Справа №2-106/2008 p.

РІШЕННЯ

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

13 лютого 2008 року.                                Савранський районний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді     Прібилова В.М.,

при секретарі                        Ревенко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Саврань справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Шлюб перший. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яка знаходиться на утриманні позивачки.

ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовою заявою про розірвання шлюбу, в якій вказує, що на протязі всього періоду знаходження в шлюбі між ним та відповідачкою по­стійно виникали спірні питання про взаємовідносини між жінкою та чоловіком, у кожно­го були свої міркування по даному питанню, у подружжя відсутні спільні інтереси, несу­місність характерів, у зв'язку з чим в січні 2007 року їхні сімейно-шлюбні стосунки при­пинилися, сторони стали проживати окремо. Вказана поведінка як його так і відповідачки призвела до того, що позивач залишив сім'ю і переїхав на постійне місце проживання в м. Білгород - Дністровськ Одеської області. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що він неод­норазово намагався примиритися з відповідачкою, але позитивних наслідків це не дало. Позивач на примирення категорично не згодний, просить розірвати шлюб, справу роз­глянути за його відсутності, згоден щоб дитина залишилася на вихованні ОСОБА_2ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала повністю і пояснила, що від шлю­бу з позивачем має неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. З січня 2007 року їхні сімейно-шлюбні відносини припинилися, відпо­відачка з позивачем проживають окремо, кроків на примирення не здійснюють. Причи­ною припинення шлюбних відносин стало те, що позивач матеріально не забезпечував сім'ю, не мав постійного місця роботи, в результаті чого в сім'ї виникали постійні сварки. Відповідачка на розірвання шлюбу згодна, на примирення категорично не згодна, про­сить дитину залишити на її вихованні.

Вислухавши пояснення відповідачки, прийнявши до уваги думку позивача, викла­дену ним у заяві, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволен­ню за таких підстав: сторони припинили шлюбні стосунки в січні 2007 року, проживають окремо, кроків до примирення не здійснюють. Причиною припинення шлюбних стосун­ків стали непорозуміння в сімейних відносинах, різні погляди на життя, несумісність ха­рактерів. Сторони на примирення категорично незгодні, просять розірвати шлюб.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що причини, які спонукали позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї стали неможливими, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та їхньої неповнолітньої дитини, в даний час шлюб носить формальний характер і перешкод для його розірвання немає.     

На підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 110, 112, 180-183, 191 Сі­мейного кодексу України, статтями 10, 11, 60, 79, 209, 213-215, 218 ЦПК України, -

вирішив:

1.   Розірвати шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року відділом РАГСу Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис НОМЕР_1.

2.   Залишити на вихованні ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, до її повноліття.

3. Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави держмито в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян при видачі свідоцтва про розі­рвання шлюбу органом РАГСу. ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом деся­ти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається про­тягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд, що по­становив рішення.