Справа №22ц/752                                                    Головуючий у суді 1 -ї інстанції Кочетов Л.Г.

Категорія 53                                                                                    Суддя-доповідач Головчук С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 травня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.

при секретарі Порохня М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Стандарт" про зміну дати звільнення, стягнення  коштів  за  період  тимчасової  непрацездатності  та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 лютого 2008 року, -

встановив:

у грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась з позовом про зміну дати звільнення, стягнення коштів за період тимчасової непрацездатності та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вона зазначала, що працювала у відповідача на посаді продавця та наказом від 25.07.2007 року була звільнена з роботи з ініціативи власника. Проте з 24.2007 року по 3.08.2007 року вона хворіла та отримала листок непрацездатності. Відповідач відмовився прийняти цей лист та оплатити період непрацездатності. Посилаючись на викладене, просила зобов'язати відповідача змінити дату звільнення на 3.08.2007 року, нарахувати та виплатити кошти за період хвороби, в також стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від б лютого 2008 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Вважає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовані обставини справи. Так, судом не враховано вимоги ст.40 КЗпП, яка забороняє звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності з ініціативи власника. Судом не дана оцінка доказам на підтвердження порушення відповідачем норм трудового законодавства.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 працювала в ТОВ

2

„Стандарт" на посаді продавця та наказом №142 від 25.07.2007 року була звільнена з роботи за недовіру власника за п.2 ст.41 КЗпП України (а.с.8). В день звільнення позивачка отримала повний розрахунок та трудову книжку.

Судом встановлено, що з 24.07.2007 року по 2.08.2007 року ОСОБА_1 в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю було виписано листок тимчасової непрацездатності (а.с.6). Позивачка не надала доказів про те, що в день звільнення повідомляла власника про свою хворобу. Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.4 0 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника в період його тимчасової непрацездатності.

З наведеного випливає, що ТОВ „Стандарт" звільнило ОСОБА_1 з порушенням норм трудового законодавства.

Враховуючи, що з наказом про звільнення позивачка була ознайомлена в день звільнення 25.07.2007 року, а з позовом про зміну дати звільнення вона звернулась лише 18.12.2007 року, останньою пропущено місячний строк звернення до суду, передбачений ст.233 КЗпП.

ОСОБА_1 не надала доказів про поважність причин пропуску цього строку та в апеляційному суді пояснила, що перешкод для звернення до суду не було. Крім того, після звільнення з роботи вона зверталась із заявами про порушення її прав до інших установ - державної інспекції праці, що свідчить про можливість позивачки своєчасно пред'явити позов у суді (а.с.10,11,12) . За таких обставин поважні причини пропуску строку звернення до суду відсутні.

Вимоги про оплату періоду тимчасової непрацездатності та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є похідними від вимог про зміну дати звільнення, тому також не підлягають задоволенню.

Суд правильно вирішив справу, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, суд

ухвалив :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.