ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2015 року Справа № 904/3040/14
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши
касаційну скаргу Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал"
Дніпропетровської обласної ради
на рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 07.07.2014 р. та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р.
у справі № 904/3040/14 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал"
Дніпропетровської обласної ради
до Дніпропетровського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України
про скасування рішення
за участю представників:
КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради - Кармазін Л.Л., Наумчик Л.В.;
Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - Новицький М.З.;
в с т а н о в и л а :
Комунальне підприємство "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.03.2014 р. № 15/01-14/04-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неповне з'ясування відповідачем обставин справи (т.1 а.с.2-4).
Відповідач у справі - Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на позовну заяву заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що висновки, викладені у рішенні, повністю відповідають обставинам справи, крім того, рішення відповідає чинному законодавству України (т.1 а.с.62-68).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1 а.с.128-136).
Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності доказів вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого ч. 1 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в межах м. Жовті Води, шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014 р. залишено без змін (т.1 а.с.194-196).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлений позов задовольнити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.3-6).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку судами встановлені наступні обставини.
Рішенням Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.03.2014 р. № 15/01-14/04-14 у справі № 102/04-10-1/13 визнано КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради суб'єктом господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку централізованого водопостачання та водовідведення в 2012-2013 роках в межах території міста Жовті Води, де розташовані діючі мережі, що знаходяться на обслуговуванні Підприємства; визнано дії КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради щодо укладання договорів водопостачання та водовідведення з населенням будинків садибного типу на подачу питної води та відведення стічних вод в приватному секторі та на подачу питної води та відведення стічних вод житлового фонду міста, умови яких не відповідають вимогам нормативно-правових актів та можуть ущемляти інтереси споживачів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначеним ч. 1 ст. 13 цього Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку централізованого водопостачання та водовідведення, шляхом ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку; за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" накладено штраф у розмірі 50 000 грн.; зобов'язано КП "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради привести договори на водопостачання та водовідведення з населенням будинків садибного типу, на подачу питної води та відведення стічних вод в приватному секторі та на подачу питної води та відведення стічних вод житлового фонду міста у відповідність до вимог законодавства про захист економічної конкуренції та нормативно-правових актів.
Предметом спору у даній справі є дійсність зазначеного рішення.
Судами обгрунтовано не прийняті до уваги доводи позивача та відмовлено у задоволенні позову.
Так, в оскаржуваному рішенні відповідачем встановлено, що позивач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на території міста Жовті Води, де розташовані діючі мережі, які знаходяться на обслуговуванні підприємства. Характерною особливістю взаємодії попиту і пропозиції на ринках централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є неможливість переміщення попиту географічно, оскільки необхідною умовою отримання зазначених послуг є приєднання внутрішньо будинкових мереж водопостачання та водовідведення споживачів до водопровідних та каналізаційних мереж позивача. За межами цих мереж користування послугами, що надаються позивачем, є неможливим. Ринок централізованого водопостачання та водовідведення, в період з 2012 року по 2013 рік, відповідно до ст. 5 Закону України "Про природні монополії" перебуває у стані природної монополії, при якому на вказаному ринку, внаслідок технологічних особливостей, конкуренція відсутня, в результаті чого потенційні конкуренти у позивача відсутні. Суб'єкти господарювання на території міста Жовті Води, які надають послуги водопостачання та водовідведення не виявлені. Відсутність конкурентів обумовлена обмеженістю можливостей доступу щодо надання цих послуг та наявністю бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, зокрема через отримання ліцензії, строки будівництва нових мереж водопостачання та водовідведення в зазначених територіальних межах.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку в нього немає жодного конкурента.
Таким чином, судами встановлено, що позивач за результатами діяльності в 2012-2013 роках займає монопольне (домінуюче) становище на ринку централізованого водопостачання і водовідведення на території міста Жовті Води в межах діючих мереж, що знаходяться на його обслуговуванні, оскільки на цьому ринку в нього немає жодного конкурента.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець, в даному випадку ним виступає позивач, зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Споживач, в свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно інформації, наданої позивачем у листі № 6424 від 02.09.2013 р., на виконання ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивач укладає зі споживачами категорії населення договори на водопостачання та водовідведення будинків садибного типу 2012 рік (договір № 1), на подачу питної води та відведення стічних вод в приватному секторі 2013 рік (договір № 2), на подачу питної води та відведення стічних вод житлового фонду міста 2013 рік (договір № 3).
Статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг.
Даною нормою передбачено, що крім істотних умов договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" затверджено типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 р. № 933.
В оскаржуваному рішенні відповідачем встановлено, що в договорах, які укладає позивач зі споживачами, істотні умови, визначені ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", викладені не в повному обсязі та суперечать вимогам Типового договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".
Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
В силу ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Судами встановлено, що, зокрема, всупереч вимог діючого законодавства України, пунктом 14.1 договору № 1, договору № 2 та договору № 3 визначено право позивача припиняти надання послуг у разі прострочення оплати понад 3 місяці, до ліквідації заборгованості та оплати споживачем робіт з припинення та відновлення надання послуг.
При цьому, нормативно-правові акти, якими регулюються взаємовідносини між виконавцем та споживачами на ринку надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення не передбачають відключення споживачів категорії населення від мереж водопостачання при наявності заборгованості за спожиті послуги.
Враховуючи наведене, дії позивача є порушенням конкурентного законодавства, передбаченим ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а рішення відповідача є законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального права, а тому відсутні підстави, передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання його недійсним.
В силу ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи зазначене, підстав для зміни чи скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2014 р. у даній справі, немає.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. у справі № 904/3040/14 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства "Жовтоводський водоканал" Дніпропетровської обласної ради - без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Студенець В.І.