АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/1551/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р.

Провадження № 22-ц/789/24/15 Доповідач - Міщій О.Я.

Категорія - 37

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Фащевська М.М.

з участю: апелянтів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3, позивачки ОСОБА_4, її предстаника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 23.10.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, придбаного за спільні кошти, усунення від права на спадкування, визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом, зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,-

· ВСТАНОВИЛА:

· 

· В серпні 2013 р. ОСОБА_4 звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 вони за спільні кошти купили житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Право власності на будинок оформлено на ОСОБА_2, хоч згідно ст. 74 СК України майно належить їм на праві спільної сумісної власності.

· ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом як спадкоємець четвертої черги, оскільки діти спадкодавця - відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 претендують на усе спадкове майно, а заповіт спадкодавець не складав.

· Позивачка зазначила, що відповідачі ухилялись від надання допомоги спадкодавцеві, який через тяжку хворобу та каліцтво був у безпорадному стані, тому мають бути усунені від права на спадкування згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України.

· ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1 як за особою, що придбала майно за час спільного проживання за спільні кошти з ОСОБА_6, а також визнати право власності на іншу 1/2 частину цього майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, усунувши відповідачів від права на спадкування.

· ОСОБА_1, ОСОБА_2 пред'явили зустрічний позов до ОСОБА_4 і просили визнати за ними як за спадкоємцями першої черги за законом право власності на спадщину після смерті батька ОСОБА_6

· Позивачі вказали, що в установлений законом строк звернулись із заявою про прийняття спадщини, однак отримали відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неподанням правоустановлюючих документів на житловий будинок по АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_4 не дає їм вказаних документів.

Просили також визнати право власності в порядку спадкування на інше майно, яке належало спадкодавцю, - автомобіль "Сітроен Берлінго" і на дві земельні ділянки - пл. 0,0496 га. по АДРЕСА_1, призначену для обслуговування будинку та господарських будівель і споруд і пл. 0,0613 га. для ведення садівницта, розміщену в с. Ліски Збаразького району.

· Рішенням Збаразького районного суду від 23.10.2014 р. позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями по вул. Малюти, 9 м. Збараж Тернопільської області, що набутий нею за час спільного проживання однією сім'єю із ОСОБА_6 та належить їм на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_1 усунуто від права на спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 В решті позовних вимог відмовлено. В зустрічному позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 - відмовлено.

· В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення суду в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 і усунення від права на спадкування ОСОБА_1 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

· Апелянти вказали, що ОСОБА_4 не подала доказів спільного проживання однією сім'єю з їх покійним батьком і придбання за спільні кошти спірного будинку, тому вона не може претендувати на визнання за нею права власності на майно в порядку ст. 74 СК України і не є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_6

· ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зазначили, що до 2011 р. ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою - ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, і не міг мати іншу сім'ю. Незаконним також є рішення суду про усунення від права на спадкування, оскільки ОСОБА_4 не подала доказів перебування ОСОБА_6 у безпорадному стані і потреби у допомозі від дітей.

· В апеляційному суді апелянти вказали, що отримали відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину лише щодо житлового будинку по АДРЕСА_1. Враховуючи цю обставину, вони не оскаржили в апеляційному порядку рішення суду про відмову в задоволенні позову про визнання права власності в порядку спадкування на автомобіль та дві земельні ділянки, оскільки у випадку скасування рішення про усунення їх від права на спадкування з'являться умови для отримання свідоцтва про право на спадщину на вказане майно в нотаріальній конторі.

· Просили також визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок по АДРЕСА_1 як за спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_6

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

· Вирішуючи спір, суд усунув від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 його дочку ОСОБА_1 та визнав за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування.

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, даних у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

· Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

· Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Як пояснили сторони, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1, а також на земельні ділянки та автомобіль "Сітроен Берлінго".

· Спадкодавець за життя заповіту не складав.

· Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 є його діти - дочка ОСОБА_1, яка подала заяву в нотконтору про прийняття спадщини, та син ОСОБА_2, який звернувся до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини в користь сестри ОСОБА_1 згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України.

· Задовольняючи позов про усунення від права на спадкування, суд взяв до уваги пояснення ОСОБА_4, яка вказала, що протягом десяти років перед своєю смертю ОСОБА_6 перебував у безпорадному стані, оскільки тяжко хворів, був визнаний інвалідом II групи загального захворювання.

· Із медичних довідок, виписок з історії хвороби, пояснень свідків видно, що ОСОБА_6 хворів хронічною мієлопатією на шийному, грудному рівнях, з наявністю центрального тетрапарезу (легкого в руках, вираженого в ногах), сенситивною атаксією, порушеннями функції тазових органів по центральному типу вертеброгенного генезу (остерохондроз хребта, кили дисків, частковий стеноз хребетного каналу), та інше, а з березня 2012 р. захворів іншою тяжкою хворобою - мієломоноцитарною лейкемією, внаслідок чого його стан протягом 2012 р. погіршувався. ОСОБА_6 як інвалід з порушенням функції ходьби користувався інвалідною коляскою.

· Разом з тим, як пояснили ОСОБА_1 та ОСОБА_2, батько не перебував у безпорадному стані, він самостійно пересувався, хоч і користувався інвалідним візком, міг доглянути себе, сам керував автомашиною.

· Вказане підтверджується змістом індивідуальної програми реабілітації інваліда від 17.01.2012 р., з якої видно, що ОСОБА_6 не мав обмежень щодо самообслуговування, міг працювати у спеціально створених умовах чи на дому, потребував спеціальних засобів для пересування - крісла - коляски, палиці, милиць. (а.с. 38, т. 1).

· ОСОБА_6 комісією МСЕК визнаний інвалідом II групи, на комісії хворий прибував самостійно, в супроводі ОСОБА_4 (а.с. 147, т. 2).

· Згідно висновку комісії Збаразької ЦРЛ ОСОБА_6 визнаний придатним до керування транспортними засобами (а. с. 149 - 150 т. 2).

· ОСОБА_1, ОСОБА_2 пояснили, що мали гарні стосунки з батьком, постійно спілкувались з ним по телефону, відвідували його.

· ОСОБА_1, яка тривалий час перебувала на заробітках в Італії, передавала батькові гостинці, гроші на зберігання. Перебуваючи з нею в добрих відносинах ОСОБА_6 в 2012 р. за згоди ОСОБА_4 зареєстрував її у спірному будинку.

· Ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_4 ніколи не повідомляли їм про необхідність надання спадкодавцеві допомоги, тому відповідачі - позивачі вважають, що вони не ухилялись від надання допомоги батькові.

· Вказані обставини не заперечувала ОСОБА_4, яка пояснила, що не зверталась за допомогою, оскільки вважала, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 їй відмовлять.

· ОСОБА_2 зазначив, що постійно приїзджав з м. Чернігова, де проходив військову службу, в м. Збараж для того, щоб відвідати батька, надати йому посильну допомогу. ОСОБА_6 після придбання автомобіля вніс його фамілію в технічний паспорт, що давало право керування транспортним засобом.

· ОСОБА_2 також пояснив, що в січні 2013 р., коли стан здоров'я батька різко погіршився, він приїхав з м. Чернігова у м. Збараж, відвідував ОСОБА_6 в лікарні, купував йому ліки.

· Вказані обставини, які підтверджуються зібраними у справі доказами, не були враховані при ухваленні рішення.

· Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що м'язова слабкість в ногах, порушення координації рухів, розлади функції тазових органів у спадкодавця були виявлені ще в 2002 - 2004 роках і сторона не подала доказів погіршення стану здоров'я ОСОБА_6 аж до грудня 2012 р., коли загострилась інша хвороба - хронічний мієломоноцитарний лейкоз, термальна стадія. Протягом цього часу ОСОБА_6 хоч і з допомогою візка та милиць, однак самостійно пересувався, керував автомашиною, їздив в гості і на могилу до бувшої дружини, відвідував нотаріуса, зустрічався з родичами, тобто вів активне життя.

· Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

· Отже, у справі відсутні докази як перебування спадкодавця у безпорадному стані, так і докази ухилення спадкоємців від надання спадкодавцеві допомоги.

· У зв'язку з цим рішення суду в частині усунення ОСОБА_1 від права на спадкування слід скасувати, в позові у цій частині відмовити.

· Як встановлено судом, ОСОБА_6 згідно договору від 15.06.2006 р. купив у ОСОБА_8 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. (а.с. 9 т. 1).

· Згідно реєстраційного посвідчення, виданого 15.08.2006 р. Збаразьким районним БТІ, а також технічного паспорта від 29.08.2006 р. ОСОБА_6 значиться власником цілого житлового будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 83,9 кв. м., житловою площею 59,9 кв. м. з надвірними будівлями - хлівом шлакоблочним, дерев'яною вбиральнею, погребом, огорожею. (а. с. 10-13 т. 1).

· Як видно з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 711/02-31 від 23.08.2013 р., виданої приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу ОСОБА_9, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1, оскільки спадкоємцем не пред'явлено правовстановлюючі документи на це майно, а саме: реєстраційне посвідчення Збаразького районного бюро технічної інвентаризації та технічний паспорт на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

· Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

· Оскільки згідно ч. 2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, підлягає скасуванню також рішення суду в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частин будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6

· Враховуючи, що ОСОБА_2 відмовився від спадщини в користь ОСОБА_1, слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, зазначеного у технічному паспорті на житловий будинок від 29.08.2006 р., виданого Збаразьким районним бюро технічної інвентаризації в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6

· Щодо рішення про визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину будинку на АДРЕСА_1, придбаного за спільні кошти під час спільного проживання з ОСОБА_6, то колегія суддів вважає, що рішення в цій частині відповідає вимогам закону і грунтується на зібраних матеріалах справи.

· Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з 1993 р. спільно проживали, перебували у фактичних шлюбних відносинах.

· 15.06.2006 р. ОСОБА_6, отримавши згоду ОСОБА_4, за спільні кошти купив спірний житловий будинок по АДРЕСА_1.

· Вказане підтверджується поданими письмовими доказами та поясненнями свідків.

· Зокрема, як видно із змісту заяви ОСОБА_4, поданої 15.06.2006 р. приватному нотаріусу ОСОБА_9, позивачка - відповідачка дала згоду ОСОБА_6 на купівлю будинку по АДРЕСА_1 за спільні кошти.

· Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

· Доводи апелянтів про те, що ОСОБА_6 до 2011 р. перебував в іншому шлюбі є безпідставними.

· Як видно з матеріалів справи, рішенням Збаразького районного суду від 24.07.1991 р. розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

· Згідно актового запису про розірвання шлюбу № 13, що зареєстрований Лановецьким районним відділом РАЦС на підставі заяви ОСОБА_6, його шлюб з ОСОБА_7 було розірвано 07.03.1997 р. (а. с. 165-190).

· Подане відповідачами - позивачами свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від 18.10.2011 р. суд оцінив критично, оскільки воно видане вже після смерті ОСОБА_7

· Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

· Щодо, рішення суду про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на решту спадкового майна, зазначеного в позовній заяві, - автомобіль "Сітроен Берлінго", земельну ділянку по АДРЕСА_1 і земельну ділянку для ведення садівництва, розміщену в с. Ліски Збаразького району, то в цій частині рішення залишається без змін, оскільки воно в апеляційному порядку не оскаржується.

· Керуючись ст. ст.307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

· 

В И Р І Ш И Л А:

· 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Збаразького районного суду від 23.10.2014 р. в частині задоволення позову ОСОБА_4 про усунення ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування і про відмову в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Я. Міщій