ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" лютого 2015 р.Справа № 916/4832/14
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Брагіної Я.В.
секретаря судового засідання Галюк Т.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився ( був присутній у засіданнях суду 19.12.14. та 14.01.15. Передерій С.М. згідно довіреності за №740 від 18.06.2014р.);
від відповідача: Радєв М.Г. згідно довіреності за № 77 від 12.01.2015р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Південна залізниця" (м. Харків);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙН УКРЕЙН" (м. Одеса);
про стягнення 9394,00 грн. штрафу
У засіданні суду оголошувалась перерва, а саме: з 14.01.2015р. до 02.02.2015р. на підставі ст.77 ГПК України.
01.12.2014р. Державне підприємство „Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу „Харківська дирекція залізничних перевезень" державного підприємства „Південна залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРЕЙН УКРЕЙН" про стягнення 9394,00 грн. штрафу.
Ухвалою суду від 02 грудня 2014р. порушено провадження у справі № 916/4832/14 за зазначеним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В попередніх судових засіданнях підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві. Заперечував проти зменшення штрафу, бо відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виняткові обставини для зменшення штрафу.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, а також просив зменшити розмір штрафу, оскільки позивачу не причинені збитки, а відповідач знаходиться в тяжкому фінансовому становищі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
18 червня 2014 року зі станції Білозір'я Одеської залізниці на станцію Водолага Південної залізниці прибув вагон №58564220, вантажовідправником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРЕЙН УКРЕЙН".
При прибутті вагону №58564220 на станцію призначення Водолага було встановлено факт неправильного зазначення коду одержувача, а саме: виявлено, що відправником в накладній №40061426 у графі „Одержувач" вказано ДП „Стрийський вагоноремонтний завод", код 2836, який не відповідає дійсності, оскільки згідно реєстраційної карти клієнта код вантажовласника ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" - 7984.
Про невідповідність коду вантажоодержувача на станції Водолага Південної залізниці складено акт загальної форми ГУ-23 від 19.06.2014р. №85 та надіслано телефонограму-повідомлення №43 від 19.06.2014р. на станцію відправлення Білозір'я Одеської залізниці, в якому повідомлялось про неправильне зазначення вантажовідправником коду одержувача в накладній №40061426 вагону №58564220, з проханням уточнити інформацію.
Зі станції Білозір'я Одеської залізниці надійшла телефонограма-відповідь від 19.06.2014р. №15, в якій зазначалось, що вантажоодержувачем необхідно вважати ДП „Стрийський вагоноремонтний завод", код 7984 (а.с.9).
Відповідно до ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України „Про залізничний транспорт", а саме ст.3 Закону визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України „Про транспорт", Закону України „Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок та умови перевезень для всіх юридичних осіб і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту), на підставі якого затверджені Міністерством транспорту України Правила перевезень вантажів (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Відповідно до ст. 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
У відповідності до ст. 23 Статуту відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно Правил оформлення перевізних документів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил, в тому числі графу „Одержувач", та в яких вказується точне та повне найменування одержувача, адресу та його код. Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених у накладній. Залізниця має право перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.
Накладна згідно з Правилами оформлення перевізних документів може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно з даними, зазначеними в накладній №40061426, провізна плата складає 1878,80 грн.
Відповідно вимог п.5.5 „Правил оформлення перевізних документів" Правил перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. за №863/5084, якщо під час перевезення вантажу буде виявлено неправильтне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту.
За приписами ст. 122 Статуту залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
З вразхуванням вимог ст. 118. Статуту залізниць, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Для засвідчення невідповідності обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодерувача, під час залізничних перевезень фіксується комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту залізниць).
Як суд зазначав вище, про неправильність коду вантажоодержувача зазначеного відповідачем у накладній №40061426 свідчить акт загальної форми 19.06.2014р. №85 складеного станцією призначення Водолага Південної залізниці. Провізна плата, зазначена в накладній становить 1878,80грн.
Отже, штраф за неправильне зазначення відповідачем коду вантажоодержувача становить 9394,00 грн.
16 вересня 2014 року позивач направив відповідачу претензію №ДН-2-07-11/661 з вимогою сплатити штраф у сумі 9394,00грн., яку останній залишив без відповіді та без задоволення.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Суд не приймає доводи відповідача, бо вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, актом загальної форми №ГУ-23 від 20.06.14. ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць і іншими.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Крім того, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафу до 1878,80грн., бо останнім не надано доказів, які б підтверджували винятковості випадку для зменшення розміру штрафу. А відповідно до ст. 83 ГПК України, суд у виняткових випадках може зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
За приписами ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України також суд має право зменшити розмір штрафу, а не його обов'язок.
Така ж правова позиція і Вищого господаорського суду України, викладена у постанові від 15.07.14. у справі №904/911/14.
Суд не приймає до уваги справки надані відповідачем у підтвердження заявленого клопотання, тому що вони складені в односторонньому порядку, із яких неможливо встановити в зв'язку із чим проводилось скорочення штатних одиниць та на підставі яких доказів існує кредиторська заборгованість у відповідача.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Разом з тим, витрати пов'язані з відрядженням представника позивача до суду, в зв'язку із розглядом справи суд задовольняє частково та стягує із відповідача 442,25грн. зазначених витрат, оскільки, як свідчать накази №181/8 від 09.12.14. та №184/6 від 29.12.14. відповідача, представник останньогго направлявся для участі в Господарському суді м. Одеси ще по інших справах.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРЕЙН УКРЕЙН" (65014, Одеська обл., м. Одеса, Лідерсівський б-р, буд. 5, оф. 6, код 34673821) на користь Державного підприємства „Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу „Харківська дирекція залізничних перевезень" державного підприємства „Південна залізниця" (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072763):
- 9394,00грн. - штрафу,
- 1827,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору,
- 442,25грн. - витрат, пов'язаних із відрядження представника до суду для участі у справі.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано 05 лютого 2015 р.
Суддя Я.В. Брагіна