Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/140/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л. І.

Доповідач Бубличенко В. П.

РІШЕННЯ

Іменем України

29.01.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Бубличенко В.П.

суддів - Мурашка С.І.

Сукач Т.О.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, та встановлення порядку користування квартирою, за апеляційними скаргами ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 17 листопада 2014 року і

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про поділ квартири АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю сторін, та встановлення порядку користування вказаною квартирою.

Рішенням Ленінського районного суду міста Кіровограда від 17 листопада 2014 року позов задоволено. Суд визнав за позивачами право на ? частку спірної квартири за кожним і встановив порядок користування квартирою, згідно з яким закріпив за ОСОБА_4 кімнату площею 11,9 кв.м і лоджію площею 1,8 кв.м; за ОСОБА_3 - кімнату площею 7,2 кв.м; за ОСОБА_5 і ОСОБА_6 - кімнату площею 17,3 кв.м після переобладнання по 8,65 кв.м кожній і балкон площею 0,7 кв.м; кухню, кладову, коридор, ванну і санвузол залишено у загальному користуванні.

У апеляційних скаргах ОСОБА_5 і ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також їх законних прав та інтересів, просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Позивачі рішення суду не оскаржили.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та її представника, ОСОБА_7, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх представника, адвоката ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, а також обгрунтованість доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що сторонам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується договором обміну майна, посвідченим 07 липня 1998 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстром № 2109 (а.с.15) і зареєстрованим Кіровоградським технічним бюро інвентаризації 07 липня 1978 року за № 21056/129 (а.с.16), а також архівною довідкою № 108279 від 17 червня 2014 року (а.с.10).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З матеріалів справи і пояснень сторін та їх представників вбачається, що право на спірну квартиру сторони набули за договором обміну квартири, яка була ними приватизована відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Сторони погодилися з тим, що їх частки у спільній сумісній власності на спірну квартиру є рівними.

Вирішуючи позовні вимоги про поділ квартири, суд першої інстанції не врахував положення ч.3 ст.372 ЦК України, згідно з якою у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Визнавши право позивачів на ? частину спірної квартири за кожним, суд залишив у спільній сумісній власності відповідачок ? частину квартири, що суперечить вимогам ч.3 ст.372 ЦК України.

У зв'язку з цим рішення суду в частині поділу квартири підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову про поділ спірної квартири в цілому, внаслідок якого право спільної сумісної власності припиняється, а частки сторін у спільній власності визнаються рівними - по ? частині квартири кожному.

При вирішенні спорів, пов'язаних із користуванням жилими приміщеннями в будинках і квартирах, належних громадянам на праві приватної власності, слід виходити з норм глави шостої розділу Ш ЖК УРСР про користування жилими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду.

Норми глави другої цього розділу ЖК УРСР про користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду застосовуються до житлових відносин у приватному житловому фонді у випадках, коли в главі шостій є посилання на них або коли схожі житлові відносини не врегульовані нормами глави шостої і застосування до них норм глави другої не суперечить їх змісту.

За змістом ст.63 ЖК УРСР не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч.1 ст.48 ЖК УРСР), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).

Всупереч зазначеним вимогам закону суд виділив відповідачкам у користування по ? частині кімнати площею 17,3 кв.м кожній, не врахувавши, що вони разом не проживають і заперечують проти виділення їм однієї кімнати на двох, оскільки це порушує їх право на користування спільною власністю.

Крім того, у порушення вимог ст.152 ЖК України суд визнав необхідним проведення переобладнання у вказаній кімнаті без дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Враховуючи те, що у спірній квартирі є лише три кімнати і кожен із чотирьох співвласників бажає виділу йому окремої кімнати, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про встановлення порядку користування квартирою не підлягають задоволенню.

Тому рішення суду в частині встановлення порядку користування квартирою підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 17 листопада 2014 року скасувати з ухваленням нового рішення.

Позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, задовольнити.

Визначити, що частки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у спільній власності на квартиру АДРЕСА_1 є рівними і кожен з них має право на ? частину вказаної квартири.

У задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді