Справа № 1-30/2008 року.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

19 лютого 2008 року.                                 Савранський районний суд Одеської області

в складі:     головуючого - судді       Прібилова В.М.,

при секретарі                                      Бершадській О.А.,

з участю прокурора                           Ковальчук Т.В.,

адвоката розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань справу про об­винувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с Осички Савранського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина Украї­ни, неодруженого, освіта середня, непрацюючого, раніше судимого: засуджений вироком Савранського районного суду Одеської області від 7 грудня 2005 року по ст. 164 ч. 1 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з однорічним іспитовим строком, судимість погаше­на, обвинуваченого по ст. 164 ч. 1 КК України, -

встановив:

Відповідно до виконавчого листа, виданого на підставі рішення Савранського ра­йонного суду Одеської області від 3 жовтня 2002 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ро­ку народження, починаючи з 5 вересня 2002 року по день повноліття дитини. ОСОБА_1, маючи реальну можливість сплачувати аліменти на утримання дитини, злісно ухи­ляється від їх сплати. На час надходження справи до суду заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів, станом на 25 листопада 2007 року, складає 4367 грн. 75 коп.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати вста­новлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів) ґрун­туються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної кримінальної справи.

Підсудний ОСОБА_1у судовому засіданні винним себе в скоєнні злочину ви­знав повністю і пояснив, що, дійсно, за рішенням Савранського районного суду він зо­бов'язаний платити аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповно­літньої доньки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. По листопад 2003 рік включно, він працював, і аліменти вираховувалися із його заробітної плати. Піс­ля звільнення аліменти платив нерегулярно, на іншу роботу не влаштувався, хоча мав ре­альну можливість це зробити, підсобного господарства не веде. Не дивлячись на неодно­разові роз'яснення судового виконавця про те, в разі злісного ухилення від сплати аліме­нтів може бути поставлене питання про порушення стосовно нього кримінальної справи - ОСОБА_1спочатку ніде не працював, близько року хворів, після влаштувався на роботу, неофіційно працював на комбайні, отримував 5000 грн. у місяць, потім працював в лісництві, однак заходів щодо погашення заборгованості по сплаті аліментів не вживав. Із сумою заборгованості по сплаті аліментів підсудний згодний, кається в скоєному, за­певняє суд, що найближчим часом погасить заборгованість по сплаті аліментів, буде своєчасно і в передбачених законом розмірах платити аліменти на утримання дитини до її повноліття.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину підтверджується: поданням відділу державної виконавчої служби Савранського районного управління юстиції Одеської області (а. с. 3-4), копією виконавчого листа (а. с. 5), копією акта держав­ного виконавця (а. с. 6), довідкою ЮГРУ "ПриватБанк" про заборгованість (а. с. 9), дові­дкою Савранського районного центру зайнятості (а. с. 10), довідкою відділу державної виконавчої служби про заборгованість по сплаті аліментів (а. с. 11).

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину доведена по­вністю, а дії підсудного правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів).

Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.

Суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 76, 164 ч. 1 КК України, статтями 321, 324, 328-339 КПК України Савранський районний суд Одеської області, -

присудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаче­ного ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмежен­ня волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому дворічний іс­питовий строк, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та пе­ріодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.