ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2015 року Справа № 904/2670/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача -Кость О.Г.,
відповідача-не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України"
на ухвалу та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2014
у справі№904/2670/14
за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України"
доКП "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2014 (суддя Соловйова А.Є.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 (судді: Подобєд І.М., Величко Н.Л., Сизько І.А.) та постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2014 (судді: Овечкін В.Е., Чернов Є.В., Цвігун В.Л.), позовні вимоги задоволено частково шляхом стягнення з КП "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі - КП "ТПТЕ "Теплотранс") на користь ПАТ НАК "Нафтогаз України" 21662417 грн. основного боргу, 700333,9 грн. пені, 273108,02 грн. інфляційних втрат, 521200,37 грн. трьох процентів річних. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості 542738,51 грн. припинено. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014 (суддя Соловйова А.Є.), винесеною на підставі ст.121 ГПК України та залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 (судді: Парусніков Ю.Б., Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.), заяву КП "ТПТЕ "Теплотранс" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2014 задоволено - розстрочено виконання вказаного рішення терміном на 15 місяців по грудень 2015 року включно з щомісячною виплатою суми боргу рівними частинами по 1548675,95 грн.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у поданій касаційній скарзі просить ухвалу від 29.09.2014 та постанову від 27.11.2014 скасувати, в задоволенні заяви відповідача відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, а саме ст.ст.32,33,34,121 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на ненадання боржником належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин, з якими законодавець пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення. На думку заявника, суди не врахували матеріальні інтереси обох сторін, фінансовий стан стягувача, наявність інфляційних процесів у економіці держави, зокрема, те, що позивач, будучи підприємством державного сектора економіки, 100% акцій якого належить державі, внаслідок стрімких інфляційних процесів зазнає значних збитків з огляду на несвоєчасні розрахунки відповідача за імпортований природний газ, спожитий згідно умов укладеного між сторонами договору.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані ухвала та постанова - скасуванню з передачею справи до господарського суду Дніпропетровської області для нового розгляду заяви КП "ТПТЕ "Теплотранс" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2014 з наступних підстав.
Залишаючи без змін ухвалу про задоволення заяви боржника щодо розстрочки виконання судового рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що заява обґрунтована ускладненням виконання КП "ТПТЕ Теплотранс" рішення суду через соціально-економічну напругу в суспільстві, важким становищем в енергетичній сфері, перебуванням в тяжкому фінансовому становищі відповідача, який з метою подолання фінансових труднощів був змушений ввести на підприємстві чотириденний робочий тиждень, що в сукупності унеможливлює негайне (у повному обсязі) виконання рішення господарського суду і може потягнути за собою негативні наслідки для господарської діяльності підприємства та споживачів, які користуються послугами КП "ТПТЕ Теплотранс".
Надаючи відповідачу розстрочку виконання рішення у даній справі, суд першої інстанції зазначив, що обставинами, які унеможливлюють виконання цього рішення, є важке фінансове становище боржника, яке склалося внаслідок наявності великої заборгованості перед іншими контрагентами - 124548000 грн. (кредиторська заборгованість), а також несвоєчасними розрахунками населення - 2037277,75 грн. (дебіторська заборгованість), заборгованість бюджету - 308618,20 грн. (дебіторська заборгованість), господарські розрахунки - 29726535,08 грн. за спожиті послуги з постачання теплової енергії (дебіторська заборгованість), що підтверджується довідкою КП "ТПТЕ "Теплотранс" станом на 01.09.2014р. (а.с.127). Вказані обставини були встановлені судом першої інстанції також на підставі Балансу (Звіт про фінансовий стан) КП "ТПТЕ "Теплотранс" за І-е півріччя 2014 року (а.с.145).
В підтвердження тяжкого фінансового становища відповідачем надано довідку про залишки коштів на рахунках станом на 24.11.2014р., згідно якої загальна сума залишку коштів на рахунках відповідача становить 177080,55 грн. (а.с.214-215). Між тим, підприємством відповідача вживаються відповідні заходи щодо залучення кредитних ресурсів для погашення заборгованості за природний газ (копія рішення Дніпропетровської міської ради від 29.10.2014 №9/56 (а.с.216-217).
