Справа №22ц/677 Категорія 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кочетов Л.Г. Суддя-доповідач Головчук С.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 травня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Забродського М.І., Миніч Т.І.

при секретарі Порохня М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну

справу за позовом акціонерного товариства (далі AT) „Укрінбанк" до

товариства  з  обмеженою  відповідальністю  (  далі  ТОВ)  „Фірма

„Агроторгсоюз",   ОСОБА_1,   ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитної

угоди та стягнення коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 лютого

2008  року,   -

встановив   :

у квітні 2007 року AT „Укрінбанк" звернувся до відповідачів з позовом про розірвання кредитної угоди та стягнення коштів. Він зазначав, що 3.04.2001 року між AT „Укрінбанк" та ТОВ „Фірма „Агроторгсоюз" був укладений кредитний договір № 2204 про надання кредиту на суму 150000,00 грн. строком до 27.12.2001 року. Кредит забезпечувався заставою майна, що належало кредитору, в тому числі кормозбиральним комбайном вартістю 295000 грн. Крім того, між сторонами 20.04.2001 року, 16.05.2001 року та 4.07.2001 року були укладені додаткові угоди про надання кредиту в сумах відповідно 20000 грн., 15000 грн. та 12500 грн. Для забезпечення цих зобов'язань перед банком відповідачі Демченки виступили поручителями та уклали договори поруки. Посилаючись на невиконання зобов'язання позичальником, AT „Укрінбанк" просив розірвати договір від 3.04.2001 року та стягнути з відповідачів в солідарному порядку борг в сумі 498421,81 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2008 року позов задоволено. Розірвано кредитну угоду № 2204 від 03.04.2001 року між акціонерним товариством „Укрінбанк" та ТОВ „Фірма „Агроторгсоюз". Стягнуто за рахунок майна ТОВ „Фірма „Агроторгсоюз", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, заставленого згідно договору застави від 03.04.2001 року між AT „Укрінбанк" з однієї сторони та ТОВ „Фірмою „Агроторгсоюз", ОСОБА_1 з другої сторони; додаткової угоди до договору застави від 03.04.2001 року

2 між AT „Укрінбанк", ТОВ „Фірмою „Агроторгсоюз", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20.04.2002 року; додаткової угоди до договору застави від 03.04.2001 року між AT „Укрінбанк", ТОВ „Фірмою „Агроторгсоюз", ОСОБА_2 від 16.05.2001 року та додаткової угоди до договору застави від 03.04.2001 року між AT „Укрінбанк", ТОВ „Фірмою „Агроторгсоюз", ОСОБА_1 та ОСОБА_2від 04.07.2001 року; на користь акціонерного товариства „Укрінбанк" 16226 гривень 63 копійки боргу за основною сумою кредиту, 337195 гривень 18 копійок відсотків по сплаті кредиту, 1700 гривень сплаченого держмита та 30 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення, а всього 498751 гривню 81 копійку. У випадку, якщо вартість цього майна буде недостатньою, то решту суми стягнуто з ТОВ „Фірми „Агроторгсоюз", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові. Зазначає, що судом не враховано, що порукою кожен з поручителів забезпечував зобов'язання по конкретним сумам, визначеним індивідуальними угодами, та не брав зобов'язання по виконанню всієї кредитної угоди на загальну суму. Крім того, суд не врахував, що на час ухвалення рішення зобов'язання за кредитною угодою було виконане на підставі виконавчого напису повністю, про що свідчить повідомлення виконавчої служби. Позивач отримав все заставлене майно та кошти, отже підстав для задоволення позову не було.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що загальна сума сплачених відповідачами коштів, що надійшла від реалізації майна, нижча ніж передбачалася сума стягнення за виконавчим написом, кредитна угода на даний час не виконана, тому є підстави для стягнення суми неповернутого кредиту.

Проте з таким висновком погодитись неможливо.

З матеріалів справи видно, що 3.04.2001 року між AT „Укрінбанк" та ТОВ „Фірма „Агротогсоюз" був укладений кредитний договір № 2204 про надання кредиту на суму 150000,00 грн. строком до 27.12.2001 року. Кредит забезпечувався заставою майна, що належало кредитору та ОСОБА_2, в тому числі кормозбиральним комбайном вартістю 295000 грн. Крім того, між сторонами 20.04.2001 року, 16.05.2001 року та 4.07.2001 року були укладені додаткові угоди про надання кредиту в сумі відповідно 20000 грн., 15000 грн. та 12500 грн. Таким чином загальна сума кредиту становила 197500 грн. Для забезпечення цих зобов'язань перед банком відповідачі Демченки виступили поручителями та уклали договори поруки (а.с.15-27). Заставне майно було передано позивачу згідно актів прийому-прередачі (а.с.28-31).

Судом встановлено, що 14.01.2002 року нотаріусом вчинено виконавчий напис про стягнення з ТОВ „Фірми „Агроторгсоюз" на користь Акціонерного товариства „Укрінбанк" прострочену заборгованість по кредитній угоді в сумі 197483,65 грн., прострочені відсотки за користування кредитними коштами в сумі 12130,22 грн., нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 3494,87 грн., пеня за прострочену суму кредиту в

3

сумі 3341,82 грн., пеня за прострочені відсотки за користування кредитними  коштами  в  сумі  173,12  грн.,  витрати  за  вчинення виконавчого напису в сумі 2181,24 грн., а разом 218804,92 грн. (а.с.146).

Згідно з ст.88 Закону України „Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що від дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами, організаціями - не більше одного року.

З огляду на те, що саме позивач своєчасно звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису, визначивши розмір заборгованості ТОВ „Фірма „Агроторгсоюз" за кредитною угодою, нотаріусом було вчинено виконавчий напис на оригіналі документу, що встановлює заборгованість, відповідно до вимог ст.18 ЦК України та Закону України „Про нотаріат". Зазначений виконавчий напис не оспорений у судовому порядку та виконаний державною виконавчою службою у 2 003 році про що свідчить повідомлення про закриття виконавчого провадження на підставі п.8 ст.37 Закону України „Про виконавчу службу" (а.с.52).

За наведених обставин, захист цивільних прав позивача здійснено у визначений законом та обраний AT „Укрінбанк" спосіб нотаріусом, тому зобов'язання за кредитним договором відповідно до вимог ст.599 ЦК в зв'язку з примусовим виконання було припинено. Враховуючи викладене, підстав для задоволення вимог позивача про розірвання договору кредиту та повторне стягнення боргу не було.

Рішення суду підлягає скасуванню, оскільки обставини встановлені повно, по справі можливо ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.18 ЦК України, ст. З Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст.209,303,304,307,309,314,316 ЦПК України, суд -

вирішив   :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 лютого 2008 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Відмовити в позові AT „Укрінбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Агроторгсоюз", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання кредитної угоди та стягнення коштів.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.