Справа № 2-А-49/2008

ПОСТАНОВА

Іменем  України

21 лютого 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., суддів Дробинського О.Е., Висоцької Г.А. при секретарі - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі  суду в м. Вознесенську адміністративну справу за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради,   Кабінету Міністрів України про захист соціальних прав шляхом визнання бездіяльності противоправною та зобов'язання здійснити перерахунок розміру державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку та забезпечити її виплату.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року позивачіОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду із позовами до управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради (надалі - відповідач-1), Кабінету Міністрів України (надалі - відповідач-2) про захист соціальних прав шляхом визнання бездіяльності противоправною та зобов'язання здійснити перерахунок розміру державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку та забезпечити її виплату .

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначали, що є отримувачами державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, яким відповідач управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради призначив в 2007 році та проводив нарахування цієї державної допомоги у розмірі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України" і виплату за рахунок коштів Державного бюджету.

Посилаючись на те, що відповідач-1 з 09.07.2007року у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційним положення абзацу третього частини другої статті 56 цього Закону не призначив державну допомогу у розмірі, передбаченому Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Законом України від 18.01.2001 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а відповідач -2 Кабінет Міністрів України не виділив кошти на ці цілі, позивачі просили позов задовольнити.

Враховуючи, що предметом оскарження не є бездіяльність стосовно певного з позивачів або обставинами, що стосуються виключно певного позивача, суд визнав згадані позови однорідними.

З урахуванням цього, а також позиції позивачів, що полягає у об'єднанні зусиль з метою відстоювання своїх соціальних прав, суд ухвалив про об'єднання згаданих позовів в одному провадженні.

В судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги. ПозивачкаОСОБА_1 в судове засідання не зявилася.

Представник відповідача - управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради - в судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмове заперечення на позов, зазначаючи, що після прийняття рішення Конституційним Судом України по справі про соціальні пільги змін в Державний бюджет України щодо механізму встановлення розміру державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку та зміни розміру субвенцій до місцевих бюджетів для покриття витрат на виплату цієї державної допомоги внесено не було, що унеможливлює реалізацію права на перерахунок державної допомоги.

Представник відповідача - Кабінету Міністрів України - в судове засідання не з'явився, судом належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що позивачі є отримувачами державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, яким відповідач управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради призначив в 2007 році та проводив нарахування цієї державної допомоги у розмірі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України" - різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 90 грн. для незастрахованих осіб та не менш як 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.

З 09.07.2007року у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційним положення абзацу третього частини другої статті 56, пункту 7 статті 71 цього Закону управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради при зверненні позивачів не призначило державну допомогу у розмірі, передбаченому Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а відповідач -2 Кабінет Міністрів України не виділив кошти на ці цілі шляхом підготовки проекту закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та при прийнятті Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" не передбачив бюджетне призначення на взяття зобов'язань для виконання Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року щодо соціальних гарантій зазначеної категорії громадян.

Інше (додаткове) правове регулювання відносин, ніж передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", встановлено діючими законами.

Так, згідно ст.15 Закону України від 21.11.1992 року "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей 6 років. Розділом 8 "Прикінцеві положення" цього Закону встановлено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачений ст.15 визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

У відповідності до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога по догляду за дитиною надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму,   встановленого законом. Розділом 9 "Прикінцеві положення" цього Закону передбачено:

·  до приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону;

·  до стабілізації економічного становища в Україні розмір витрат, передбачених ст.43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму.

Таким чином, щодо правовідносин, що виникли у зв'язку з прийняттям 09.07.2007 року рішення Конституційним Судом України мають застосовуватись вказані закони України. Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ним рішення про їх неконституційність.

В 2007 році зазначений вид допомоги виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів і заперечення відповідача щодо відсутності бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивачів є необгрунтованим, оскільки невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для виплати не є підставою для виправдання. В даному випадку, в національному законодавстві мають бути визначені межі та спосіб здійснення відповідного права органів державної влади діяти з метою забезпечення громадян мінімальним ступенем захисту, на який вони, згідно з принципом верховенства права, мають право в демократичному суспільстві. Бездіяльність щодо реалізації права позивачів на перерахунок розміру державної допомоги є порушенням, в результаті недотримання державою в особі відповідача Кабінету Міністрів України своїх позитивних обов'язків (це такий обов'язок, коли держава повинна діяти таким чином, щоб захистити соціальні права людини), що створило для позивачів ситуації непевності стосовно реалізації ними зазначеного права.

Тому, доводи відповідача про відсутність механізму перерахунку розміру державної допомоги, не можуть бути підставою для невиконання вимог законів. Виходячи з принципу верховенства права , який забороняє суду відмовляти в захисті порушеного права людини і зобов'язує суд поновити порушене право, навіть у випадку, якщо в нормах матеріального права такого не передбачено, позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, керуючись ст.ст. 156-161 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати противоправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради з 09.07.2007 року щодо перерахунку та виплати позивачам державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради здійснити перерахування з 09.07.2007 року ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку.

Визнати противоправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо забезпечення проведення виплат позивачам перерахованої державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку, у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень абзацу третього частини другої статті 56, пункту 7 статті 71 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", що визнані неконституційними та зобов'язати забезпечити виплату ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 перерахованої з 09.07.2007 року державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в апеляційний адміністративний суд Одеської області через міськрайсуд з дня її оголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів і апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.