АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці « 04 » березня 2008 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Підгорної СП.
суддів Ковтюк Є.І., Колотила О.О.
за участю прокурора Іліки Д.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією
прокурора відділу прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 на вирок
Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 грудня 2006 р. Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, з вищою освітою, одружений, на утриманні неповнолітня дитина, -
засуджений за ст. 368 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на три роки і без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки. На підставі ст. 54 КК УкраїниОСОБА_2 позбавлено спеціального звання - капітан міліції.
Міра запобіжного заходу залишена без змін, вирішена доля речових доказів, стягнуто з засудженого судові витрати.
Згідно вирокуОСОБА_2 визнано винним у тому, що він працюючи слідчим слідчого відділення Хотинського РВ УМВС України в Чернівецькій області у званні капітана міліції, 25 липня 2006 року о 12 годині 30 хвилин на вулиці
Справа № 11- 61/2008р. Головуючий у І інстанції: Мамчин П.Л.
Категорія: ст. 368 ч.2 КК України Доповідач: Підгорни С. П
2
Мусоргського м. Чернівців шляхом вимагання одержав від ОСОБА_3 хабар в сумі 250 доларів США, або 1262 грн.50 коп.3а непритягнення ОСОБА_3 та інших осіб до кримінальної відповідальності за вчинення хуліганства.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду щодо ОСОБА_2 у зв'язку з м'якістю призначеного йому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину. В доповненні до апеляції прокурор посилається на безпідставність застосування судом при призначенні покарання засудженому ст. 75 КК України, зокрема, на неправильне застосування кримінального закону, оскільки на підставі ст. 75 КК України засудженого може бути звільнено лише від відбування основного покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, засудженого ОСОБА_2, який просив апеляцію відхилити, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Винуватість засудженого у вчиненні злочину при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів і не оспорюється в апеляції.
Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України, як поєднане з вимаганням одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання в інтересах хабародавця дій з використанням службового становища.
Призначаючи засудженому покарання, районний суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується, на утриманні має неповнолітню дитину, є молодою людиною за віком, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також пом'якшуючі покарання обставини: часткове визнання вини, складні обставини в сім'ї, пов'язані з необхідністю хірургічного лікування його дитини. Районний суд прийшов до правильного висновку про можливість застосувати ст. 69 КК України та призначити засудженому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ч. 2 ст. 368 КК України, та визнав можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія не вбачає підстав для скасування вироку суду з підстав м'якості призначеного покарання.
У вироку суду при мотивуванні застосування ст. ст. 75, 76 КК України зазначено, що не застосовується при призначенні покарання засудженому додаткове покарання у виді конфіскації майна. Відповідно до змісту ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням лише осіб, засуджених до виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі або позбавлення волі. Звільнення засудженого від призначеного додаткового покарання стаття 75 КК України не передбачає.
Разом з тим, суд у вироку не конкретизував, що на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_2 від відбування основного покарання, а додаткове покарання відповідно до ст. ст. 75, 77 КК України підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, судова колегія, -
3
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора відділу прокуратури Чернівецької області задовольнити частково. Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 грудня 2006 року стосовно ОСОБА_2 змінити. У резолютивній частині вироку зазначити, що на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування основного покарання.
Решта вироку залишити без змін.