При цьому, апеляційна інстанція звернула увагу на той факт, що згідно п.1.2 договору №13/2307-ТЕ-4 від 21.12.2012, укладеним між сторонами, газ, що продається за вказаним договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками, а тому виконання рішення у повному обсязі може спричинити негативні наслідки в період опалювального сезону 2014-2015рр. Крім того, апеляційний суд послався на довідку про стан виконання претензійно-позовної роботи (а.с.147) в обґрунтування врахування активної претензійно-позовної роботи відповідача з повернення дебіторської заборгованості, а також на часткове погашення суми боргу під час розгляду справи (542738,51 грн. - а.с.67), що свідчить про дотримання інтересів обох сторін.
Однак, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Як зазначено в п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявна загроза банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Проте, всупереч вимогам ст.ст.33,43,121 Господарського процесуального кодексу України суди попередніх інстанцій, обмежившись лише оцінкою пасивної частини балансу відповідача в обґрунтування його скрутного фінансового становища, не встановили наявності порушення справи про банкрутство підприємства-боржника та обумовленої цим реальної загрози його банкрутства, а також не з'ясували обставин щодо відсутності коштів на банківських рахунках та інших активів (майна) боржника, на які можливо було б звернути стягнення станом на дату надання розстрочки (29.09.2014р.), оскільки наявність саме вказаних обставин могла б стати вагомою достатньою підставою для розстрочки виконання судового рішення.
З врахуванням приписів ст.34 ГПК України колегія не може прийняти до уваги передчасні посилання апеляційного суду на довідку про залишки коштів на рахунках боржника станом на 24.11.2014р. в якості належного доказу, оскільки розстрочка виконання судового рішення була надана значно раніше (ухвалою від 29.09.2014), тобто мають братися до уваги докази існування виключних обставин для розстрочки станом на 29.09.2014р.
В свою чергу, встановлений апеляційним судом факт успішного вжиття боржником заходів щодо залучення кредитних ресурсів під заставу об'єктів комунальної власності та дебіторської заборгованості КП "ТПТЕ "Теплотранс" для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно рішення Дніпропетровської міської ради від 29.10.2014 №9/56 може свідчити скоріше про відсутність виняткових підстав для надання розстрочки виконання рішення, аніж про їх наявність.
Судами також не встановлено виняткової сукупності обставин, які б свідчили про те, що тяжкий фінансово-економічний стан відповідача та унеможливлюють примусове виконання судового рішення протягом строків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", а саме суцільної збитковості господарської діяльності боржника у 2013-2014рр.
Крім того, відповідач не обґрунтував, яким чином сам по собі його статус комунального підприємства місцевого значення може завадити чи істотно ускладнити виконання судового рішення чи свідчити про скрутне фінансове становище боржника.
Водночас, касаційна інстанція вважає, що застосовуючи ст.121 ГПК України при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави тощо.
Зважаючи на це, колегія погоджується з твердженням заявника про те, що суди не врахували матеріальні інтереси обох сторін, фінансовий стан стягувача, наявність інфляційних процесів у економіці держави, зокрема, те, що позивач, будучи підприємством державного сектора економіки, 100% акцій якого належить державі, внаслідок інфляційних процесів зазнає значних збитків з огляду на несвоєчасні розрахунки відповідача за імпортований природний газ, спожитий згідно умов укладеного між сторонами договору та який повинен оплачуватися позивачем коштами в іноземній валюті.
Таким чином, наявні стрімкі інфляційні процеси в економіці держави, які супроводжуються істотним здешевленням національної валюти, якщо повністю й не виключають наявність обставин для надання розстрочки виконання судового рішення, то є суттєвими перешкодами для їх виникнення. Адже, в противному разі інфляційні процеси зачіпають передусім майнові інтереси кредитора, так як належні до стягнення на його користь грошові кошти в національній валюті за період тривалої розстрочки (15 місяців) істотно знецінюються, що, як наслідок, призводить до погіршення фінансового стану позивача.
