УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р. Справа № 876/11049/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.

суддів: Довгополова О.М., Макарика В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2014 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (далі - УПФУ в м. Тернополі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Управління Державної казначейської служби України в м. Тернополі, в якому просив визнати неправомірними дії УПФУ в м. Тернополі щодо відмови в поверненні йому помилково сплачених грошових коштів у сумі 5 700 грн., а саме 1% збору на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов»язати УПФУ в м. Тернополі повернути йому помилково сплачені грошові кошти в розмірі 5 700 грн..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі Закону України «Про збір на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» обов»язок зі сплати збору на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування не покладається на осіб, які придбавають житло вперше. Тому сплачені позивачем кошти в розмірі 5 700 грн. помилково сплачені та підлягають поверненню.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області 08.05.2000 року) збору на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна - у розмірі 5700,00 грн. (п»ять тисяч сімсот гривень), сплаченого згідно квитанції №3871.358.1 від 30 квітня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, УПФУ в м. Тернополі оскаржило його в апеляційному порядку, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що УПФУ в м. Тернополі не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлене можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Представлений позивачем Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності не може вважатись достатнім для обґрунтування вимог позивача, оскільки зазначений витяг підтверджує лише факт нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, а не факт придбання позивачем житла вперше, а також ним не представлено підтверджуючих документів про належне йому нерухоме майно.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 30 квітня 2014 року позивачем укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №2192 (а.с. 9-10).

Судом також встановлено, що перед укладенням вищезазначеного договору купівлі - продажу квартири ОСОБА_1, згідно з квитанцією №3871.358.1 від 30 квітня 2014 року сплатив збір на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу майна у розмірі 5 700 грн. (а.с.5).

30.04.2014 року позивач зареєстрував право власності на вищезазначену квартиру та одержав витяг про державну реєстрацію права власності серії ЕАМ №768278, номер запису про право власності ОСОБА_1 - 5525572 (а.с.11).

25.06.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі із заявою щодо повернення сплаченого ним збору на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 5 700 грн.

Листом за №13607/02 від 26.06.2014 року УПФУ в м. Тернополі відмовило позивачу у поверненні йому збору на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна, посилаючись на відсутність для цього правових підстав та інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно (а.с. 8).

Так, порядок справляння та використання збору на обов»язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об»єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України

Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону об»єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі - продажу такого майна.

Також статтею 3 встановлено, що платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов»язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

На обов»язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об»єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (п. 10 ст. 4 Закону).

Як видно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб»єкта Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області від 28.10.2014 року №28724390, що єдиним зареєстрованим за позивачем на праві власності об»єктом нерухомості є квартира АДРЕСА_1, придбана позивачем за договором купівлі - продажу від 30.04.2014 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу від 30.04.2014 року), то при оформленні документів він безпідставно (помилково) сплатив збір на обов»язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ними майна, а тому має право на повернення суми сплаченого ними збору на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування - як помилково сплаченого, за відсутності обов»язку здійснювати такий платіж.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі №819/1256/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.Я. Макарик