Справа № 570/5444/14-к

номер провадження 1-кп/570/267/2014

В И Р О К

іменем України

27 листопада 2014 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Коробова С.О.,

при секретарі судового засідання Данчук Л.А.,

з участю прокурора Чопа Ю.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42014180490000066 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне Рівненської області, громадянина України, який має повну середню освіту, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, військовозобов'язаного, який є сержантом, водієм 2 відділення 1 взводу охорони 1 роти охорони військової частини В0113, раніше не судимого, який проживає по АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 402 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 31 серпня 2014 року приблизно о 16 годині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, поблизу залізничної станції завантаження "Любомирськ" (с. Нова Любомирка, Рівненський р-н) відкрито відмовився виконати наказ начальника - військового комісара Рівненського обласного військового комісаріату №5 від 30.08.2014 року про здійснення перевезення залізничним транспортом в район призначення, про що відкрито заявив в категоричній формі перед строєм.

11 листопада 2014 року між прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону Чопом Ю.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, переконавшись у добровільності укладення угоди, вважає, що укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам законодавства, оскільки: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та іншим Законам; слідчими органами правильно дана правова кваліфікація дій обвинуваченого; умови угоди відповідають інтересам суспільства та принципам гуманізму; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; є всі обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди було добровільним; обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов'язання; є всі фактичні підстави для визнання винуватості, узгодженні сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Таким чином, дії ОСОБА_1 у виді відкритої відмови виконати наказ начальника вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 402 КК України як непокора.

У підготовчому засіданні обвинувачений, якому зрозумілі права та наслідки укладення угоди, безумовно та беззастережно пояснив про повне визнання вини та всіх фактичних обставин інкримінованого йому злочину.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначено покарання за ч. 1 ст.402 КК України у виді службових обмежень для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням в дохід держави 15% від суми грошового забезпечення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 402 КК України.

Судом перевірено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

На підставі пояснень обвинуваченого судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Визначене сторонами покарання відповідає принципам призначення покарання та вимогам Закону.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний сприяв розслідуванню та судовому розгляду справи. Даних про обставини, що негативно характеризують підсудного матеріали справи не містять. Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374, 475 КПК України, суд -

з а с у д и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 листопада 2014 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону Чопом Ю.В.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.402 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням в дохід держави 15% від суми грошового забезпечення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя Коробов С.О.