При цьому, самі по собі соціально-економічна напруга в суспільстві та важке становище в енергетичній сфері не є підставами для розстрочення виконання судового рішення, оскільки негативні фінансові наслідки соціально-економічної кризи в державі стосуються всіх господарюючих суб'єктів, насамперед стягувача.
Касаційна інстанція відхиляє помилкові посилання суду апеляційної інстанції на погашення останнім частини боргу під час розгляду справи (542738,51 грн.) в обґрунтування надання розстрочки боржнику, оскільки згідно наявного у справі платіжного доручення від 16.04.2014 №4 відповідна оплата заборгованості мала місце ще до порушення провадження у справі, тому вказана обставина не має істотного значення в аспекті обґрунтування підстав для надання розстрочки (а.с.67).
Судами попередніх інстанцій також не враховано, що відповідно до ст.617 ЦК України випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, в розумінні ст.617 ЦК України обставини недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника (фізичними особами - споживачами послуг з теплопостачання) чи відсутність у боржника необхідних коштів, не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання. Зокрема, це стосується посилань судів в обґрунтування підстав надання розстрочки на значну суму дебіторської заборгованості відповідача, підтверджену довідкою КП "ТПТЕ "Теплотранс" станом на 01.09.2014р., зокрема, в частині заборгованості населення перед підприємством за послуги теплопостачання.
Більше того, слід зазначити, що відповідно до ст.42 та абзацу 5 ст.44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
З огляду на це, колегія не виключає наявність підстав вважати, що наведені боржником обставини передусім є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу якихось об'єктивних та незалежних від боржника обставин.
Вищенаведене переконливо свідчить про передчасність висновку судів попередніх інстанцій про наявність достатніх підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення у даній справі.
Разом з тим, колегія приймає до уваги наступне.
Право місцевого господарського суду вирішувати питання про розстрочку виконання рішення у виняткових випадках передбачено частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
В свою чергу, відповідно до ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Водночас, згідно імперативних вимог ст.ст.1115,1117 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту приписів ч.ч.1,2 ст.101, ст.ст.1115,1117 та ч.1 ст.121 ГПК України повноваження на надання розстрочки виконання судового рішення мають саме суди першої та апеляційної інстанцій, які на відміну від касаційної інстанції, наділені правом на встановлення таких виняткових обставин, як-от: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін; наявність інфляційних процесів у економіці держави; інші інтереси сторін, що мають істотне значення, оскільки саме ці обставини можуть бути достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вище процесуальні порушення, які були допущені судами першої та апеляційної інстанцій, неможливо усунути на стадії касаційного перегляду справи в силу недопустимості виходу касаційної інстанції за межі перегляду справи в порядку касації.
Таким чином, враховуючи межі перегляду справи в порядку касації та зважаючи на необхідність достовірного встановлення вищенаведених істотних обставин, касаційна інстанція вбачає підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування оскаржуваних ухвали та постанови і передачі справи до суду першої інстанції для нового розгляду заяви КП "ТПТЕ "Теплотранс" про розстрочку виконання рішення від 23.06.2014.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112,121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 у справі №904/2670/14 скасувати.
Справу №904/2670/14 передати до господарського суду Дніпропетровської області для нового розгляду заяви КП "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2014.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун
- Номер:
- Опис: стягнення 24 400 131,69 грн.
- Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
- Номер справи: 904/2670/14
- Суд: Касаційний господарський суд
- Суддя: Овечкін В.Е.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.05.2015
- Дата етапу: 10.06.2015
- Номер:
- Опис: стягнення 24 400 131,69 грн.
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 904/2670/14
- Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
- Суддя: Овечкін В.Е.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.04.2014
- Дата етапу: 23.06.2014