21 від 04.12.2013 Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Виборзькому районі м. Санкт-Петербурга ОСОБА_4 за період з 1994 року по 2000 рік в штаті працівників вищевказаної установи не значився (а.с. 12-14).
Розпорядженням Управління ПФУ в Тлумацькому районі №137262 від 20.01.2014 відповідачу припинено виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника (а.с. 15).
Згідно копії Розрахунку переплати пенсії по пенсійній справі № 137262 розмір переплати за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року становить 3631 грн. 00 коп. (а.с. 16).
Відповідно до копії Заяви від 25.02.2014 ОСОБА_3 відмовився повернути зазначені вище кошти (а.с. 17).
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).
Таким чином, законом встановлені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Суд першої інстанції, враховуючи положення вказаних статей, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 48 КЗпП України, а також на основі сукупності наданих сторонами доказів, дійшов до обґрунтованого висновку про виплату пенсії відповідачу Управлінням ПФУ в Тлумацькому районі за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 добровільно, за відсутності зловживань та недобросовісності з боку відповідача, а тому підстави для стягнення надміру виплаченої пенсії відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на те, що судом не встановлено факту недобросовісності відповідача, а нарахування пенсійних виплат здійснювалося відповідно до відомостей трудової книжки померлого ОСОБА_4
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, тому, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі Івано-Франківської області - відхилити.
Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Ю. Малєєв
Судді: В.М. Васильковський
О.Є. Меленко