2a-207 2008р.

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2008р. Ленінський районний суд м. Луганська, у складі:

головуючого - судді Матвєйшиної О.Б.

при секретарі     Бел'янінової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганської області до громадянина ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Ленінський РВ ЛМУ УМВС України в Луганської області звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що 31.01.2008р. співробітниками ВГІРФО Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області та СДІМ Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області в ході проведення відпрацювання Ленінського району м. Луганська щодо незаконного надходження на території України іноземних громадян, був затриманий громадянин Йорданії ОСОБА_1. Встановлено, що він вперше прибув на територію України 22.09.2001р., про що в національному паспорті свідчить віза та відмітка УМВС України в Криму, яка дійсна до 01.10.2002р. Відповідач навчався в Луганському державному медичному університеті з 2004р., через деякий час з невідомих причин покинув навчання, але територію України не покинув і продовжував мешкати в м. Луганську з відміткою у національному паспорті „дозволене постійне проживання". 11.04.2006р. даний дозвіл був анульовано. ОСОБА_1 не прийняв ні яких спроб до легалізації свого перебування на території України, а також не виїхав за межі держави. На теперішній час відповідач на території України проживає незаконно, ніде не навчається, не працює, законних підстав для оформлення дозволу на імміграцію в нього не має, ухиляється від виїзду за межі України та у нього відсутні кошти для повернення на батьківщину, тому просить видворити відповідача в примусовому порядку за межі України.

У судовому засіданні представник позивача Сомова Л.В. підтримала адміністративний позов, надав аналогічні пояснення. Просила видворити в примусовому порядку відповідача з території України.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував, пояснивши, що у нього дійсно нема законних підстав для оформлення дозволу на імміграцію.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлений факт, що 31.01.2008р. співробітниками ВГІРФО

Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області та СДІМ Ленінського РВ ЛМУ

УМВС України в Луганській області в ході проведення відпрацювання Ленінського району м.

Луганська щодо незаконного надходження на території України іноземних громадян, був

затриманий громадянин Йорданії ОСОБА_1. Встановлено, що відповідач

вперше прибув на територію України 22.09.2001р., про що в національному паспорті свідчить

віза та відмітка УМВС України в Криму, яка дійсна до 01.10.2002р. Відповідач навчався в

Луганському державному медичному університеті з 2004р., через деякий час з невідомих

причин покинув навчання, але територію України не покинув і продовжував мешкати в м.

Луганську з відміткою у національному паспорті „дозволене постійне проживання". 11.04.2006р. даний дозвіл був анульовано. ОСОБА_1 не прийняв ні яких спроб до легалізації

-2-

свого перебування на території України, також не виїхав за межі держави. На теперішній час

відповідач на території України проживає незаконно, ніде не навчається, не працює, законних

підстав для оформлення дозволу на імміграцію в нього не має, ухиляється від виїзду за межі

України та у нього відсутні кошти для повернення на батьківщину.

Тому суд вважає за необхідне видворити відповідача в примусовому порядку.

Керуючись Законом України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ст.ст.11,17,70,71,160,163,256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганської області до громадянина Йорданії ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України задовольнити.

Видворити в примусовому порядку громадянина Йорданії ОСОБА_1 за межі України.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова     може    бути    оскаржена        до    Донецького    апеляційного

адміністративного суду, шляхом подачі до суду першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.