ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" січня 2015 р. м. Київ К/800/58766/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Єгорової І. В. Мельничук В. В. Мельничук М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року
у справі№ 2а/0370/3760/12 (876893/13)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг»
доЛуцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року у справі № 2а/0370/3760/12 (876893/13) позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 04.10.2012 року № 0001782201.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби задоволено. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року у справі № 2а/0370/3760/12 (876893/13) скасовано та прийняти нову постанову. В задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 203, 207, 215, 638, 639, 641, 651, 763 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 188 Господарського кодексу України, ст. 192 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 9, 86, 159, 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки ТОВ «КМ-Холдинг» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року складено акт № 4451/22-1/34557148 від 17.09.2012 року, яким зафіксовано порушення ст. ст. 203, 215, 235 Цивільного кодексу України, ст. ст.185, 186, 187 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 333 000,00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року в сумі 110 000,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 114 000,00 грн. та за грудень 2011 року в сумі 109 000,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем 04.10.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001782201, яким ТОВ «КМ-Холдинг» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 495 500,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 333 000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 166 500,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 333 000,00 грн. є неправомірними, адже ТОВ «КМ-Холдинг» та ТОВ «ПАККО-Холдинг» дотримались вимоги ст. 192 Податкового кодексу України щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки висновки податкового органу про порушення ст. ст.185, 186, 187 Податкового кодексу України визнав правомірними.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01.09.2010 року між ТОВ «КМ-Холдинг» (орендодавець) та ТОВ «ПАККО-Холдинг» (орендар) укладено договір № 010910-12/3п оренди об'єкта нерухомості та того ж дня сторонами підписано акт передачі-приймання об'єкта нерухомості, розташованого по вул. Стрийській, 85а в м. Львові.
За умовами п. 4.1 вказаного договору розмір орендної плати з урахуванням її індексації складає 164 311,90 грн. (в т. ч. ПДВ) за один місяць, сторони досягли домовленості, що орендар сплачує авансом орендну плату за 30 місяців оренди в строк до 30.09.2010 року шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок орендодавця.
ТОВ «ПАККО-Холдинг» 09.09.2010 року та 10.09.2010 року перерахував позивачу кошти в загальній сумі 4 929 357,00 грн., що підтверджується реєстром вхідних платіжних доручень.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ПАККО-Холдинг» листами від 25.10.2011 року № 10530, від 21.11.2011 року № 11666 та від 23.12.2011 року № 12873 (копії яких наявні в матеріалах справи) зверталося до позивача з проханням повернути частину суми здійсненої попередньої оплати за оренду у зв'язку з господарською необхідністю в розмірі 660 000,00 грн., 684 000,00 грн. та 654 000,00 грн.
ТОВ «КМ-Холдинг» повернуло кошти у вказаних сумах, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.10.2011 року на суму 660 000,00 грн.
Доводи суду апеляційної інстанції про відсутність вказаних листів від ТОВ «ПАККО-Холдинг» з проханням повернути авансові платежі по вказаному договору, підлягають відхиленню, оскільки позивач в порядку п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України надав такі документи до заперечення на акт перевірки до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з дотриманням строку в п'ять робочих днів з моменту отримання акта.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України).
Судом першої інстанції встановлено, що наявними у справі доказами підтверджуються, що ТОВ «КМ-Холдинг» та ТОВ «ПАККО-Холдинг» дотрималися вимоги ст. 192 Податкового кодексу України, зокрема, позивач, повернувши суми попередньої оплати ТОВ «ПАККО-Холдинг», здійснив перерахунок та зменшив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 110 000,00 грн., за листопад 2011 року на суму 114 000,00 грн., за грудень 2011 року на суму 109 000,00 грн., що відобразив у податковій звітності з податку на додану вартість, а ТОВ «ПАККО-Холдинг» в свою чергу на відповідні суми зменшив податковий кредит, що також відобразив у податковій звітності з податку на додану вартість.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що повернення частини попередньої оплати за оренду, суми і строки повернення коштів (істотні умови) були погоджені сторонами шляхом надання ТОВ «ПАККО-Холдинг» листів, підписаних директором товариства, з відповідною пропозицією та погодженням ТОВ «КМ-Холдинг» даної пропозиції, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не є свідченням нікчемності укладеного правочину.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.
Оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки судом не спростовано встановлені місцевим адміністративним судом обставини з посиланням на матеріали справи щодо відображення позивачем та його контрагентом в податковому обліку повернення коштів по договору оренду,
Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновків, що стали підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ-Холдинг» задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року у справі № 2а/0370/3760/12 (876893/13) скасувати.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2012 року № 2а/0370/3760/12 (876893/13) залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак