Справа № 22ц-473/2008 р.   

Головуючий у 1-ій інстанції суддя Мельник В.В.

Категорія 5     

Доповідач суддя Повєткін В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

12 березня 2008 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді:    Костюченко Н.Є.

Суддів: Басуєвої Т.А., Повєткіна В.В.

При секретарі: Качур Л.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну спра­ву за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2007 року

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та То­вариства з обмеженою відповідальністю комерційно-торгівельної фірми «Господарка» про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності, -

встановив:

В серпні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ КТФ «Господарка» про визнання незаконним свідоцтва про право власності ТОВ КТФ «Господарка» на квартиру АДРЕСА_1, розподіл сумісного майна подружжя та визнання права власності на 1/2 частину квартири, посилаючись на придбання спірної квартири на сумісні кошти від­повідно до вимог ст.22 КпШС України, а також на стягнення з ОСОБА_2 на ко­ристь ТОВ КТФ «Господарка» шкоди у сумі 3764, 50 грн. за рішенням суду від 13 липня 2000 року, опис та арешт 06 березня 2002 року спірної квартири державним виконав­цем, проведення торгів 11 березня 2002 року, отримання ТОВ КТФ «Господарка» свідо­цтва про право власності на цю квартиру та рішення суду від 04 липня 2002 року про виселення ОСОБА_2 з цієї квартири, про що йому стало відомо 17 серпня 2002 року (а.с.2).

В лютому 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ТОВ КТФ «Господарка» про виключення 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 з опису майна та визнання за ним права влас­ності 1/2 частини квартири, посилаючись на вимоги ст.22 КпШС України (а.с.9).

В лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2, ТОВ КТФ «Господарка» та Першої Павлоградської державної нотаріаль­ної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності ТОВ КТФ «Господарка» на квартиру та визнання за позивачем права власності на 1/2 частину спірної квартири, посилаючись на ті є самі обставини та відсутність рішення суду про те, що боргове зобов'язання було видане ОСОБА_2 в інтересах всієї сім'ї (а.с.112-114).

В лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з доповненням до уточне­ного позову до ОСОБА_2, ТОВ КТФ «Господарка» та Першої Павлоградської держа­вної нотаріальної контори про визнання частково недійсним свідоцтва про право вла­сності ТОВ КТФ «Господарка» на квартиру, визнання за позивачем права власності на 1/2 частину спірної квартири та визнання за ТОВ КТФ «Господарка» права власності на 1/2 частину спірної квартири (а.с.115-117).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2007 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено (а.с. 160-163).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на не­повне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки пере­хід до ТОВ КТФ «Господарка» права власності на спірну квартиру мав місце не вна­слідок продажу в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а внаслідок передачі цієї квартири у зв'язку з тим, що цей продаж не був здіснений, а крім того суд не врахував судові рішення про визнання незаконними дій державного ви­конавця (а.с.173-175).

Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, апе­ляційний суд вважає, що скарга є обгрунтованною і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що незале­жно від того, 30 позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є подружжям та мають рівні права володіння, користування і розпорядження майном, яке нажите ними за час шлюбу, відповідач ТОВ КТФ «Господарка» є добросовісним набувачем, у якого витребування майна власником не допускається, оскільки він набув право власності на спірну квартиру в порядку виконання державною виконавчою службою рішення Павло­градського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ КТФ «Господарка» певної суми.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Як вбачається зі справи, відповідачі є сторонами виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду від 13 липня 2000 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ КТФ «Господарка» 3764, 50 грн. та судових витрат у сумі 640, 40 грн., у зв'язку з відсутністю бажаючих купити квартиру з торгів державна виконавча служба в порядку виконання судового рішення передала спірну квартиру, вартість якої після переоцінки складала 10271, 10 грн., ТОВ КТФ «Господарка», яке перерахувало на рахунок державної виконавчої служби реш­ту вартості квартири у сумі 5866, 20 грн., залишок якої у сумі 4864, 00 грн. за ви­рахуванням витрат на виконання судового рішення перераховано на рахунок ОСОБА_2

Згідно з ч.2 ст.145 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла на час виник­нення спірних правовідносин, витребування майна у добсовісного набувача з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не допускається, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Тобто законодавець встановив неможливість витребування майна у добсовісного набувача у зв'язку з переходом права власності на це майно саме у разі його продажу в порядку виконання судових рішень, що взагалі виключає можливість купівлі цього майна позивачем, який є стягувачем у виконавчому провадженні, а тому не має права приймати участь у торгах.

Відповідач ТОВ КТФ «Господарка» участі у торгах не приймав, набув право вла­сності на спірне майно не внаслідок його купівлі-продажу з торгів, а навпаки у зв'язку з тим, що такі торги не відбулися і квартира не була продана, а була пере­дана ТОВ КТФ «Господарка» на підставі акту передачі.

Відповідно до ч.8 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору, а у випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стяг­нення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного ви­конавця.

Відомостей про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час придбання спірної квартири (у жовтні 2000 року) у матеріалах справи немає.

Отже відповідно до вимог ст.ст.22, 28 КпШС України, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, позивач ОСОБА_1 мав рівні з ОСОБА_2 права володіння, користування і розпорядження спірною квартирою, нажитою ними під час шлюбу.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що вимоги ч.2 ст.145 ЦК України в ре­дакції 1963 року щодо заборони витребування майна у добсовісного набувача, яким є відповідач ТОВ КТФ «Господарка», не розповсюджуються на вимоги позивача ОСОБА_1 стосовно 1/2 частини спірної квартири, яка вибула з його володіння поза його волею.

У зв'язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

При цьому не можуть бути враховані заперечення позивача щодо невизнання не­дійсним акту державного виконавця від 11 березня 2002 року про передачу спірної квартири позивачу, оскільки 1/2 частина спірної квартири вибула з володіння пози­вача поза його волею.

Оскільки обставини по справі досліджені у повному обсязі, апеляційний суд вважає необхідним постановити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, визнавши недійсним свідоцтва ТОВ КТФ «Господарка» про право власності на 1/2 частину спірної квартири та визнання права власності на 1/2 частину спірної квартири за позивачем ОСОБА_1

Зважаючи на вищевикладене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину спірної квартири за відповідачем ТОВ КТФ «Господарка» є зайвими.

Тому в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині слід відмовити.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316 Цивільного процесу­ального кодексу України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2007 року - скасувати.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності Товариства з обме­женою відповідальністю комерційно-торгівельної фірми «Господарка» на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, видане Першою Пав­лоградською державною нотаріальною конторою 13 березня 2002 року та зареєстроване в реєстрі за № 2-584.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

В решті позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-торгівельної фірми «Госпо­дарка» - відмовити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.