Справа № 22ц-1640/2008      Головуючий у І інстанції Фісунов А.Л.

Категорія 6      Доповідач Приходченко А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петренко І.О.

суддів  - Приходченко А.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Шило С.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Ленінська районна у місті Дніпропетровську рада, про усунення перешкод у користування домоволодінням,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просила зобов'язати відповідача усунути їй перешкоди у здійсненні права користування належним їй домоволодінням АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованих на території його домоволодіння на межі ділянок душу, туалету, сараю, гаражу, зливної ями, паркану.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2007 р. відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що суд не дав належну оцінку актам обстеження її земельної ділянки та будівель, відповідям Ленінського райвиконкому та інспекції Держархбудконтролю про наявність порушень при самочинному зведенні відповідачем споруд, суд не звернув увагу на те, що межі земельної ділянки були визначені судом ще у 1985 році, не була проведена експертиза запропонована та призначена судом.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог, суд виходив з відсутності доказів відносно того, що самочинно збудовані відповідачем споруди перешкоджають позивачці у здійсненні права користування своїм майном чи завдають шкоди її власності. Суд також зазначив, що неможливо встановити порушення меж, оскільки вони не встановлювались землевпоряджувальним органом.

Погодитись з такими висновками не можна, оскільки вони не відповідають матеріалам справи, рішення постановлене з порушеннями процесуального закону, судом не виконані вказівки суду апеляційної інстанції.

В ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.09.2005 p., якою скасоване рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2005 p., зазначалось, що судом не була дана оцінка наявним у справі відповідям Ленінського

райвиконкому та інспекції Держархбудконтролю на звернення ОСОБА_1, які стосуються цього спору, не розглянув питання про дотримання сторонами меж.

При новому розгляді справи суд фактично не прийняв до уваги ці висновки та мотиви, які були підставою для скасування попереднього рішення і були обов'язковими для суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 311 ЦПК України.

Погоджуючись з наявністю на земельній ділянці відповідача самочинно збудованих з порушенням встановлених норм споруд, суд зазначив, що позивачка не надала доказів про порушення її прав користування своїм майном.

При цьому суд в порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України не сприяв виконанню своєї ж ухвали від 06.03.2006 р. про призначення судової технічно-будівельної експертизи /а.с. 111-118/.

Посилаючись на відсутність у сторін правовстановлюючих документів на земельні ділянки, судом не було досліджено наданий відповідачем план земельної ділянки АДРЕСА_2 з зазначеними спорудами розміщеними на межі його ділянки суміжної з ділянкою позивачки, план земельної ділянки позивачки та не дослідив порядок розподілу земельної ділянки в домоволодіння АДРЕСА_2 відповідно до рішення суду від 26.03.1985 р. /а.с. 105, 135, 140/.

Наведені обставини є підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ч. 2 ст. 311 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.